Підготовка майбутніх учителів до використання здоров’язбережувальних технологій у закладах вищої освіти Угорщини
Вантажиться...
Дата
2025
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Хмельницький національний університет
Анотація
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та вирішено наукове завдання щодо підготовки майбутніх учителів до використання здоров’язбережувальних технологій у закладах вищої освіти Угорщини.
У першому розділі – «Теоретичні засади підготовки майбутніх учителів до використання здоров'язбережувальних технологій у закладах вищої освіти» на основі аналізу й узагальнення наукових розвідок досліджено стан опрацювання проблеми підготовки майбутніх учителів до використання
здоров’язбережувальних технологій в освітньому процесі вищої школи в педагогічній теорії та практиці, проаналізовано ґенезу і сутність феномену «здоров’язбережувальна технологія» в системі освіти у вітчизняному та зарубіжному досвіді, визначено структуру та підходи до класифікації здоров’язбережувальних технологій у науковому дискурсі.
У процесі дослідження виявлено, що підготовка майбутніх учителів до використання здоров’язбережувальних технологій передбачає цілеспрямований освітній процес закладів вищої освіти, який характеризується включенням майбутніх педагогів у активну здоров’яспрямовану діяльність, з метою зміцнення власного фізичного, психічного, соціального здоров’я, а також самореалізації себе як фахівця зі сформованою культурою здоров’язбереження.
З’ясовано, що пріоритетність формування культури здоров’язбереження у професійній підготовці майбутніх учителів сприятиме модернізації системи фахової підготовки, відповідального ставлення до здоров’я як до найвищої індивідуальної і суспільної цінності, гуманізації культурно-освітнього простору особистості майбутнього фахівця через оновлення здоров’язбережувальних технологій. Теоретичним підґрунтям готовності майбутніх учителів до втілення ідеї здоров’язбереження у професійній діяльності мають стати модернізовані здоров’язбережувальні технології, гармонійне поєднання навчальних, виховних і розвивальних педагогічних впливів, що конкретизується у навчально-пізнавальній, науково-дослідній і виховній діяльності закладів вищої освіти, що актуалізує необхідність розкриття сутності і ґенези феномену «здоров’язбережувальна технологія» у вітчизняному та зарубіжному досвіді.
Проведений аналіз наукових джерел засвідчив різноманіття наявних здоров’язбережувальних технологій, представлених у публікаціях вітчизняних і зарубіжних учених. Підгрунтям авторського визначення поняття
«здоров’язбережувальні технології» є конструктивна ідея вчених, згідно з якою до освітніх здоровʼязбережувальних технологій належать такі, використання яких іде на користь здобувачу освіти саме в освітньому процесі, як «сертифікат безпеки будь-якої освітньої технології для здоров’я» (за А. Мітяєвою).
Узагальнено, що розмаїття тлумачень поняття «здоров’язбережувальні технології» спричиняє необхідність розгляду структури й підходів до класифікації здоров’язбережувальних технологій у науковому дискурсі.
Здійснений аналіз класифікацій технологій у галузі здоров’язбереження дозволяє констатувати відсутність серед них універсальної. У процесі дослідження схарактеризовано структуру й підходи до класифікації
здоров’язбережувальних технологій у науковому дискурсі, що передбачає синтез усіх напрямів діяльності майбутнього вчителя щодо фізкультурнооздоровчої роботи зі здобувачами освіти.
У другому розділі – «Організаційно-методичні основи підготовки майбутніх учителів початкових класів і фізичного виховання до використання здоров’язбережувальних технологій у закладах вищої освіти Угорщини» схарактеризовано нормативно-методичне підґрунтя розвитку педагогічної освіти Угорщини у площині здоров’язбереження в історичній ретроспективі, проаналізовано практику впровадження здоров’язбережувальних технологій в освітній процес підготовки вчителів в Угорщині.
Опрацьовано низку положень, де представлено фундаментальні принципи методології здоров’язбереження та використання здоров’язбережувальних технологій в постіндустріальному суспільстві Угорщини. Виявлено, що в Угорщині розвиток здоров’я громадян визначається за п’ятьма критеріями (Charta, 1986): індивідуальні навички розвитку здоров’я, вплив суспільних дій на здоров’я людини, здоров’язберігаюче середовище, профілактика охорони здоров’я, здоров’япідтримуюча політика.
За результатами досліджень угорських учених підтверджено необхідність приділяти велику увагу зміцненню здоров’я студентів, упроваджувати ефективні методи для покращення їхньої поведінки щодо власного здоров’я та інтеграції їх в повсякденне життя навчальних закладів.
З’ясовано, що в Угорщині розроблено низку програм, які сприяють забезпеченню та впровадженню здорового способу життя, зміцненню здоров’я. У процесі опрацювання наукових джерел виявлено, що фізичну культуру, здоровий спосіб життя почали впроваджувати в освітній процес Угорщини, починаючи з 17 століття, в м. Шарошпоток, а наука про здоров’я як предмет в навчальних планах Угорщини з’явилася на початку ХІХ століття.
Узагальнено результати досліджень угорських учених щодо навчальних планів підготовки вчителів, програм з фізичної культури і виховання за період з 1869 – 2017 рр., стану здоров’я в Угорщині (за висновками Варшані та Вітроі, 2017). Систематизовано оздоровчі заходи щодо зміцнення здоров’я громадян в Угорщині: початкова, середня та вища освіта, профілактично-медичні послуги, робота на громадському рівні, вдосконалення організаційного рівня, заходи оздоровчо-суспільного інтересу, заходи, що стосуються здорового
довкілля, господарсько-регулююча діяльність.
Актуалізовано необхідність аналізу практики впровадження здоров’язбережувальних технологій в освітній процес підготовки вчителів в Угорщині. Виявлено, що заклади вищої освіти Угорщини під час підготовки
фахівців, особливо педагогічних спеціальностей, в освітньому процесі своїх закладів використовують такі здоров’язбережувальні технології: інноваційні технології навчання; здоров’язберігаючі технології; оздоровчі технології; технології виховання культури здоров’я.
Встановлено, що ЗВО Угорщини розглядають здоров’язбережувальні технології як частину педагогічної освіти, що розробляють цілі, зміст, методи здорового способу життя, сприяють вирішенню питань здоров’язбереження у системі освіти Угорщини; як спосіб організації, моделювання освітнього
процесу, як система вказівок, через які можна забезпечити ефективність навчання і, водночас, зберегти здоров’я студентської молоді.
Виявлено, що після вступу Угорщини до Євросоюзу кардинально змінилося ставлення університетів до здоров’язбереження студентської молоді, що засвідчено проєктом вищої освіти, який ініціює зміни в навчальних установах у трьох вимірах: ставлення до здоров’я як до цінності і як нового елемента у підготовці студентів різних спеціальностей (знання, навички, ставлення та відповідальність), необхідні для певної професії не лише загалом, але й у вихованні молодого покоління до ведення здорового способу життя
через впровадження здоров’язбережувальних технологій; розроблення навчальних матеріалів, пов’язаних зі здоров’ям та впровадженням здоров’язберігаючих технологій, які можуть бути інтегровані в існуючі навчальні програми за вибором напрямків підготовки (спеціальності); на основі міжнародного досвіду розроблення пакету пропозицій щодо впровадження здоров’язбережувальних технологій. Ці виміри віддзеркалюють
вектори впровадження здоров ҆язберігаючих технологій під час підготовки вчителів у ЗВО Угорщини.
Серед освітніх здоров’язбережувальних технологій ЗВО Угорщини надають перевагу фізкультурно-оздоровчим та спортивно-масовим, при використанні яких значну увагу приділяють залученню до них студентського самоврядування, відповідальних за спортивно-масову роботу в гуртожитках ЗВО, залучення активістів до фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи.
Проведений аналіз використання здоров’язбережувальних (оздровчозберігаючих) технологій у ЗВО Угорщини дозволив виокремити чітко виражені їх загальні атрибутивні ознаки: спрямованість на досягнення
оздоровчого ефекту, інноваційність, емоційна спрямованість, мобільність, інтегрованість і модифікація, адаптивність до контингенту, простота і доступність, моніторинг, співпраця, результативність.
У третьому розділі – «Екстраполяція угорського досвіду підготовки майбутніх учителів до використання здоров'язбережувальних технологій у ЗВО України» проаналізовано стан підготовки майбутніх учителів до
використання здоров’язбережувальних технологій у ЗВО Угорщини та України та обгрунтовано можливості трансформації конструктивних ідей угорського досвіду підготовки майбутніх учителів початкових класів і
фізичного виховання до використання здоров’язбережувальних технологій у ЗВО Угорщини в українську вищу школу.
З’ясовано, що у ЗВО України освітньо-професійна програма «Початкова освіта» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти націлює на формування здатності щодо використання рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя, до інтеграції та реалізації предметних знань як основи змісту здоров’язбережувальної та фізкультурної освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти, добору оптимальних форм, методів, технологій та засобів формування ключових і предметних компетентностей
молодших школярів у процесі вивчення цих освітніх галузей. Освітньопрофесійні програми «Середня освіта» (Фізична культура) та «Фізична культура і спорт» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спрямовані на
формування здатності підтримувати загальний рівень фізичної активності і здоров’я, зміцнювати здоров’я учнів шляхом використання нових форм рухової активності, дотримання санітарно-гігієнічних норм та правил,
раціонального харчування, інших чинників здорового способу життя, організовувати оздоровчо-рекреаційну рухову активність різних груп населення, зміцнювати здоров’я людей різного віку і статі шляхом використання рухової активності, раціонального харчування та інших чинників здорового способу життя, застосовувати сучасні технології управління суб’єктами сфери фізичної культури і спорту.
Встановлено, що університети Угорщини створили свою оздоровчозберігаючу концепцію для вирішеннгя оздоровчо-спортивних завдань, які допомагають студентам розвивати здоровий спосіб життя, брати
участь у спортивних заходах, вивчати основи здоров’я, що реалізуються навчальними закладами, керівниками фізичної культури, асоціаціями, органами студентського самоуправління та спортивними офісами у трьох
напрямках: освітні завдання (навчальні заняття з фізичного виховання), рекреаційні види спорту, забезпечення можливості змагальних видів спорту для студентів, які є спортсменами вищого рівня.
На прикладі передових закладів вищої освіти Угорщини (Дебреценський університет, Університет імені Лоранда Етвеша (м. Будапешт)) розглянуто можливості фізичного виховання та впровадження здоров’язбережувальних технологій у навчальний процес підготовки майбутніх учителів, зокрема
початкових класів і фізичного виховання.
Виявлено, що ЗВО Угорщини для покращення фізкультурно- оздоровчої роботи та впровадження здоров’язбережувальних технологій в студентське середовище тісно співпрацюють зі спортивними клубами. На основі анкетного опитування студентів проаналізовано можливості Будапештського інститутського атлетичного клубу (BEAC) щодо головної мети, видів діяльності, спортивних звичок і потреб студентів, найпопулярніших видів спорту.
Проаналізовано навчальні програми підготовки майбутнього вчителя початкових класів Університету імені Лоранда Етвеша (м. Будапешт), навчальні плани з фізичного виховання факультету початкової освіти
Копошварського університету (бакалавр, денна форма) на предмет підготовленості здобувачів вищої освіти до впровадження здоров’язбережувальних (оздоровчозберігаючих) технологій у майбутній професійній діяльності й визначено компетентності, якими мають володіти вчителі початкових класів у площині здоров’язбереження.
Констатовано чотири напрямки реалізації здоров’язбережувальних технологій під час підготовки майбутніх учителів у ЗВО Угорщини: освітній, інформаційний, консультативно-оздоровчий, координаційний.
Для з’ясування поінформованості щодо визначення здоров’я, здорового способу життя, впливу фізкультурно-оздоровчих заходів на здоров’язбереження студентської молоді закладів вищої освіти Угорщини та
України проведено анкетування, в якому взяли участь 134 здобувачі вищої освіти (майбутніх учителів зі спеціальності 013 Початкова освіта та 014 Фізичне виховання), серед яких 101 студент ЗВО України та 33 Угорщини.
Проведений аналіз стану підготовки майбутніх учителів до використання здоров’язбережувальних технологій у ЗВО України та Угорщини дозволив виокремити спільні проблеми, відмінності, позитивні тенденції у ракурсі порушеної проблеми й актуалізував необхідність трансформації позитивного досвіду підготовки майбутніх учителів до використання здоров’язбережувальних технологій у ЗВО Угорщини в Україну. Виокремлено конструктивні ідеї угорського досвіду підготовки майбутніх учителів початкових класів і фізичного виховання до використання здоров’язбережувальних технологій у закладах вищої освіти в Україні.
Проілюстровано трансформації позитивного досвіду підготовки майбутніх учителів до використання здоров’язбережувальних технологій у ЗВО Угорщини в українську вищу школу на прикладі Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ у рамках програми з міжнародної академічної мобільності студентів і викладачів ERASMUS+.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертаційній роботі вперше: виконано цілісний порівняльно-педагогічний аналіз проблеми підготовки майбутніх учителів до використання здоров’язбережувальних технологій у закладах вищої освіти Угорщини та України; простежено ґенезу
феномену «здоров’язбережувальна технологія» в системі освіти у площині вітчизняного й зарубіжного досвіду, виявлено ефективні здоров’язбережувальні технології (технології культури здоров’я, медикогігієнічні, технології безпеки життєдіяльності, здоров’язбережувальні освітні технології), окреслено можливості використання конструктивних ідей угорського досвіду в освітній практиці України; уточнено сутність поняття «здоров’язбережувальна технологія» як сукупністіь принципів, прийомів і методів педагогічної роботи, які,
доповнюючи традиційні технології навчання і виховання, наділяють їх ознакою здоров’язбереження, не завдаючи шкоди здоров’ю здобувачів освіти і викладачів, сприяючи оптимальному поєднанню статичних і рухових навантажень, формуванню позитивної мотивації у майбутніх учителів до культивування у них знань з основ здоров’я, створюючи безпечні умови перебування здобувачів освіти у закладі вищої освіти; удосконалено навчально-методичне забезпечення підготовки майбутніх учителів в Україні на основі виявлених прогресивних ідей угорського досвіду (ресурсні можливості технологій навчання, напрями реалізації здоров’язбережувальних технологій, проєкт «Створення професійної мережі для розвитку здоров’я»); подальшого розвитку набули положення щодо реалізації міждисциплінарного підходу в контексті трансформації конструктивних ідей угорського досвіду підготовки майбутніх учителів до використання
здоров’язбережувальних технологій в освітню практику України.
Практичне значення дослідження полягає у виокремленні конструктивних ідей угорського досвіду, які можна творчо застосовувати в підготовці майбутніх учителів до використання здоров’язбережувальних технологій у вітчизняних закладах вищої освіти; розробці на основі дослідницьких матеріалів навчального посібника «Проблема підготовки майбутніх учителів до використання здоров'язбережувальних технологій у закладах вищої освіти Угорщини», який буде цікавим усім, хто відкритий до змін у площині формування здорового способу життя, хто усвідомлює свою соціальну відповідальність щодо власного здоров’язбереження і здобувачів освіти через пошук механізмів і форм оздоровлення, упровадження здоров’язбережувальних технологій.
Матеріали дисертації можуть бути використані у процесі читання лекцій із теорії та історії педагогіки, порівняльної педагогіки, теорії і методики фізичного виховання, продукування нових знань шляхом міждисциплінарного синтезу в площині здоров’язбереження, у контексті академічної мобільності між ЗВО України та Угорщини, в тому числі в рамках європейських програм у галузі вищої школи, при розробленні методичних рекомендацій та навчальних посібників.
The dissertation presents a theoretical generalization and addresses the scientific problem of preparing future teachers to use health-preserving technologies in higher education institutions in Hungary. In the first chapter, "Theoretical Foundations of Preparing Future Teachers to Use Health-Preserving Technologies in Higher Education Institutions," based on the analysis and generalization of scientific studies, the dissertation examines the state of research on the problem of preparing future teachers to apply health-preserving technologies in the educational process of higher education. It analyzes the genesis and essence of the phenomenon of "health-preserving technology" in the educational system from domestic and foreign perspectives and defines the structure and approaches to the classification of health-preserving technologies within the scientific discourse. The research reveals that the preparation of future teachers to use healthpreserving technologies involves a targeted educational process within higher education institutions. This process is characterized by engaging future educators in active health-oriented activities aimed at strengthening their physical, mental, and social well-being, as well as fostering their self-realization as specialists with a developed culture of health preservation. It has been established that prioritizing the formation of a health-preservation culture in the professional training of future teachers will contribute to the modernization of the professional training system, fostering a responsible attitude toward health as the highest individual and societal value, and humanizing the cultural and educational space of the future specialist by updating health-preserving technologies. Theoretical foundations of future teachers' readiness to implement the concept of health preservation in their professional activities should be based on modernized health-preserving technologies and a harmonious combination of educational, developmental, and pedagogical influences, which manifest through educational, research, and extracurricular activities in higher education institutions. This highlights the need to reveal the essence and genesis of the "health-preserving technology" phenomenon in domestic and international contexts. The analysis of scientific sources demonstrates the diversity of existing health-preserving technologies presented in the works of domestic and foreign scholars. The author’s definition of the concept of "health-preserving technologies" is based on the constructive idea proposed by scholars, according to which educational health-preserving technologies are those that benefit learners within the educational process, serving as a "safety certificate for any educational technology in terms of health" (as per A. Mityaeva). It has been summarized that the variety of interpretations of the concept of "health-preserving technologies" necessitates an examination of their structure and classification approaches within the scientific discourse. The conducted analysis of classifications in the field of health preservation indicates the absence of a universal approach. During the research, the structure and classification approaches to healthpreserving technologies within the scientific discourse were characterized, involving the synthesis of all areas of a future teacher’s activities related to physical education and health improvement work with students. In the second chapter, "Organizational and Methodological Foundations for Preparing Future Primary School and Physical Education Teachers to Use HealthPreserving Technologies in Higher Education Institutions in Hungary," the dissertation characterizes the regulatory and methodological foundations of pedagogical education development in Hungary in the context of health preservation from a historical perspective and analyzes the practice of implementing healthpreserving technologies in teacher training programs in Hungary. A range of provisions is examined, presenting the fundamental principles of health-preservation methodology and the application of health-preserving technologies in Hungary’s post-industrial society. It is revealed that in Hungary, the development of public health is determined by five criteria (Charta, 1986): individual health development skills, the influence of societal actions on human health, a health-preserving environment, preventive healthcare, and healthsupportive policy. Research by Hungarian scholars confirms the need to focus on strengthening students' health, implementing effective methods to improve their behavior regarding personal health, and integrating these practices into the daily life of educational institutions. It has been established that Hungary has developed various programs aimed at ensuring and promoting a healthy lifestyle and strengthening public health. The analysis of scientific sources reveals that physical education and healthy lifestyles began to be integrated into Hungary’s educational process as early as the 17th century in the city of Sárospatak, while health science was introduced as a subject in Hungarian curricula in the early 19th century. The results of Hungarian scholars' research on teacher training curricula, physical education and upbringing programs from 1869 to 2017, and the health status in Hungary (as concluded by Varshanyi and Vitroi, 2017) are summarized. Health-promoting measures for strengthening public health in Hungary have been systematized, covering primary, secondary, and higher education, preventive medical services, community-level efforts, organizational improvements, public health-interest initiatives, environmental health measures, and economic regulatory activities. The necessity of analyzing the practice of implementing health-preserving technologies in the teacher training process in Hungary has been emphasized. It was found that higher education institutions (HEIs) in Hungary, particularly in pedagogical specialties, utilize the following health-preserving technologies within their educational processes: innovative learning technologies, health-preserving technologies, wellness technologies, and technologies aimed at fostering a culture of health. It has been established that Hungarian HEIs view health-preserving technologies as an integral part of pedagogical education. They develop goals, content, and methods for promoting a healthy lifestyle and address health preservation issues within the Hungarian education system. These technologies are also seen as a means of organizing and modeling the educational process and as a set of guidelines that ensure the effectiveness of learning while simultaneously preserving the health of students. It has been revealed that after Hungary's accession to the European Union, universities' attitudes toward student health preservation underwent significant changes. This shift is evidenced by a higher education project that initiates changes within educational institutions across three dimensions: attitudes toward health as a value and as a new element in student training across various specialties (knowledge, skills, attitudes, and responsibility) necessary not only for their professional roles but also for educating the younger generation about leading a healthy lifestyle through the implementation of health-preserving technologies; the development of health-related educational materials and the integration of health-preserving technologies into existing curricula according to chosen areas of study (specializations); and, based on international experience, the development of a package of proposals for implementing health-preserving technologies. These dimensions reflect the key vectors of health-preserving technology implementation in the teacher training programs of Hungarian HEIs. Among the educational health-preserving technologies, Hungarian higher education institutions prioritize physical wellness and mass sports activities. Particular attention is given to involving student self-governance, appointing individuals responsible for mass sports activities in dormitories, and engaging student activists in physical and sports-related work. The analysis of the use of health-preserving (wellness-preserving) technologies in Hungarian HEIs has identified distinct general attributive features: focus on achieving a health-enhancing effect, innovativeness, emotional engagement, mobility, integration and modification, adaptability to the student population, simplicity and accessibility, monitoring, collaboration, and effectiveness. In the third chapter, "Extrapolation of the Hungarian Experience in Preparing Future Teachers to Use Health-Preserving Technologies in Ukrainian HEIs," the study analyzes the current state of preparing future teachers to use health-preserving technologies in HEIs of Hungary and Ukraine. It substantiates the potential for transforming constructive ideas from Hungary’s experience in training future primary school and physical education teachers to use health-preserving technologies and adapting them for the Ukrainian higher education system. It has been established that in Ukrainian HEIs, the educational and professional program "Primary Education" at the first (bachelor's) level of higher education aims to develop the ability to utilize physical activity for active recreation and maintaining a healthy lifestyle. It emphasizes the integration and application of subject-specific knowledge as the foundation for the health-preserving and physical education areas of the State Standard for Primary Education, selecting optimal forms, methods, technologies, and tools to develop key and subject-specific competencies among younger students. The educational and professional programs "Secondary Education (Physical Education)" and "Physical Education and Sports" at the first (bachelor's) level of higher education are designed to develop the ability to maintain overall physical activity and health. They aim to improve students’ health through new forms of physical activity, adherence to sanitary and hygienic norms and rules, balanced nutrition, and other healthy lifestyle factors. These programs prepare future teachers to organize wellness and recreational physical activities for various population groups and to enhance the health of people of different ages and genders through physical activity, rational nutrition, and other health-promoting factors. Moreover, they emphasize the application of modern management technologies in the field of physical education and sports. It has been established that Hungarian universities have developed their own health-preservation concept to address wellness and sports-related tasks, helping students adopt a healthy lifestyle, participate in sports events, and study the fundamentals of health. This concept is implemented by educational institutions, physical education leaders, associations, student self-governance bodies, and sports offices in three key directions: educational tasks (physical education classes), recreational sports, and providing competitive sports opportunities for high-level student athletes. Using examples from leading higher education institutions in Hungary, such as the University of Debrecen and Eötvös Loránd University (Budapest), the dissertation examines the potential for physical education and the integration of health-preserving technologies in the teacher training process, particularly for future primary school and physical education teachers. It was found that Hungarian HEIs work closely with sports clubs to improve physical wellness programs and implement health-preserving technologies within the student environment. Based on a survey of students, an analysis was conducted on the capabilities of the Budapest University Athletic Club (BUAC) regarding its main goals, types of activities, students' sports habits and needs, and the most popular sports among students. The study analyzed the teacher training programs for future primary school educators at Eötvös Loránd University (Budapest) and the physical education curricula of the Faculty of Primary Education at Kaposvár University (bachelor’s degree, full-time studies) to assess how well students are prepared to implement health-preserving (wellness-preserving) technologies in their future professional activities. The competencies that primary school teachers should possess in the area of health preservation were identified. It has been identified that the implementation of health-preserving technologies in the preparation of future teachers in Hungarian HEIs occurs along four key directions: educational, informational, advisory-health, and coordination. To assess the awareness of concepts such as health, a healthy lifestyle, and the impact of physical wellness activities on health preservation among students from higher education institutions in Hungary and Ukraine, a survey was conducted involving 134 students (future teachers specializing in 013 Primary Education and 014 Physical Education), including 101 students from Ukrainian HEIs and 33 from Hungarian HEIs. The analysis of the current state of future teachers' preparation for using health-preserving technologies in Ukrainian and Hungarian HEIs highlighted common problems, differences, and positive trends related to the issue. This analysis emphasized the need to transform the positive experience of preparing future teachers in Hungary into Ukrainian higher education. Constructive ideas from Hungary’s experience in training future primary school and physical education teachers to use health-preserving technologies have been identified and illustrated through examples, such as the adaptation of Hungarian best practices at Ferenc Rákóczi II Transcarpathian Hungarian Institute within the framework of the international ERASMUS+ academic mobility program for students and teachers. Scientific novelty of the research results lies in the fact that the dissertation, for the first time: Conducts a comprehensive comparative-pedagogical analysis of the problem of preparing future teachers to use health-preserving technologies in Hungarian and Ukrainian HEIs; traces the genesis of the “health-preserving technology” phenomenon in the educational system within the context of domestic and international experience and identifies effective health-preserving technologies (health culture technologies, medical and hygienic, life safety technologies, healthsaving educational technologies); outlines the possibilities of using constructive ideas from the Hungarian experience in the educational practice of Ukraine; Outlines the key vectors for implementing health-preserving technologies during teacher training by analyzing the Bologna Process and Hungary’s legal framework; Analyzes the experience of Hungarian HEIs in organizing the educational process for preparing teachers to use health-preserving technologies; Clarifies the concept of “health-preserving technology” as a set of principles, techniques, and methods of pedagogical work that, supplementing traditional teaching and educational technologies, introduce health-preserving features without harming the health of students and teachers. These technologies help optimize the balance of static and dynamic loads, foster positive motivation among future teachers to promote health knowledge, and create safe conditions within the higher education environment: further development has provided provisions for the implementation of an interdisciplinary approach in the context of transforming the constructive ideas of the Hungarian experience of training future teachers to use health-saving technologies into the educational practice of Ukraine. Practical significance of the research lies in identifying constructive positive ideas from Hungarian experience that can be creatively applied in preparing future teachers in Ukrainian HEIs for the use of health-preserving technologies. A study-based textbook titled “The Problem of Preparing Future Teachers to Use Health-Preserving Technologies in Higher Education Institutions of Hungary” was developed and will be of interest to those open to changes in promoting a healthy lifestyle and those aware of their social responsibility regarding personal and student health preservation. The textbook also explores mechanisms and forms of health improvement and the implementation of health-preserving technologies. The dissertation materials can be used in delivering lectures on the theory and history of pedagogy, comparative pedagogy, theory and methods of physical education, and in generating new knowledge through interdisciplinary synthesis in the area of health preservation. They can also be applied in the context of academic mobility programs between Ukrainian and Hungarian HEIs, including European programs in higher education, as well as in the development of methodological recommendations and teaching aids.
The dissertation presents a theoretical generalization and addresses the scientific problem of preparing future teachers to use health-preserving technologies in higher education institutions in Hungary. In the first chapter, "Theoretical Foundations of Preparing Future Teachers to Use Health-Preserving Technologies in Higher Education Institutions," based on the analysis and generalization of scientific studies, the dissertation examines the state of research on the problem of preparing future teachers to apply health-preserving technologies in the educational process of higher education. It analyzes the genesis and essence of the phenomenon of "health-preserving technology" in the educational system from domestic and foreign perspectives and defines the structure and approaches to the classification of health-preserving technologies within the scientific discourse. The research reveals that the preparation of future teachers to use healthpreserving technologies involves a targeted educational process within higher education institutions. This process is characterized by engaging future educators in active health-oriented activities aimed at strengthening their physical, mental, and social well-being, as well as fostering their self-realization as specialists with a developed culture of health preservation. It has been established that prioritizing the formation of a health-preservation culture in the professional training of future teachers will contribute to the modernization of the professional training system, fostering a responsible attitude toward health as the highest individual and societal value, and humanizing the cultural and educational space of the future specialist by updating health-preserving technologies. Theoretical foundations of future teachers' readiness to implement the concept of health preservation in their professional activities should be based on modernized health-preserving technologies and a harmonious combination of educational, developmental, and pedagogical influences, which manifest through educational, research, and extracurricular activities in higher education institutions. This highlights the need to reveal the essence and genesis of the "health-preserving technology" phenomenon in domestic and international contexts. The analysis of scientific sources demonstrates the diversity of existing health-preserving technologies presented in the works of domestic and foreign scholars. The author’s definition of the concept of "health-preserving technologies" is based on the constructive idea proposed by scholars, according to which educational health-preserving technologies are those that benefit learners within the educational process, serving as a "safety certificate for any educational technology in terms of health" (as per A. Mityaeva). It has been summarized that the variety of interpretations of the concept of "health-preserving technologies" necessitates an examination of their structure and classification approaches within the scientific discourse. The conducted analysis of classifications in the field of health preservation indicates the absence of a universal approach. During the research, the structure and classification approaches to healthpreserving technologies within the scientific discourse were characterized, involving the synthesis of all areas of a future teacher’s activities related to physical education and health improvement work with students. In the second chapter, "Organizational and Methodological Foundations for Preparing Future Primary School and Physical Education Teachers to Use HealthPreserving Technologies in Higher Education Institutions in Hungary," the dissertation characterizes the regulatory and methodological foundations of pedagogical education development in Hungary in the context of health preservation from a historical perspective and analyzes the practice of implementing healthpreserving technologies in teacher training programs in Hungary. A range of provisions is examined, presenting the fundamental principles of health-preservation methodology and the application of health-preserving technologies in Hungary’s post-industrial society. It is revealed that in Hungary, the development of public health is determined by five criteria (Charta, 1986): individual health development skills, the influence of societal actions on human health, a health-preserving environment, preventive healthcare, and healthsupportive policy. Research by Hungarian scholars confirms the need to focus on strengthening students' health, implementing effective methods to improve their behavior regarding personal health, and integrating these practices into the daily life of educational institutions. It has been established that Hungary has developed various programs aimed at ensuring and promoting a healthy lifestyle and strengthening public health. The analysis of scientific sources reveals that physical education and healthy lifestyles began to be integrated into Hungary’s educational process as early as the 17th century in the city of Sárospatak, while health science was introduced as a subject in Hungarian curricula in the early 19th century. The results of Hungarian scholars' research on teacher training curricula, physical education and upbringing programs from 1869 to 2017, and the health status in Hungary (as concluded by Varshanyi and Vitroi, 2017) are summarized. Health-promoting measures for strengthening public health in Hungary have been systematized, covering primary, secondary, and higher education, preventive medical services, community-level efforts, organizational improvements, public health-interest initiatives, environmental health measures, and economic regulatory activities. The necessity of analyzing the practice of implementing health-preserving technologies in the teacher training process in Hungary has been emphasized. It was found that higher education institutions (HEIs) in Hungary, particularly in pedagogical specialties, utilize the following health-preserving technologies within their educational processes: innovative learning technologies, health-preserving technologies, wellness technologies, and technologies aimed at fostering a culture of health. It has been established that Hungarian HEIs view health-preserving technologies as an integral part of pedagogical education. They develop goals, content, and methods for promoting a healthy lifestyle and address health preservation issues within the Hungarian education system. These technologies are also seen as a means of organizing and modeling the educational process and as a set of guidelines that ensure the effectiveness of learning while simultaneously preserving the health of students. It has been revealed that after Hungary's accession to the European Union, universities' attitudes toward student health preservation underwent significant changes. This shift is evidenced by a higher education project that initiates changes within educational institutions across three dimensions: attitudes toward health as a value and as a new element in student training across various specialties (knowledge, skills, attitudes, and responsibility) necessary not only for their professional roles but also for educating the younger generation about leading a healthy lifestyle through the implementation of health-preserving technologies; the development of health-related educational materials and the integration of health-preserving technologies into existing curricula according to chosen areas of study (specializations); and, based on international experience, the development of a package of proposals for implementing health-preserving technologies. These dimensions reflect the key vectors of health-preserving technology implementation in the teacher training programs of Hungarian HEIs. Among the educational health-preserving technologies, Hungarian higher education institutions prioritize physical wellness and mass sports activities. Particular attention is given to involving student self-governance, appointing individuals responsible for mass sports activities in dormitories, and engaging student activists in physical and sports-related work. The analysis of the use of health-preserving (wellness-preserving) technologies in Hungarian HEIs has identified distinct general attributive features: focus on achieving a health-enhancing effect, innovativeness, emotional engagement, mobility, integration and modification, adaptability to the student population, simplicity and accessibility, monitoring, collaboration, and effectiveness. In the third chapter, "Extrapolation of the Hungarian Experience in Preparing Future Teachers to Use Health-Preserving Technologies in Ukrainian HEIs," the study analyzes the current state of preparing future teachers to use health-preserving technologies in HEIs of Hungary and Ukraine. It substantiates the potential for transforming constructive ideas from Hungary’s experience in training future primary school and physical education teachers to use health-preserving technologies and adapting them for the Ukrainian higher education system. It has been established that in Ukrainian HEIs, the educational and professional program "Primary Education" at the first (bachelor's) level of higher education aims to develop the ability to utilize physical activity for active recreation and maintaining a healthy lifestyle. It emphasizes the integration and application of subject-specific knowledge as the foundation for the health-preserving and physical education areas of the State Standard for Primary Education, selecting optimal forms, methods, technologies, and tools to develop key and subject-specific competencies among younger students. The educational and professional programs "Secondary Education (Physical Education)" and "Physical Education and Sports" at the first (bachelor's) level of higher education are designed to develop the ability to maintain overall physical activity and health. They aim to improve students’ health through new forms of physical activity, adherence to sanitary and hygienic norms and rules, balanced nutrition, and other healthy lifestyle factors. These programs prepare future teachers to organize wellness and recreational physical activities for various population groups and to enhance the health of people of different ages and genders through physical activity, rational nutrition, and other health-promoting factors. Moreover, they emphasize the application of modern management technologies in the field of physical education and sports. It has been established that Hungarian universities have developed their own health-preservation concept to address wellness and sports-related tasks, helping students adopt a healthy lifestyle, participate in sports events, and study the fundamentals of health. This concept is implemented by educational institutions, physical education leaders, associations, student self-governance bodies, and sports offices in three key directions: educational tasks (physical education classes), recreational sports, and providing competitive sports opportunities for high-level student athletes. Using examples from leading higher education institutions in Hungary, such as the University of Debrecen and Eötvös Loránd University (Budapest), the dissertation examines the potential for physical education and the integration of health-preserving technologies in the teacher training process, particularly for future primary school and physical education teachers. It was found that Hungarian HEIs work closely with sports clubs to improve physical wellness programs and implement health-preserving technologies within the student environment. Based on a survey of students, an analysis was conducted on the capabilities of the Budapest University Athletic Club (BUAC) regarding its main goals, types of activities, students' sports habits and needs, and the most popular sports among students. The study analyzed the teacher training programs for future primary school educators at Eötvös Loránd University (Budapest) and the physical education curricula of the Faculty of Primary Education at Kaposvár University (bachelor’s degree, full-time studies) to assess how well students are prepared to implement health-preserving (wellness-preserving) technologies in their future professional activities. The competencies that primary school teachers should possess in the area of health preservation were identified. It has been identified that the implementation of health-preserving technologies in the preparation of future teachers in Hungarian HEIs occurs along four key directions: educational, informational, advisory-health, and coordination. To assess the awareness of concepts such as health, a healthy lifestyle, and the impact of physical wellness activities on health preservation among students from higher education institutions in Hungary and Ukraine, a survey was conducted involving 134 students (future teachers specializing in 013 Primary Education and 014 Physical Education), including 101 students from Ukrainian HEIs and 33 from Hungarian HEIs. The analysis of the current state of future teachers' preparation for using health-preserving technologies in Ukrainian and Hungarian HEIs highlighted common problems, differences, and positive trends related to the issue. This analysis emphasized the need to transform the positive experience of preparing future teachers in Hungary into Ukrainian higher education. Constructive ideas from Hungary’s experience in training future primary school and physical education teachers to use health-preserving technologies have been identified and illustrated through examples, such as the adaptation of Hungarian best practices at Ferenc Rákóczi II Transcarpathian Hungarian Institute within the framework of the international ERASMUS+ academic mobility program for students and teachers. Scientific novelty of the research results lies in the fact that the dissertation, for the first time: Conducts a comprehensive comparative-pedagogical analysis of the problem of preparing future teachers to use health-preserving technologies in Hungarian and Ukrainian HEIs; traces the genesis of the “health-preserving technology” phenomenon in the educational system within the context of domestic and international experience and identifies effective health-preserving technologies (health culture technologies, medical and hygienic, life safety technologies, healthsaving educational technologies); outlines the possibilities of using constructive ideas from the Hungarian experience in the educational practice of Ukraine; Outlines the key vectors for implementing health-preserving technologies during teacher training by analyzing the Bologna Process and Hungary’s legal framework; Analyzes the experience of Hungarian HEIs in organizing the educational process for preparing teachers to use health-preserving technologies; Clarifies the concept of “health-preserving technology” as a set of principles, techniques, and methods of pedagogical work that, supplementing traditional teaching and educational technologies, introduce health-preserving features without harming the health of students and teachers. These technologies help optimize the balance of static and dynamic loads, foster positive motivation among future teachers to promote health knowledge, and create safe conditions within the higher education environment: further development has provided provisions for the implementation of an interdisciplinary approach in the context of transforming the constructive ideas of the Hungarian experience of training future teachers to use health-saving technologies into the educational practice of Ukraine. Practical significance of the research lies in identifying constructive positive ideas from Hungarian experience that can be creatively applied in preparing future teachers in Ukrainian HEIs for the use of health-preserving technologies. A study-based textbook titled “The Problem of Preparing Future Teachers to Use Health-Preserving Technologies in Higher Education Institutions of Hungary” was developed and will be of interest to those open to changes in promoting a healthy lifestyle and those aware of their social responsibility regarding personal and student health preservation. The textbook also explores mechanisms and forms of health improvement and the implementation of health-preserving technologies. The dissertation materials can be used in delivering lectures on the theory and history of pedagogy, comparative pedagogy, theory and methods of physical education, and in generating new knowledge through interdisciplinary synthesis in the area of health preservation. They can also be applied in the context of academic mobility programs between Ukrainian and Hungarian HEIs, including European programs in higher education, as well as in the development of methodological recommendations and teaching aids.
Опис
Ключові слова
використання здоров’язбережувальних технологій, заклад вищої освіти Угорщини, збереження і зміцнення здоров’я, здоровий спосіб життя, здоров’яспрямована діяльність, культура здоров’язбереження, майбутній учитель початкових класів, підготовка, фізичне виховання, фізична культура і спорт, use of health-preserving technologies, higher education institutions in Hungary, health preservation and strengthening, healthy lifestyle, health-oriented activities, health-preservation culture, future primary school teacher, preparation, physical education, physical culture and sports
Бібліографічний опис
Візавер В. А. Підготовка майбутніх вчителів до використання здоров'язбережувальних технологій у закладах вищої освіти Угорщини : дис. ... д-ра філософії : 011 Освітні, педагогічні науки / В. А. Візавер. - Хмельницький : ХНУ, 2025. - 232 с.