Цифровізація та її вплив на управління персоналом і стратегічну стійкість підприємницьких структур
Вантажиться...
Дата
2026
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Хмельницький національний університет
Анотація
Досліджено вплив цифровізації на бізнес-процеси, трансформацію управління персоналом і забезпечення
стратегічної стійкості підприємств. Узагальнено сучасні тенденції цифровізації бізнесу: розширення використання хмарних сервісів у ЄС, застосування штучного інтелекту, масштабування електронної комерції, динамізм безготівкових операцій в Україні та визначено індикатори розвитку цифрового середовища. Розкрито ключові напрями цифрової трансформації системи управління персоналом компаній: автоматизація HR-процесів, HR-аналітика, розвиток цифрових компетентностей і зміна моделей праці.
Інтегровано погляди науковців і практиків щодо ролі цифрової комплексної систем управління персоналом
(HRM), зрілості HR-систем та безперервного навчання як факторів організаційної та стратегічної стійкості.
Запропоновано концептуальну модель взаємозв’язку «цифровізація → трансформація управління персоналом → розвиток людського капіталу → економічна стійкість → стратегічна стійкість» і сформульовано практичні рекомендації її застосування для підприємств.
The article examines the impact of digitalization on personnel management and the strategic sustainability of business structures in conditions of technological turbulence and market uncertainty. It is substantiated that digital transformation goes beyond the automation of individual operations and leads to systemic changes in business models, organizational architecture, and approaches to human capital development. Current trends in business digitalization are summarized, including the expansion of cloud services, the growing use of artificial intelligence, the scaling of e-commerce, and the intensification of cashless transactions, which together shape a data-driven management paradigm. Particular attention is paid to the transformation of human resource management systems under the influence of digital technologies. The key directions of HR digitalization are identified: automation of recruitment and personnel administration, implementation of HR analytics, development of digital competencies, use of corporate learning platforms, and transition to hybrid work models. It is proved that the effectiveness of digital investments depends on the level of digital maturity of HR systems and the readiness of employees for continuous learning and adaptation. The study demonstrates that without the development of human capital, digital technologies create only a formal modernization effect and do not ensure productivity growth or long-term competitiveness. A conceptual model of causal relationships “digitalization → HR transformation → human capital development → economic sustainability → strategic sustainability” is proposed. An integral index of strategic sustainability is substantiated, which takes into account the level of economic stability, human capital development, digital maturity of HR systems, and the degree of digitalization. Diagnostic coefficients for assessing digital return and the imbalance between technological and personnel development are introduced, allowing the identification of gaps between digital investments and actual organizational results. It is argued that strategic sustainability in the digital economy is determined not only by the scale of implemented technologies but primarily by their integration with personnel management systems and corporate learning mechanisms. The practical value of the research lies in the possibility of using the proposed model for assessing the effectiveness of digital transformation, identifying competency deficits, and substantiating HR development strategies aimed at strengthening the adaptability, innovativeness, and long-term competitiveness of enterprises.
The article examines the impact of digitalization on personnel management and the strategic sustainability of business structures in conditions of technological turbulence and market uncertainty. It is substantiated that digital transformation goes beyond the automation of individual operations and leads to systemic changes in business models, organizational architecture, and approaches to human capital development. Current trends in business digitalization are summarized, including the expansion of cloud services, the growing use of artificial intelligence, the scaling of e-commerce, and the intensification of cashless transactions, which together shape a data-driven management paradigm. Particular attention is paid to the transformation of human resource management systems under the influence of digital technologies. The key directions of HR digitalization are identified: automation of recruitment and personnel administration, implementation of HR analytics, development of digital competencies, use of corporate learning platforms, and transition to hybrid work models. It is proved that the effectiveness of digital investments depends on the level of digital maturity of HR systems and the readiness of employees for continuous learning and adaptation. The study demonstrates that without the development of human capital, digital technologies create only a formal modernization effect and do not ensure productivity growth or long-term competitiveness. A conceptual model of causal relationships “digitalization → HR transformation → human capital development → economic sustainability → strategic sustainability” is proposed. An integral index of strategic sustainability is substantiated, which takes into account the level of economic stability, human capital development, digital maturity of HR systems, and the degree of digitalization. Diagnostic coefficients for assessing digital return and the imbalance between technological and personnel development are introduced, allowing the identification of gaps between digital investments and actual organizational results. It is argued that strategic sustainability in the digital economy is determined not only by the scale of implemented technologies but primarily by their integration with personnel management systems and corporate learning mechanisms. The practical value of the research lies in the possibility of using the proposed model for assessing the effectiveness of digital transformation, identifying competency deficits, and substantiating HR development strategies aimed at strengthening the adaptability, innovativeness, and long-term competitiveness of enterprises.
Опис
Ключові слова
цифрові технології, цифровізація, хмарні технології, штучний інтелект, стратегічна стійкість, персонал, людський капітал, економічна стійкість, конкурентоспроможність, ризики, розвиток персоналу, трансформація, digital technologies, personnel, digitalization, cloud technologies, artificial intelligence, strategic sustainability, human capital, economic sustainability, competitiveness, risks, personnel development, transformation
Бібліографічний опис
Гончар О., Долобанько А. Цифровізація та її вплив на управління персоналом і стратегічну стійкість підприємницьких структур // Development Service Industry Management. 2026. No. 1. P. 273-278.