Актуальні проблеми розвитку фізичної культури і спорту в кризових умовах: оглядово-аналітичне дослідження
Вантажиться...
Дата
2025
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Хмельницький національний університет
Анотація
Пандемія COVID-19 та повномасштабна війна в Україні спричинили взаємопов’язані кризи, що істотно вплинули на громадське здоров’я, доступність і структуру фізичної активності, функціонування освітнього
сектору та стабільність спортивних систем. Поєднання тривалих карантинних обмежень, вимушеної ізоляції та
воєнних загроз різко змінило поведінкові моделі населення, зумовило зниження рівня рухової активності,
погіршення психофізичного стану молоді й дорослих та порушило траєкторії спортивної підготовки на всіх рівнях. У цьому контексті метою дослідження є узагальнення сучасних емпіричних даних, систематичних оглядів і нормативно-аналітичних документів з метою окреслення ключових наслідків пандемічних і воєнних факторів для фізичної культури, масового та елітного спорту в Україні, а також формування рекомендацій щодо відновлення та підвищення стійкості галузі.
Отримані результати свідчать про значне зниження загальної фізичної активності та зростання малорухливої поведінки під час пандемічних локдаунів, що супроводжувалося погіршенням соматичного та психоемоційного стану дітей, підлітків і студентської молоді. Подальші воєнні події посилили ці тенденції: було
пошкоджено або втрачено значну частину спортивної інфраструктури, порушено роботу освітніх закладів,
припинено діяльність спортивних секцій, відбулося масове переміщення населення, а тренери й медичний персонал зіткнулися з труднощами доступу до ресурсів і стабільної роботи. У спортсменів різного рівня спостерігаються тривалі розриви у тренувальних циклах, порушення календаря змагань та підвищене психоемоційне навантаження, що створює ризики для втрати результативності та зниження конкурентоспроможності.
Узагальнення даних вказує на необхідність впровадження комплексної стратегії відновлення: оперативного
забезпечення доступних і безпечних місць для занять фізичною активністю, створення гібридних та цифрових
форматів фізичної культури для дітей і молоді, розвитку програм психологічної підтримки осіб, що пережили
травматичні події, та системної допомоги елітним спортсменам, зокрема через міжнародні тренувальні центри
та підтримку стипендіальних програм. Довгостроковий розвиток галузі потребує узгодження національних
політик зі стратегічними рекомендаціями ВООЗ щодо фізичної активності, міжсекторальної координації,
сталого фінансування та створення національних систем моніторингу рухової активності й фізичної підготовленості населення.
The COVID-19 pandemic and the full-scale war in Ukraine have created overlapping crises that significantly affect public health, physical activity patterns, sport systems and the education sector. Purpose: This narrative review-analytical paper synthesizes empirical studies, systematic reviews and official reports to examine how pandemic-related restrictions and wartime conditions have changed population physical activity, the state of physical culture, and elite sport in Ukraine, and to propose policy and practice pathways for recovery and resilience. Methods: A structured literature search was performed in PubMed, Scopus, Web of Science, Google Scholar and Ukrainian repositories, supplemented by UN, UNESCO and national government documents; the selection and reporting followed PRISMA principles. Results: Evidence indicates a substantial decline in overall physical activity and increases in sedentary behaviour during pandemic lockdowns, with consequent deterioration in health-related fitness among children, adolescents, and university students. The subsequent war amplified vulnerabilities: damage to sports infrastructure, displacement of youth and athletes, loss of coaching and medical personnel, disruptions to training/competition cycles and elevated mental health burden. These combined shocks threaten both mass physical activity levels and the preparation pipeline for elite performance. Conclusions: Recovery requires integrated measures – immediate restoration of accessible facilities, targeted programs for youth physical activity (including digital/hybrid solutions), psychological support for affected populations, targeted assistance for elite athletes (training abroad, scholarships) and alignment of national PE and sport policies with WHO physical activity guidelines. Long-term resilience depends on intersectoral coordination, sustainable financing and evidence-based monitoring of population activity and fitness. Recovery requires multi-stakeholder coordination, evidence-based policy and investment in resilient, inclusive PA and sport systems.
The COVID-19 pandemic and the full-scale war in Ukraine have created overlapping crises that significantly affect public health, physical activity patterns, sport systems and the education sector. Purpose: This narrative review-analytical paper synthesizes empirical studies, systematic reviews and official reports to examine how pandemic-related restrictions and wartime conditions have changed population physical activity, the state of physical culture, and elite sport in Ukraine, and to propose policy and practice pathways for recovery and resilience. Methods: A structured literature search was performed in PubMed, Scopus, Web of Science, Google Scholar and Ukrainian repositories, supplemented by UN, UNESCO and national government documents; the selection and reporting followed PRISMA principles. Results: Evidence indicates a substantial decline in overall physical activity and increases in sedentary behaviour during pandemic lockdowns, with consequent deterioration in health-related fitness among children, adolescents, and university students. The subsequent war amplified vulnerabilities: damage to sports infrastructure, displacement of youth and athletes, loss of coaching and medical personnel, disruptions to training/competition cycles and elevated mental health burden. These combined shocks threaten both mass physical activity levels and the preparation pipeline for elite performance. Conclusions: Recovery requires integrated measures – immediate restoration of accessible facilities, targeted programs for youth physical activity (including digital/hybrid solutions), psychological support for affected populations, targeted assistance for elite athletes (training abroad, scholarships) and alignment of national PE and sport policies with WHO physical activity guidelines. Long-term resilience depends on intersectoral coordination, sustainable financing and evidence-based monitoring of population activity and fitness. Recovery requires multi-stakeholder coordination, evidence-based policy and investment in resilient, inclusive PA and sport systems.
Опис
Ключові слова
кризові стани, фізична культура, спорт, фізична активність, учнівська молодь, студентська молодь, спортсмени, crisis situations, physical activity, physical culture, sports, schoolchildren, student youth, athletes
Бібліографічний опис
Базильчук О. Актуальні проблеми розвитку фізичної культури і спорту в кризових умовах: оглядово-аналітичне дослідження / О. Базильчук, В. Базильчук, О. Ківерник // Physical Culture and Sport: Scientific Perspective. – 2025. – № 4. – P. 94-101.