Етимологічні особливості українських власних особових імен

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorТорчинський, Михайло
dc.date.accessioned2025-06-09T08:45:30Z
dc.date.available2025-06-09T08:45:30Z
dc.date.issued2021-03-11
dc.description.abstractНезважаючи на те, що власні особові назви є одним із найбільш давніх розрядів онімної лексики, до сьогодні немає праць узагальнювального характеру, в яких була б наявна інформація про походження, функціонування та інші особливості таких антропонімів. Мета нашої роботи – на матеріалі чоловічого іменникá визначити етимологічні особливості українських власних особових імен; звертається увага й на походження і шлях виникнення таких пропріальних одиниць. За основу взято словники-довідники Л.Г. Скрипник і Н.П. Дзятківської, та І.І. Трійняка, а також власний словник українських імен, що складається із 500 продуктивних в Україні антропонімів. У процесі дослідження підтверджено загальновідому серед антропонімістів думку, що більшість українських собових імен походить із давньогрецької (42,8 %), латинської (15,2 %), давньоєврейської (12,8 %) та слов’янських (11,8 %) мов. Водночас зазначаємо, що останнім часом, завдяки активним міграційним рухам, значно зросла кількість західноєвропейських антропонімів (12,6 %), трапляються і близькосхідні (4,2 %) та кавказькі (0,6 %) пропріативи. Запозичення може здійснюватися безпосередньо або за посередництвом інших мов. До питомих (11,8 %) належать нтропоніми слов’янського походження, а серед неавтохтонних пропріальних одиниць (88,2 %) майже однакову продуктивність мають засвоєні (32,6 %), Власне запозичені (25,8 %) та екзотичні (29,8 %) імена. Практично відсутні оніми з хибною (0,6 %) та народною (0,4 %) етимологією; натомість домінують про пріативи з відомою (89 %) непрозорою (88,6 %) етимологією; значно рідше трапляються оніми, що мають гіпотетичну (11 %) або прозору (11,4 %) етимологію. Абсолютна більшість чоловічих особових імен виникла природним шляхом (98,4 %), і лише 1,6 % антропономінації може бути кваліфікована як штучні. На часі – детальна систематизація особових імен українців за структурою, способом творення, семантикою твірної основи, мотивацією та багатьма іншими критеріями, що дозволить сформувати цілісне науково достовірне уявлення про цей розряд онімної лексики.
dc.identifier.citationТорчинський М. М. Етимологічні особливості українських власних особових імен. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. 2021. Вип. 1 (45). С. 435–440.
dc.identifier.urihttps://elar.khmnu.edu.ua/handle/123456789/18506
dc.language.isouk
dc.publisherУжгородський національний університет
dc.subjectантропонім
dc.subjectзапозичене ім’я
dc.subjectособове ім’я
dc.subjectетимологія
dc.subjectпитоме ім’я,
dc.subjectпоходження,
dc.subjectшлях ви никнення
dc.subject.udc811.161.2’282.2(477.87)
dc.titleЕтимологічні особливості українських власних особових імен
dc.title.alternativeEthymological features Ukrainian proper personal names
dc.typeСтаття
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Назва:
246036-Текст статті-565293-1-10-20211204 (2).pdf
Розмір:
431.76 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Назва:
license.txt
Розмір:
4.26 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити
Зібрання
Кафедра української філології