Психологічні особливості судового пізнання
Вантажиться...
Файли
Дата
2021-02-22
Автори
Петяк, Олена Віталіївна
Руденок, Алла Іванівна
Овод, Юлія Василівна
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Науковий журнал "Габітус"
Анотація
У статті розглядаються окремі проблеми судового пізнання у цивільному та кримінальному судочинстві, зокрема його психологічні особливості. Автор аналізує різноманітні підходи науковців до визначення поняття судового пізнання, наводить аргументи на користь науковості даного виду пізнання. Розглянуті тлумачення «суддівського пізнання» та «суддівського мислення». Проаналізовано співвідношення понять доказування та пізнання. Особливостями судового пізнання є те, що воно складається з колективних зусиль і пізнавальних дій всіх учасників судового процесу: прокурора, адвоката, потерпілого, позивача, відповідача, судді тощо. Судове процесуальне пізнання є різновидом колективного пізнання і зумовлюється принципами змагальності судочинства і рівноправністю сторін, завдяки якому судове пізнання будується на чіткому розподілі функцій, досягаються різні цілі і принципи юридичного процесу: справедливість, істинність, законність, гуманність. Наявність у кожного учасника судового пізнання власної позиції у справі позитивно впливає на процес пізнання і пошук істини. Автор розглядає «суддівське мислення» як специфічну розумову діяльність особистості, що займається конкретним видом пізнавальної діяльності, яка відрізняється від інших видів людської діяльності. Також зазначається, що до зовнішніх умов пізнання належить громадська думка, яка формується до слухання справи і стає відомою суддям. У певних випадках це може негативно впливати на суддів, на процес пізнання, який вони здійснюють.
У висновках вказується, що у цивільному судочинстві всі суб’єкти цивільних процесуальних відносин є суб’єктами пізнання; судове доказування й судове пізнання є різними видами процесуальної діяльності й мають тільки їм властиві особливості. Судове пізнання належить до діяльності суду, а доказування – до діяльності сторін та інших осіб, які беруть участь у справі і метою яких є доведення своїх вимог та заперечень; судове пізнання має ряд відмінних психологічних особливостей, оскільки обумовлене специфічною методологією дій судді, які полягають в характері даного виду пізнавальної діяльності.
The article examines certain problems of judicial knowledge in civil and criminal proceedings, in particular its psychological characteristics. The author analyzes various approaches of scientists to the definition of the concept of forensic knowledge, gives arguments in favor of the scientific nature of this type of knowledge. The interpretation of “judicial knowledge” and “judicial thinking” is considered. The relationship between the concepts of proof and knowledge is analyzed. The peculiarities of judicial knowledge is that it consists of collective efforts and cognitive actions of all participants in the process of the prosecutor, lawyer, victim, plaintiff, defendant, judge, etc. due to which judicial knowledge is based on a clear distribution of functions, various goals and principles of the legal process are achieved: justice, truth, legality, humanity. The presence of each participant in the judicial knowledge of their own position on the case has a positive effect on the process of knowledge and the search for truth. The author considers “judicial thinking” as a specific mental activity of a person, is engaged in a specific type of cognitive activity, which differs from other types of human activity. It is also noted that public opinion belongs to the external conditions of cognition, which is formed by the hearing of the case and becomes known to the judges. In some cases, this can negatively affect the judges, the process of cognition they exercise. The conclusions indicate that in civil proceedings, all subjects of civil procedural relations are subjects of knowledge; forensic evidence and forensic knowledge are different types of procedural activities and have only their inherent features. Judicial knowledge refers to the activities of the court, and evidence refers to the activities of the parties and other persons participating in the case and whose purpose is to communicate their claims and objections; forensic knowledge has a number of distinctive psychological characteristics, since it is due to the specific methodology of the judge’s actions, lie in the nature of this type of cognitive activity
The article examines certain problems of judicial knowledge in civil and criminal proceedings, in particular its psychological characteristics. The author analyzes various approaches of scientists to the definition of the concept of forensic knowledge, gives arguments in favor of the scientific nature of this type of knowledge. The interpretation of “judicial knowledge” and “judicial thinking” is considered. The relationship between the concepts of proof and knowledge is analyzed. The peculiarities of judicial knowledge is that it consists of collective efforts and cognitive actions of all participants in the process of the prosecutor, lawyer, victim, plaintiff, defendant, judge, etc. due to which judicial knowledge is based on a clear distribution of functions, various goals and principles of the legal process are achieved: justice, truth, legality, humanity. The presence of each participant in the judicial knowledge of their own position on the case has a positive effect on the process of knowledge and the search for truth. The author considers “judicial thinking” as a specific mental activity of a person, is engaged in a specific type of cognitive activity, which differs from other types of human activity. It is also noted that public opinion belongs to the external conditions of cognition, which is formed by the hearing of the case and becomes known to the judges. In some cases, this can negatively affect the judges, the process of cognition they exercise. The conclusions indicate that in civil proceedings, all subjects of civil procedural relations are subjects of knowledge; forensic evidence and forensic knowledge are different types of procedural activities and have only their inherent features. Judicial knowledge refers to the activities of the court, and evidence refers to the activities of the parties and other persons participating in the case and whose purpose is to communicate their claims and objections; forensic knowledge has a number of distinctive psychological characteristics, since it is due to the specific methodology of the judge’s actions, lie in the nature of this type of cognitive activity
Опис
Ключові слова
суддя, судове пізнання, суддівське мислення, психологічні особливості, доказування, evidence, referee, judicial knowledge, forensic knowledge, judicial thinking, psychological characteristics
Бібліографічний опис
Петяк О. В. Психологічні особливості судового пізнання / О. В. Петяк, А. І. Руденок, Ю. В. Овод // Габітус : наук. журн. – Одеса, 2021. – Вип. 22. – С. 162–166.