Кафедра психології та педагогіки
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Особливості викладання дисципліни «Психологія втрати» для здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня спеціальності «Психологія»(2025) Подкоритова, Лариса; Гаврилькевич, В'ячеславУ статті представлено огляд робочих програм з дисциплін, близьких за назвою до «Психологія втрати». Виявлено, що таких спеціалізованих курсів наразі небагато, а питання втрати розглядається у контексті інших дисциплін (кризова психологія, екстремальна психологія тощо), є також інформальні навчальні курси, семінари та вебінари за тематикою втрати від громадських організацій. Наведено зміст робочої програми «Психологія втрати», яку почали викладати у 2024-2025 н.р. на кафедрі психології та педагогіки Хмельницького національного університету (м. Хмельницький). Дисципліна включає 16 тем, кожна з яких передбачає 1 лекційне та 1 практичне заняття, а також самостійну роботу. Описано, особливості проведення лекцій і практичних занять. Показано, які питання розглядаються на лекціях, зокрема, пов’язані з втратою та особливостями групової роботи з нею в різних ситуаціях. Наведено приклади практичних занять, де здобувачі знайомляться з вправами для психологічної підтримки людей, які переживають втрату, складними ситуаціями проживання втрати (за допомогою відео), заповнюють та обговорюють рефлексивну анкету щодо власного досвіду проживання втрати тощо. Для розробки курсу були використані матеріали: 8-крокової програми по роботі з горем і втратою, матеріали курсів по роботі з горем і втратою від Israel Truma Coaltion і MASHAV, воркшопу Джоани Стейн «Горювання: як підтримати людину, що переживає втрату», інтерв’ю практичних психологів, які працюють із втратою. Показано, що курс є досить складним психологічно для здобувачів вищої освіти, але важливим і нагальним. У подальшому планується більш детальний опис використаних у навчальній дисципліні авторських матеріалів, співвідношення змісту ключових понять, аналіз способів психологічної корекції і реабілітації людей, які проживають різні види втрати.Документ Психологічний інструментарій для діагностики особистісних якостей та моделей поведінки подружжя(«PolyLux», 2025) Карпова, Дарія Євгенівна; Потапчук, Євген МихайловичДовідник містить інформацію про перелік та зміст авторських психологічних методик і опитувальників для діагностики особистісних якостей та моделей поведінки подружжя. Психологічний інструментарій включає методики та опитувальники, які допоможуть з’ясувати сукупність наявних можливостей, ознак людини, що здатні суттєво впливати на гармонію шлюбного партнерства та якість сімейного життя, а також визначати рівень виконання шлюбними партнерами сімейних ролей та проблемні сфери їх розподілу; виявляти схильність членів сім’ї до деструктивних моделей поведінки, що породжують сімейні конфлікти, негативний морально-психологічний клімат в сім’ї, а також можуть здійснювати прямий чи опосередкований психотравмуючий вплив на психічне здоров’я членів сім’ї; Довідник призначений для психологів, викладачів, здобувачів спеціальності С4 Психологія і для тих, хто бажає покращити свої знання з питань, пов’язаних із побудовою гармонійних сімейних стосунківДокумент Подолання стресу жителями Хмельницької області під час війни в Україні(Видавнича група «Наукові перспективи», 2025-09-30) Гаврилькевич, В'ячеслав Костянтинович; Подкоритова, Лариса Олександрівна; Гуранська, Тетяна Володимирівна; Гершанов, Олександр; Крук, Станіслав ЛеонідовичСтаття присвячена проблемі подолання стресу під час війни. Мета статті – з’ясування способів подолання стресу, які використовують жителі Хмельницької області під час війни в Україні. Представлено результати опитування мешканців Хмельницької області, що було здійснено за допомогою спеціально розробленої для цього анкети у вигляді Google-форми. Анкета містила низку питань, серед яких було таке: «Що зазвичай допомагає Вам впоратися зі стресом?». Для відповіді на питання треба було обрати варіанти відповідей із запропонованих, а також можна було написати ще свій варіант відповіді. З’ясовано, що в рейтингу найбільш дієвих способів подолання стресу перші три місця зайняли такі способи: 1) спілкування з рідними; 2) віра в Перемогу; 3) робота на садово-городніх ділянках. У рейтингу найбільш поширених способів подолання стресу перші три місця зайняли: 1) спілкування з рідними; 2) спілкування з друзями; 3) віра в Перемогу. Інші використовувані дії та засоби подолання стресу за поширеністю розмістилися в такій послідовності: прогулянки, домашні справи, музика, роботи, кіно та серіали, читання, проведення часу з тваринами, улюблені заняття, Інтернет, робота на садово-городніх ділянках, соціальні мережі, спорт, творчість, волонтерство, медикаментозні засоби, шопінг, донати (доброчинні внески), алкоголь, тютюнопаління, театр, популярні поради з Інтернету та ЗМІ, віра в Бога, молитва і служіння людям, гаряча лінія психологічної підтримки, турбота про себе, сон, перебування на самоті тощо. За моделлю ресурсних каналів «BASIC Ph» (M. Lahad) найбільш ефективними і найбільш поширеними серед опитаних є такі ресурсні канали: 1) соціальна підтримка (social support); 2) віра (believe), яка найбільше представлена вірою в Перемогу; 3) фізична та інша діяльність і впливи на тіло (physiology).Документ Вплив натрійуретичних гормонів серця на перебіг психічних процесів: огляд наукових публікацій(Видавнича група «Наукові перспективи», 2025-09-05) Гаврилькевич, В'ячеслав КостянтиновичСтаття присвячена питанню фізіологічної регуляції психічних процесів. Мета статті – дослідження сучасних наукових знань про регуляторний вплив натрійуретичних гормонів серця (НГС) на перебіг психічних процесів. Здійснено огляд наукових публікацій і з’ясовано вплив НГС на стресову активацію організму, емоційні процеси, емоційну поведінку, адиктивну поведінку, когнітивні процеси. НГС – передсердний натрійуретичний пептид (ANP), мозковий натрійуретичний пептид (BNP) і натрійуретичний пептид С-типу (CNP) – здійснюють регуляторні впливи на гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникову систему (ГГНС) і на стресову активацію організму. ANP і BNP пригнічують ГГНС і виявляють антистресову дію. CNP активує ГГНС і сприяє стресовій активації організму. НГС здійснюють регуляторні впливи на перебіг емоційних процесів і на емоційну поведінку. ANP і BNP знижують рівень тривожності та є нейромодуляторами з протитривожною дією. ANP зменшує тривогу і припиняє панічні атаки та їхні нейроендокринні наслідки. CNP є потужною анксіогенною речовиною, що діє шляхом стимуляції гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової осі та збільшує тривогу. ANP впливає на адиктивну поведінку, зокрема при алкогольній залежності зменшує тривогу та потяг до алкоголю під час абстиненції. НГС здатні впливати на перебіг когнітивних процесів, зокрема, можуть регулювати нейропластичність і функцію пам’яті. Високий рівень цих гормонів у плазмі крові пов’язаний із деменцією та прискореним ослабленням когнітивних функцій, але цей зв’язок ще потребує подальших досліджень.Документ Вплив натрійуретичних гормонів серця на нервову систему: фізіологічний огляд(Видавнича група «Наукові перспективи», 2025-08-30) Гаврилькевич, В'ячеслав КостянтиновичСтаття присвячена питанню гуморальних регуляторних впливів серця на нервову систему. Мета статті – дослідження сучасних наукових знань про регуляторний вплив натрійуретичних гормонів серця на нервову систему (НС). Здійснено огляд іноземних наукових публікацій. З’ясовано, що натрійуретичні гормони – передсердний натрійуретичний пептид (ANP), мозковий натрійуретичний пептид (BNP), натрійуретичний пептид С-типу (CNP), – які виробляються і секретуються клітинами серця у кров, можуть впливати на периферичну і центральну НС завдяки тому, що по всій НС у нейронах і клітинах нейроглії є відповідні мембранні рецептори. Натрійуретичні пептиди (НП) серцевого походження не можуть проникати через гематоенцефалічний і гематонервовий бар’єри, але можуть впливати на нервові центри в навколошлуночкових ділянках головного мозку, де гематоенцефалічний бар’єр більш проникний або відсутній. Клітини НС теж здатні виробляти НП, такі як ANP і CNP, що здійснюють місцеві регуляторні впливи, які доповнюють регуляторні впливи НП серцевого походження. У науковій літературі є вказівка на те, що BNP у головному мозку не виробляється, оскільки його інформаційну РНК у клітинах головного мозку не виявлено. BNP потрапляє у головний мозок із системи кровообігу. НП спричиняють багатоманітні регуляторні впливи на НС: пригнічують центри спраги і сольового апетиту в головному мозку, пригнічують активність симпатичної НС та протидіють активації гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи (виключенням є CNP, який стимулює гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникову систему); регулюють проліферацію та дозрівання нейронів і клітин нейроглії, забезпечують формування розгалужень аксонів, регулюють розвиток і формування структури НС в ембріональному періоді; захищають клітини НС від різноманітних пошкоджень і сприяють відновленню НС. Залишається не визначеним співвідношення внеску НП серцевого походження і мозкового походження у зазначені регуляторні ефекти.Документ Гормони серця та їхні регуляторні впливи: загальний фізіологічний огляд(Видавнича група «Наукові перспективи», 2025-08-30) Гаврилькевич, В'ячеслав КостянтиновичСтаття присвячена проблемі фізіологічного вивчення гормонів серця. Мета статті – загальний фізіологічний огляд сучасних наукових знань про гормони серця та їхні регуляторні впливи. Здійснено огляд наукових публікацій, присвячених ендокринній функції серця та гормонам, які виробляються в серці. Розглянуті у статті наукові дані свідчать про те, що клітини серця виробляють і секретують досить багато різноманітних гормонів. Більшість із них мають аутокринну/паракринну дію, спричиняючи місцеві адаптаційні та захисні регуляторні ефекти в тканинах серця. Деякі гормони, що виробляються клітинами серця, секретуються в кров і проявляють ендокринну дію – спричиняють системні регуляторні ефекти, дистантно впливаючи на інші органи і системи організму. Це означає, що серце має добре розвинені механізми місцевої гуморальної саморегуляції, а також є важливим центром ендокринної регуляторної системи організму, що здійснює системну гуморальну саморегуляцію. Згідно розглянутих наукових даних, ендокринна дія добре задокументована для таких гормонів серця, як: передсердний натрійуретичний пептид (ANP), мозковий натрійуретичний пептид (BNP), натрійуретичний пептид С-типу (CNP), фактор-15 диференціації росту (GDF-15), міостатин. Ендокринний вплив на інші органи також засвідчений для таких біологічно активних речовин серцевого походження, як: мікроРНК-1; білок-9, споріднений з фактором некрозу пухлин C1q; мікроРНК-15b-5p; аналог 1 фолістатину. Інші гормони – адреномедулін і N-кінцевий 20 пептид проадреномедуліну (РАМР), окситоцин, релаксин, грелін, холецистокінін, компоненти ренін-ангіотензинзинової системи – виробляються клітинами серця, а також виробляються і секретуються в кров іншими органами та проявляють дистантні впливи. Щодо цих гормонів у науковій літературі поки немає чіткого висновку про те, який внесок у їхні ендокринні ефекти робить серце. Необхідні більш поглиблені дослідження цього питання.Документ Актуальність викладання навчальної дисципліни «Анатомія і фізіологія нервової системи та основи фізіологічної регуляції» для здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Психологія»(Видавнича група «Наукові перспективи», 2025-08-21) Гаврилькевич, В'ячеслав Костянтинович; Подкоритова, Лариса ОлександрівнаСтаття присвячена проблемі базової природничо-наукової (зокрема, анатомо-фізіологічної) підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Психологія». Мета статті – обґрунтувати доцільність, розкрити зміст і представити досвід викладання навчальної дисципліни «Анатомія і фізіологія нервової системи та основи фізіологічної регуляції» для здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Психологія». Детально представлено базові положення і зміст зазначеної навчальної дисципліни, яка викладається на кафедрі психології та педагогіки у Хмельницькому національному університеті з 2019 року. Ця дисципліна є складовою обов’язкової частини дисциплін загальної підготовки фахівців першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 053 «Психологія» за освітньо-професійною програмою «Психологія». Представлено результати опитування студентів щодо новизни отриманих знань при вивченні дисципліни «Анатомія і фізіологія нервової системи та основи фізіологічної регуляції», а також щодо того, чи допомагають їм отримані знання розуміти закономірності психічних процесів і поведінки людей. Зроблено висновок, що представлений у цій статті зміст навчальної дисципліни «Анатомія і фізіологія нервової системи та основи фізіологічної регуляції» є досить необхідним і актуальним для базової природничо-наукової підготовки професійних психологів. Ця дисципліна дає можливість майбутнім психологам здобути комплексні знання про основні регуляторні системи організму, з якими тісно пов’язаний перебіг психічних процесів. Згідно результатів анонімного опитування здобувачів вищої освіти, ця дисципліна має для них досить високий рівень новизни отриманих знань, які допомагають їм краще розуміти закономірності психічних процесів і поведінки людей.Документ Ставлення жителів Хмельницької області до психологічної підтримки в умовах стресу внаслідок війни в Україні(Видавнича група «Наукові перспективи», 2025-07-28) Гаврилькевич, В'ячеслав Костянтинович; Подкоритова, Лариса Олександрівна; Гуранська, Тетяна Володимирівна; Гершанов, Олександр; Крук, Станіслав ЛеонідовичСтаття присвячена проблемі психологічної підтримки людей в умовах стресу, спричиненого війною. Мета статті – з’ясування ставлення жителів Хмельницької області до психологічної підтримки в умовах стресу, спричиненого війною в Україні. У статті представлені результати опитування мешканців Хмельницької області, які перебувають в Україні під час війни. В опитуванні взяло участь 467 осіб. Дослідження було здійснено за допомогою Google-форми. За кожним питанням запропонованої респондентам анкети подано кількісний і якісний аналіз отриманих відповідей. За результатами дослідження зроблено такі висновки: 1) мешканці Хмельницької області найбільше звертаються за психологічною підтримкою до рідних і друзів; майже п’ята частина опитаних звертається до психологів; трохи менше – до колег і дітей; ще менше – до інших людей, які мають подібний життєвий досвід; зовсім мало звертаються за психологічною підтримкою до священників, наставників, медичних працівників, і найменше – до сусідів, соціальних працівників, психіатрів і психотерапевтів; 2) виявлено доволі високу готовність людей звертатися до психологів за підтримкою; 3) більшість людей, які неготові звертатися до психологів за психологічною підтримкою, пояснили це тим, що намагаються впоратися самостійно; інші пояснення: відсутність звички або досвіду звертатися до психологів; психологи дорого коштують; небажання ні з ким ділитися своїми переживаннями; незнання куди звертатися; найменш поширеними є пояснення, що звернення до психолога не допоможе, або достатньо підтримки від сімейного лікаря, від Бога чи від релігійної спільноти; 4) 96,8 % опитаних однозначно вказали, що для покращення психологічної стійкості потрібні спеціальні заходи, водночас відвідувати такі заходи готові 81,6 % від загальної кількості опитаних; 5) і очна, і дистанційна (онлайн) форми проведення заходів для покращення психологічної стійкості є прийнятними. Найбільш зручний час відвідування заходів для покращення психологічної стійкості – з 18:00 до 21:00.Документ Чи має право психолог давати поради клієнтам у процесі психологічного консультування та психотерапії?(Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, 2025-06-04) Гаврилькевич, В'ячеслав Костянтинович; Крук, Станіслав ЛеонідовичСтаття присвячена проблемі допустимості надання психологом порад клієнтам у процесі психологічного консультування та психотерапії. На підставі огляду вказівок і пояснень, що містяться у навчальних посібниках з психологічного консультування, виявлено і сформульовано таку суперечливість: «Під час психологічного консультування психологу заборонено давати поради, психолог повинен відмовитися від надання порад клієнтам, але, за необхідності, психолог має давати клієнтам поради». Метою статті є розв’язання зазначеної суперечливості та визначення допустимості надання порад клієнтам у процесі психологічного консультування та психотерапії. Для досягнення цієї мети здійснено семантико-етимологічний, етичний та практичний аналіз зазначеної проблеми. З’ясовано, що слово «порада» в українській мові є неоднозначним, воно має кілька значень, таких як: 1) пропозиція, вказівка, як діяти за яких-небудь обставин, допомога добрим словом у скруті; рада; повчання, напучення; сприяння, допомога в якій-небудь справі; 2) спільне обговорення яких-небудь питань, обмірковування чого-небудь із кимсь; рада; 3) те, що заспокоює, сповнює радістю; втіха, відрада. Відповідно, у контексті надання психологічної допомоги принцип «заборона давати клієнтам поради» (або «відмова від надання клієнтам порад») є теж неоднозначним. Психолог може давати своїм клієнтам поради (пропозиції, вказівки, як діяти за яких-небудь обставин), якщо: 1) розуміє, що клієнт зможе успішно і в повному обсязі виконати надані йому поради; 2) точно знає, які саме наслідки клієнт отримає від їх виконання; 3) впевнений, що ці наслідки будуть корисними для клієнта та, водночас, не зашкодять іншим; 4) готовий взяти на себе відповідальність (моральну, юридичну та будь яку іншу) за наслідки виконання клієнтом цих пропозицій і вказівок. Психолог не повинен давати клієнту поради (пропозиції, вказівки, як діяти за яких-небудь обставин), якщо: 1) дізнається, що клієнт має такі особистісні особливості та/або життєві обставини, які можуть утруднювати чітке і повне виконання певних пропозицій і вказівок; 2) не може чітко передбачити всі наслідки, до яких призведе виконання клієнтом цих пропозицій і вказівок; 3) не має достатньої впевненості в тому, що ці наслідки будуть корисними для клієнта і не зашкодять іншим; 4) не може взяти на себе відповідальність (моральну, юридичну та будь яку іншу) за наслідки виконання клієнтом наданих пропозицій і вказівок. Синонімом слова «порада» в сучасній українській мові є слово «рекомендація», яке за своїм сутнісним значенням означає «доручення». Відповідно, слово «рекомендація» є навіть більш наказовим, ніж слово «порада». Зважаючи на це, психологи-консультанти і психотерапевти можуть сміливо використовувати слово «порада», не заміняючи його словом «рекомендація». Оскільки слово «рекомендація» за своїм сутнісним значенням є повним синонімом слова «доручення», то у професійному контексті його варто застосовувати в тих випадках, коли психологи покладають на клієнтів виконання певних дій і завдань.Документ Ендокринна активність серця: історія відкриття(Видавнича група «Наукові перспективи», 2025-07-31) Гаврилькевич, В'ячеслав КостянтиновичСтаття присвячена проблемі вивчення ендокринної активності серця. Мета статті – дослідження історії відкриття ендокринної активності серця. Здійснено огляд наукових публікацій, присвячених ендокринній функції серця та гормонам, які виробляються в серці. Розглянуто хронологічну послідовність основних наукових подій які передували відкриттю гормонів серця. Подано хронологічну послідовність експериментальних досліджень, завдяки яким були відкриті серцеві натрійуретичні гормони, і серце було визнане ендокринним органом. Описано хронологію відкриття деяких інших гормонів серця: фактору диференціації росту 15, міостатину та ендотеліну. Подано загальний перелік відомих нині біологічно активних сполук, що виробляються клітинами серця. Зроблено висновок про те, що відкриттю ендокринної активності серця передував тривалий період наукових пошуків, які заклали теоретичні й технологічні основи для того, щоб стало можливим експериментально довести наявність у серця ендокринної функції. Цей підготовчий період тривав із другої половини ХІХ століття аж до 1981 року. Відкриття ендокринної активності серця стало дуже важливим науковим досягненням. Досить довго в західній науковій парадигмі серце вважалося тільки механічною помпою, що перекачує кров, виконуючи вказівки нервової та ендокринної систем. Відкриття ендокринної активності серця дало підстави змінити фундаментально-наукове і клінічне ставлення до серця та розглядати його не тільки як “робочий орган”, а як орган, що є активним регулятором функцій організму. Після 1981 року було відкрито ще багато різноманітних сполук із ендокринною, аутокринною та паракринною дією, які виробляються клітинами серця. Дослідження серцевих біологічно активних сполук відкриває нові перспективи у розумінні регуляторних механізмів організму, діагностиці та лікуванні різних захворювань, а також їх профілактиці.Документ Прояви стресового реагування жителів Хмельницької області на війну в Україні(Видавнича група «Наукові перспективи», 2025-07-16) Гаврилькевич, В'ячеслав Костянтинович; Подкоритова, Лариса Олександрівна; Гуранська, Тетяна Володимирівна; Гершанов, Олександр; Крук, Станіслав ЛеонідовичСтаття присвячена проблемі стресового реагування людей на війну. Мета статті – з’ясування змін у житті людей, спричинених повномасштабною війною Російської Федерації проти України, і проявів стресового реагування жителів Хмельницької області на війну в Україні. У статті представлені результати опитування мешканців Хмельницької області, які на момент опитування перебували в Україні під час війни. Опитування тривало з 30 травня до 18 липня 2023 року. В опитуванні взяли участь 467 осіб, із них: 415 жінок (88,9 %) і 52 чоловіка (11,1 %). Вік учасників опитування розподілився в діапазоні від 14 до 74 років, середній вік учасників опитування – 41,6 років. Опитування було здійснено за допомогою Google-форми. Учасникам дослідження було запропоновано відповісти, зокрема, на такі питання: – Чи змінилося щось у Вашому житті внаслідок воєнних подій? – Як Ви оцінюєте свій душевний стан під час воєнних дій? Для відповіді на питання треба було обрати варіанти відповідей із запропонованих, а також у більшості питань можна було написати ще свій варіант відповіді. За кожним питанням запропонованої респондентам анкети проведено кількісний і якісний аналіз отриманих відповідей. За результатами проведеного опитування зроблено такі висновки: 1) переважна більшість людей (98,9 %) зазнали відчутних життєвих змін внаслідок війни та зменшення їхнього психічного, соціального і матеріального благополуччя; 2) найбільш поширеними життєвими змінами, яких зазнали більше половини опитаних людей, виявились такі: переживання за рідних, відчуття тривоги, небезпеки, неможливість планувати життя, погіршення самопочуття, зменшення доходів; 3) переважна більшість людей (94,2 %) опитаних мають погіршення душевного стану під час війни; 4) найбільш поширеними проявами погіршення душевного стану людей є такі: відчуття втоми і виснаження, відчуття постійного стресу, погіршення сну, гнів і роздратування, страх, безсилля та відчай.Документ Вплив перфекціонізму на емоційний комфорт здобувачів вищої освіти(Вісник Національного університету оборони України, 2025) Потапчук, Євген Михайлович; Карпова, Дарія ЄвгенівнаПерфекціонізм і такі його параметри, як соціально приписаний перфекціонізм і перфекціоністський коґнітивний стиль тісно пов’язані із симптомами емоційної дезадаптації, як із депресивними, так і з тривожними, тоді як Я-адресований перфекціонізм демонструє позитивні зв’язки із чинниками-протекторами, що компенсує його деструктивний вплив на емоційне благополуччя. Це свідчить про його відносну адаптивність. Дані співвідносяться з вже отриманими результатами сучасних досліджень. Суб’єктність і самоефективність визначено як чинники-протектори емоційного благополуччя. Вони зворотно пов'язані з показниками депресивних і тривожних симптомів та зумовлюють адаптивність Я-адресованого перфекціонізму. Деструктивний перфекціонізм пов’язаний із вираженістю об’єктної позиції у навчальній діяльності та зниженою самоефективністю. З метою зміцнення чинників-протекторів передбачається використання у програмах методів рефлексивно-діяльнісного підходу. Запропонований підхід акцентує підтримку суб’єктної позиції у навчальній діяльності, надаючи здобувачеві важливий ресурс для його емоційного благополуччя і подолання навчальних труднощів. Отримані дані може бути використано психологічними службами та викладачами ЗВО для такої організації процесу навчальної діяльності, яка сприятиме як успішному навчанню та психологічному благополуччю здобувачів.Документ Вправи для тренування свідомої саморегуляції пози і рівноваги тіла(Хмельницький національний університет, 2025-05-22) Гаврилькевич, В'ячеславДокумент Вікові та гендерні особливості співзалежної поведінки у членів сімей(European Open Science Space, 2025-05-19) Хуторна, Наталія; Гаврилькевич, В'ячеславДокумент Короткий історичний огляд психофізіологічних знань про серце: від античності до наших днів(Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, 2025-04-23) Гаврилькевич, В'ячеслав Костянтинович; Крук, Станіслав ЛеонідовичДокумент Психодіагностика та психокорекція посттравматичного стресового розладу(Університет «Україна», 2025) Чайковський, М.; Потапчук, Є.; Петреченко, С.У посібнику висвітлено сучасні методи психодіагностики та психокорекції посттравматичного стресового розладу, який є складним і поширеним наслідком переживання бойових дій, травматичних ситуацій чи надзвичайних подій, що значною мірою впливають на емоційний стан і життєдіяльність особистості. Розглянуто сучасні методи діагностики стану осіб із симптомами ПСТР та представлені ефективні техніки психокорекції. Детально описано практичні підходи, що сприяють зменшенню стресу, тривожності, депресії та інших симптомів ПСТР. Особливу увагу приділено методам роботи з військовослужбовцями, членами їх сімей. Навчально-методичний посібник стане корисним для психологів-практиків, психотерапевтів, викладачів і студентів психологічних спеціальностей, а також для учасників бойових дій та їхніх близьких. Матеріали можуть слугувати цінним ресурсом для фахівців, які прагнуть надавати професійну психологічну допомогу людям із ПСТР.Документ Методичні основи тренінгово-розвивальної програми з підготовки до шлюбу: структура та зміст(2024) Потапчук, Євген; Вовк, АлінаУ статті представлено авторську тренінгово-розвивальну програму спрямовану на розвиток готовності особистості до подружнього життя. Програма складається з трьох етапів, кожен з яких охоплює чотири блоки занять, що фокусуються на когнітивному, поведінковому та особистісному компонентах готовності до шлюбу. Програма сприяє підвищенню знань щодо обов’язків у шлюбі, навичок вибору партнера та підтримання стосунків. Вона довела свою ефективність у розвитку готовності до подружнього життя, забезпечуючи учасникам безпечне середовище для навчання та саморозвитку. Позитивний емоційний досвід учасників може слугувати основою для розвитку довготривалих стосунків у майбутньому, завдяки інтерактивним методам впливу учасники не лише засвоюють теоретичний матеріал, але й практично вчаться взаємодіяти у групі. Програма також враховує різноманітність індивідуальних потреб учасників, що сприяє їхній більшій залученості та активності. За результатами проведення лекційних та практичних занять учасники висловлюють позитивні відгуки, зазначаючи високий рівень задоволення від програми та покращення емоційного стану.Документ Нейрофізіологічні і психологічні аспекти та співвідношення саморегуляції і самовдосконалення(Черкаський державний технологічний університет, 2025-04-11) Гаврилькевич, В'ячеславДокумент Анатомо-фізіологічні особливості нервового апарату серця та його участь у регуляції емоційних і когнітивних процесів(Хмельницький національний університет, кафедра психології та педагогіки, 2025-04-10) Гаврилькевич, В'ячеслав Костянтинович; Крук, Станіслав ЛеонідовичДокумент Алекситимія як психологічне явище(Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2024-11-19) Лісовський, Олександр; Гаврилькевич, В'ячеславДокумент Модель BASIC Ph як інструмент розвитку стресостійкості студентів в умовах освітніх та соціальних трансформацій(Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2024-11-19) Масловська, Марина; Гаврилькевич, В'ячеславДокумент Соціально-психологічні основи реінтеграції молоді в умовах трансформаційного соціуму(ПВТП «LAT&K», 2023) Блискун, О.О.; Завацька, Н.Є.; Тоба, М.В.; Комар, Т.В.; Лукашов, О.О.У монографії визначено концептуальні соціально-психологічні основи дослідження процесу реінтеграції молоді в умовах сучасного соціуму. Виокремлено інтеграційні показники результативності процесу реінтеграції молоді за параметрами її соціально-психологічної спроможності/неспроможності та визначено систему параметрів, критеріїв і рівнів соціально-психологічного забезпечення процесу реінтеграції молоді в умовах сучасного соціуму, яка включає когнітивний, емоційно-оцінний, світоглядний, поведінковий компоненти. Виявлено особливості соціального простору і соціальних комунікацій в аспекті проблеми реінтеграції молоді, артикульовані його дискурсивними вимірами. Розкрито змістовнопроцесуальні засади побудови і реалізації системи соціально-психологічного забезпечення процесу реінтеграції молоді в умовах сучасного соціуму з використанням методичної, ресурсної та організаційної її складових, основу якої складали інтегративно-інваріантні психотехнології розвитку соціально-психологічної спроможності молоді та підвищення її соціального потенціалу. Визначено основні складові ефективної реалізації системи соціально-психологічного забезпечення процесу реінтеграції молоді в умовах сучасного соціуму. Для фахівців з соціальної психології, організаційної, педагогічної психології, здобувачів вищої освіти.Документ Соціально-психологічні особливості саморегуляції молоді у конфліктних ситуаціях міжособистісної взаємодії(ПВТП «LAT&K», 2023) Завацька, Н.Є.; Ахтирська, Ю.І.; Комар, Т.В.; Завацький, В.Ю.; Бурлакова, І.А.; Жигаренко, І.ЄУ монографії розкрито соціально-психологічні особливості саморегуляції молоді у конфліктних ситуаціях міжособистісної взаємодії. Розкрито вплив інваріантних і динамічних характеристик на процес саморегуляції молоді у конфліктних ситуаціях міжособистісної взаємодії з урахуванням специфіки психозахисної поведінки та ступеня схильності до фрустрованості соціальним середовищем. Визначено комунікативні барʼєри і проведено структурно-рівневий аналіз конфліктності та саморегуляції молоді в умовах міжособистісної взаємодії. Виокремлено складові конфліктної компетентності та встановлено особливості їх функціонуванні і звʼязок із саморегуляцією молоді у конфліктних ситуаціях міжособистісної взаємодії. Розроблено і доведено ефективність комплексної соціально-психологічної програми розвитку саморегуляції молоді та підвищення її конфліктної компетентності (за ресурсно-операційною, когнітивно-прогностичною, функціонально-діяльнісною та особистісно-регулятивною складовими) у міжособистісній взаємодії. Для фахівців з соціальної психології, загальної психології, вікової психології, здобувачів вищої освітиДокумент Вплив родини комбатанта на відновлення його психічного здоров'я(Київ, 2024) Потапчук, Є.М.; Карпова, Д.Є.; Потапчук, Н.Д.Документ Роль родини у поверненні захисників і захисниць України до цивільного життя(Київ : НУОУ, 2024) Потапчук, Євген Михайлович; Карпова, Дарія ЄвгенівнаДокумент Особливості подолання подружжям психологічних труднощів при невдалій реалізації репродуктивної функції(«Polylux» ФОП Горенюк Ю. І., 2025) Козловська, Людмила ВікторівнаПрактичні рекомендації містять впорядковану, науково обґрунтовану інформацію про особливості подолання подружжям психологічних труднощів при невдалій реалізації репродуктивної функції. Логічно і послідовно розглядається порядок дій подружжя на різних етапах реалізації репродуктивної функції сім’ї, зокрема: при плануванні вагітності та прийнятті рішення про зачаття; зверненні за допомогою до медичних фахівців; призначенні для шлюбних партнерів лікування та його проходженні; осмисленні результату та подальших дій. Практичні рекомендації призначені для подружжів, психологів, викладачів, студентів спеціальності C4 «Психологія» і для тих, хто бажає покращити свої знання з питань подолання психологічних труднощів при невдалій реалізації репродуктивної функції.Документ Депресивні прояви у військовослужбовців: огляд літератури(Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, 2024-12-30) Гаврилькевич, В'ячеслав Костянтинович; Варвинець, Лариса Анатоліївна; Крук, Станіслав ЛеонідовичСтаття присвячена проблемі депресивних проявів у військовослужбовців. Військова служба пов’язана з необхідністю долати різноманітні труднощі. Крім того, воєнні події та участь у бойових діях спричиняють додаткове надмірне стресове навантаження на військовослужбовців. Цей воєнний стрес та інші труднощі військової служби можуть викликати несприятливі психічні і психосоматичні реакції та стани у військовослужбовців, зокрема депресивні. За останні роки були опубліковані результати низки емпіричних досліджень, присвячених депресивним проявам у військовослужбовців. Учасниками цих емпіричних досліджень були військовослужбовці учасники бойових дій, зокрема і ті, які отримали фізичні травми під час бойових дій, а також і військовослужбовці, які не брали участі в бойових діях. Дослідження депресивних проявів здійснювалось різними психодіагностичними методиками і в контексті різних дослідницьких завдань. Ці обставини утруднюють проведення прямого порівняння опублікованих даних. Цілеспрямований аналіз опублікованих результатів емпіричних досліджень необхідний для того, щоб сформувати узагальнене уявлення про поширеність депресивних проявів серед військовослужбовців в Україні. Встановлено, що депресивні прояви є досить поширеними серед військовослужбовців, і особливо серед учасників бойових дій. Зроблено висновок, що необхідно розробляти і широко впроваджувати спеціальні психологічні заходи, щоб зменшити поширеність депресивних проявів у військовослужбовців. Наукова новизна матеріалів, представлених у статті, полягає в тому, що вперше зроблено огляд, аналіз і узагальнення наукових досліджень, опублікованих в Україні за останні 10 років, в яких розглядаються депресивні прояви у військовослужбовців.Документ Причини і профілактика суїциду в правоохоронних органах: огляд наукових публікацій(Видавнича група «Наукові перспективи», 2025-02-10) Гаврилькевич, В'ячеслав Костянтинович; Крук, Станіслав ЛеонідовичСтаття присвячена питанню суїциду в правоохоронних органах, оскільки це явище протягом багатьох років залишається поширеним, тому що працівники правоохоронних органів належать до групи професій з підвищеним суїцидальним ризиком. Мета статті – здійснення огляду наукових публікацій для узагальнення сучасних знань про причини суїциду в правоохоронних органах та можливі шляхи його профілактики. На підставі зробленого огляду і аналізу наукових публікацій виокремлено дві групи причин суїцидальної поведінки працівників правоохоронних органів: зовнішні та внутрішньо-особистісні. Зовнішні причини суїцидальної поведінки працівників правоохоронних органів згруповано у три групи: 1) соціально-економічні; 2) соціально-професійні; 3) соціально-побутові. Внутрішньо-особистісні причини суїцидальної поведінки працівників правоохоронних органів згруповано у чотири групи: 1) особливості особистісної історії; 2) психічні особливості особистості; 3) фізичні особливості особистості; 4) порушення психічного благополуччя і поведінки. Відповідно до зазначених вище причин суїцидальної поведінки працівників правоохоронних органів та пропозицій різних авторів щодо її профілактики систематизовано можливі шляхи і заходи профілактики та об’єднано їх у дві групи: 1) заходи, спрямовані на усунення зовнішніх чинників суїцидальної поведінки; 2) заходи, спрямовані на усунення внутрішньо-особистісних чинників суїцидальної поведінки. Зроблено висновки про те, що проблема суїциду у правоохоронних органах була і залишає ться дуже актуальною; вирішення цієї проблеми потребує здійснення комплексних заходів на всіх рівнях організації правоохоронної служби від Міністерства внутрішніх справ України до окремих службових підрозділів і окремих працівників; профілактичні заходи мають бути спрямовані на усунення як зовнішніх, так і внутрішньо-особистісних чинників суїцидальної поведінки працівників органів внутрішніх справ.Документ Поширеність депресивних проявів у військовослужбовців: короткий огляд(European Open Science Space, 2025-01-20) Гаврилькевич, В'ячеслав; Крук, СтаніславДокумент Роль самооцінки та соціальних факторів у формуванні професійних орієнтацій підлітків(Хмельницький національний університет, кафедра психології та педагогіки, 2024-11-28) Сокоть, Олена; Гаврилькевич, В'ячеславДокумент Створення мандал як ефективний засіб зниження емоційного напруження у підлітків(Хмельницький національний університет, кафедра психології та педагогіки, 2024-11-28) Ільєва, Ірина; Гаврилькевич, В'ячеславДокумент Формування адаптивних копінг-стратегій у працюючих жінок через психопросвітницькі лекції(Хмельницький національний університет, кафедра психології та педагогіки, 2024-11-28) Марченко, Ірина; Гаврилькевич, В'ячеславДокумент Теоретичний огляд концепції стресостійкості(Хмельницький національний університет, 2024-12-26) Масловська, Марина; Гаврилькевич, В'ячеславСтаття присвячена проблемі стресостійкості особистості. Мета статті – теоретичний огляд концепції стресостійкості, психодіагностичних методик для дослідження стресостійкості та інтегративних моделей її розвитку. Здійснено аналіз феномену стресостійкості, визначено її ключові компоненти та фактори формування. Розглянуто методики оцінки стратегій подолання стресу, а також інтегративну модель BASIC Ph, що дозволяють досліджувати механізми стресостійкості. Зроблено висновок, що стресостійкість є багатовимірним психологічним феноменом, який формується завдяки як внутрішнім, так і зовнішнім ресурсам особистості. Стресостійкість включає здатність до саморегуляції і ефективного подолання стресу за допомогою адаптивних стратегій. Підвищенню стресостійкості сприяють розвиток емоційного інтелекту, позитивної самооцінки та когнітивних стратегій адаптації.Документ Різновиди депресії та важливість профілактики її у військовослужбовців(European Open Science Space, 2024-12-30) Гаврилькевич, В'ячеслав; Варвинець, ЛарисаДокумент Образотворча робота з глиною як засіб вдосконалення комунікативних навичок у дітей дошкільного віку(Хмельницький національний університет, кафедра психології та педагогіки, 2024-11-28) Романюк, Наталія; Гаврилькевич, В'ячеславДокумент Зміст і співвідношення понять «психічний розлад», «психічне порушення», «психічна хвороба», «психічне захворювання», «психічна патологія»(Кафедра психології Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, 2024-04-24) Гаврилькевич, В'ячеславУ статті розглянуто зміст (сутнісні значення) і співвідношення понять «психічний розлад», «психічне порушення», «психічна хвороба», «психічне захворювання», «психічна патологія» та з'ясовано, в яких випадках доречно використовувати кожне із цих понять.Документ Сучасний стан самооцінної діяльності студентів(Хмельницький національний університет, 2011-04-22) Гаврилькевич, В'ячеслав КостянтиновичДокумент Особливості прояву гіперактивної поведінки в дітей молодшого шкільного віку(Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, 2017) Гаврилькевич, В'ячеслав; Папроцька, МаріяСуттєві соціальні зміни у сучасному суспільстві досить вагомо відображаються на розвитку дитини. Значна кількість затримок та порушень розвитку людини в дитячому віці робить необхідним вивчення, систематизацію та узагальнення світового досвіду психологічної допомоги. Порушення функцій уваги та гіперактивна поведінка дітей привертають до себе особливу увагу. Явище гіперактивної поведінки та дефіциту уваги у ранньому дитячому віці, у дошкільному віці, і, також, у шкільному віці стає більш суттєвою проблемою психічного розвитку дитини, її соціалізації, засвоєння шкільної програми За різними даними, кількість дітей з гіперактивною поведінкою, яка, як правило, супроводжується проблемами зі стійкістю та концентрацією уваги, становить у загальній популяції від 1,5 до 20 відсотків. В статті ми спробували розкрити питання дитячої гіперактивної поведінки ,фактори її ризику та розробити рекомендації щодо ранніх проявів цієї проблеми.Документ Серце як орган емоційної сфери людини: порівняльний аналіз філософських і психофізіологічних досліджень(Інститут психології імені Г. С. Костюка Академії педагогічних наук України, 2009) Гаврилькевич, В'ячеслав КостянтиновичУ статті розглядається проблема зв’язку емоцій із серцем людини. Проведено порівняльний аналіз філософських поглядів на серце як орган емоційної сфери людини та результатів сучасних психофізіологічних досліджень. Зроблено висновок, що дослідження нервової системи серця, його електромагнітної і ендокринної активності підтверджують філософські кордоцентричні концепції та дають підстави розглядати в якості соматичної основи емоційних явищ не тільки нейронні структури головного мозку, але і нейрогуморальні системи серця.Документ Алекситимія в контексті формування культури здоров’я студентів(Хмельницький національний університет, 2005) Гаврилькевич, В'ячеслав