Вегетативна та нейрогуморальна регуляція функціонального стану центральної нервової системи людини
Вантажиться...
Дата
2026
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Хмельницький національний університет
Анотація
У статті проведено комплексне дослідження механізмів вегетативної та нейрогуморальної регуляції функціонального стану центральної нервової системи (ЦНС) людини, що є важливим аспектом вивчення
адаптаційних можливостей організму до сучасних умов життєдіяльності. Теоретичний аналіз засвідчує, що ЦНС виконує провідну інтегративну роль у координації діяльності органів і систем, підтримання гомеостазу та
формуванні адаптаційних реакцій. Ефективність її функціонування значною мірою визначається узгодженою
взаємодією вегетативної нервової системи та гуморальних механізмів регуляції.
Емпірична частина дослідження була реалізована за участю 36 здобувачів освіти (18 юнаків та 18 дівчат) віком 18–20 років, які віднесені до основної групи з фізичного виховання. Вибір даної вікової категорії обумовлений завершенням формування стійких фізіологічних стереотипів та особливою чутливістю регуляторних систем до навчальних і психоемоційних навантажень. Оцінка функціонального стану здійснювалась за допомогою неінвазивних експрес-методів, що дозволяють обʼєктивно характеризувати регуляторні можливості організму без застосування складного медичного обладнання.
Результати аналіз показників серцево-судинної системи у стані спокою засвідчили стабільність гемодинамічних параметрів та переважання нормотонічного типу регуляції у більшості респондентів.
Адекватний приріст ЧСС (+11,7 уд/хв⁻¹) під час ортостатичної проби виявив збережену здатність симпатичного
відділу до оперативної мобілізації ресурсів, що забезпечує стабільність мозкового кровообігу та підтримання
функціонального стану ЦНС при зміні положення тіла в просторі. Показники дихальних проб Штанге (41,6±2,4 с) та Генчі (26,8±1,9 с) підтверджують достатню резистентність нервових центрів до гіпоксії.
Психофізіологічний аналіз відобразив оптимальний рівень збудливості кори головного мозку (середній латентний період – 242±9 мс), проте зафіксована індивідуальна варіабельність показників вказує на ознаки функціональної втоми у частини обстежених, імовірно спричиненої кумулятивним ефектом навчального стресу та психоемоційним напруженням.
Доведено, що комплексна діагностика вегетативного та нейрогуморального статусу є об’єктивним інструментом моніторингу здоров’я молоді. Доведено інформативність використаних методів для скринінгових
досліджень, що дозволяє рекомендувати їх для впровадження в освітній процес з метою раннього виявлення ознак дезадаптації.
The article presents a comprehensive study of the mechanisms of autonomic and neurohumoral regulation of the functional state of the human central nervous system (CNS), which constitutes an important aspect of investigating the adaptive capacities of the organism under modern living conditions. Theoretical analysis demonstrates that the CNS performs a leading integrative role in coordinating the activity of organs and systems, maintaining homeostasis, and forming adaptive responses. The effectiveness of its functioning is largely determined by the coordinated interaction between the autonomic nervous system and humoral regulatory mechanisms. The empirical part of the study was conducted with the participation of 36 university students (18 males and 18 females) aged 18–20 years, assigned to the main physical education group. The selection of this age category is обусловлений by the completion of stable physiological pattern formation and the increased sensitivity of regulatory systems to academic and psycho-emotional loads. Assessment of the functional state was carried out using non-invasive express methods that allow for an objective characterization of the organism’s regulatory capabilities without the use of complex medical equipment. Analysis of cardiovascular parameters at rest revealed the stability of hemodynamic indicators and the predominance of a normotonic type of regulation in most participants. An adequate increase in heart rate during the orthostatic test (+11.7 beats·min⁻¹) indicated a preserved ability of the sympathetic division to rapidly mobilize functional reserves, ensuring the stability of cerebral circulation and maintenance of CNS functional state during postural changes. The results of the Stange (41.6±2.4 s) and Genchi (26.8±1.9 s) breath-holding tests confirmed sufficient resistance of neural centers to hypoxic influences. Psychophysiological analysis demonstrated an optimal level of cortical excitability (mean reaction latency –242±9 ms); however, individual variability of indicators suggests signs of functional fatigue in some participants, likely caused by the cumulative effect of academic stress and psycho-emotional strain. It has been demonstrated that comprehensive assessment of autonomic and neurohumoral status is an objective tool for monitoring the health of young adults. The informativeness of the applied methods for screening studies substantiates their recommendation for implementation in the educational process to enable early detection of maladaptive changes.
The article presents a comprehensive study of the mechanisms of autonomic and neurohumoral regulation of the functional state of the human central nervous system (CNS), which constitutes an important aspect of investigating the adaptive capacities of the organism under modern living conditions. Theoretical analysis demonstrates that the CNS performs a leading integrative role in coordinating the activity of organs and systems, maintaining homeostasis, and forming adaptive responses. The effectiveness of its functioning is largely determined by the coordinated interaction between the autonomic nervous system and humoral regulatory mechanisms. The empirical part of the study was conducted with the participation of 36 university students (18 males and 18 females) aged 18–20 years, assigned to the main physical education group. The selection of this age category is обусловлений by the completion of stable physiological pattern formation and the increased sensitivity of regulatory systems to academic and psycho-emotional loads. Assessment of the functional state was carried out using non-invasive express methods that allow for an objective characterization of the organism’s regulatory capabilities without the use of complex medical equipment. Analysis of cardiovascular parameters at rest revealed the stability of hemodynamic indicators and the predominance of a normotonic type of regulation in most participants. An adequate increase in heart rate during the orthostatic test (+11.7 beats·min⁻¹) indicated a preserved ability of the sympathetic division to rapidly mobilize functional reserves, ensuring the stability of cerebral circulation and maintenance of CNS functional state during postural changes. The results of the Stange (41.6±2.4 s) and Genchi (26.8±1.9 s) breath-holding tests confirmed sufficient resistance of neural centers to hypoxic influences. Psychophysiological analysis demonstrated an optimal level of cortical excitability (mean reaction latency –242±9 ms); however, individual variability of indicators suggests signs of functional fatigue in some participants, likely caused by the cumulative effect of academic stress and psycho-emotional strain. It has been demonstrated that comprehensive assessment of autonomic and neurohumoral status is an objective tool for monitoring the health of young adults. The informativeness of the applied methods for screening studies substantiates their recommendation for implementation in the educational process to enable early detection of maladaptive changes.
Опис
Ключові слова
центральна нервова система, вегетативна регуляція, нейрогуморальні механізми, адаптація, сенсомоторна реакція, здобувачі вищої освіти, central nervous system, autonomic regulation, neurohumoral mechanisms, adaptation, sensorimotor reaction, university students
Бібліографічний опис
Квасниця І., Квасниця О., Кравчук Л. Вегетативна та нейрогуморальна регуляція функціонального стану центральної нервової системи людини // Physical Culture and Sport: Scientific Perspective. 2026. No. 1. P. 107-114.