Селянська тема у ліриці М. Конопницької
| dc.contributor.author | Співачук, Валентина Олександрівна | |
| dc.date.accessioned | 2021-12-14T09:28:28Z | |
| dc.date.available | 2021-12-14T09:28:28Z | |
| dc.date.issued | 2020-02-14 | |
| dc.description | Отже, спираючись на проведений аналіз, можна стверджувати, що твори М. Конопницької містять у собі філософські узагальнення, прогностичні роздуми про час, долю дитини і суспільства в цілому. Пишучи про тяготи селянського життя, які її насправді глибоко хвилювали, вона пробувала зрозуміти непросте буття селян, знімаючи з нього всі соціальні й громадські маски. Твори письменниці сповнені правдивістю селянського життя, в яких вона хоче передати ті почуття, ті емоції, те становище, яке бачила і відчувала протягом життя у своїй душі, і, за допомогою художнього слова, виклала у своїй прозі й поезії. Література 1. Вервес Г. Владислав Оркан і українська література : літературно-критичний нарис / Г. Вервес. – К. : АН УРСР, 1962. – 187 с. 2. Maria Konopnicka [Електроний ресурс] / Maria Konopnicka — Режим доступу : https://literat.ug.edu.pl/mariakon/015.htm 3. Maria Konopnicka Електроний ресурс] / Maria Konopnicka — Режим доступу : https://wolnelektury.pl/media/book/pdf/nasza-szkapa.pdf | uk_UA |
| dc.description.abstract | Розвиток сучасного літературознавства передбачає дбайливе осмислення літературного процесу. Актуальною проблемою залишається всебічне вивчення історії польського письменства, зацікавлення маловідомою художньою спадщиною, оскільки літературний процес потрібно розглядати системно, не оминаючи жодних його проявів. Тенденція до всебічного висвітлення польського культурологічного процесу зумовила необхідність дослідження особистості М. Конопницької, її життя, громадської, наукової, мистецької діяльності, а твори письменниці варті бути об’єктом літературознавчого аналізу як новаторські за змістом, формою, своєрідністю поетики, стильовим спрямуванням. Життя людини та її свідомість тісно пов’язані з певним колом “вічних тем”, одна з яких – тема землі, яка тісно пов’язана з темою селянства. Можна з упевненістю говорити про наявність у глибинах нашої психіки архетипу землі як універсальної першооснови та про аналогічний топос у літературі, який (що природно) має схильність до міфологізації. Не випадково цій темі присвячено чимало художніх творів, і міфопоетичний шар окремих із них ми маємо дослідити в цій роботі. Тісний віковічний зв’язок селянина з землею позначається на типі ментальності останнього, впливає на спосіб мислення. Справедливо зауважує з цього приводу П.Кононенко: “Село виробляє своє світовідчуття й світорозуміння, свої норми буття й ідеали”. Інтерес до питання зв’язку людини з землею існував у літературі завжди – пригадаймо ще давньогрецький міф про Антея 18 , – проте “селянська епіка” як визначена тема із своєю концептуальною парадигмою з’явилася в європейських літературах наприкінці ХVІІІ - на початку ХІХ ст. під безпосереднім впливом руссоїзму” й розробляється у світі й нині. У слов’янському літературному контексті чи не найяскравіше в досліджуваний нами час її репрезентують М.Коцюбинський, О.Кобилянська й В.Стефаник (Україна), Г.Успенський, А.Чехов, І.Бунін і М.Горький (Росія), Е.Ожешко, Б.Прус, Г.Сенкевич і В.Реймонт, В. Оркан (Польща) та інші. Польська література кінця XIX – початку XX ст. характеризується зіткненням реалістичних і модерністських тенденцій, адже, з одного боку, ще продовжується діяльність письменників–реалістів старшого покоління, а з другого, вже десь з кінця 90-х рр., на перше місце висувається модерна течія “Молода Польща”. Але серед так званих “молодополяків” повної єдності не було, бо, скажімо, Станіслав Пшибишевський, Станіслав Виспянський, Стефан Жеромський – це постаті досить таки різні за їх світоглядно–естетичною орієнтацією, бо з точки зору загальних жанрово–стильових особливостей, поглиблення психологічного аналізу дійсно ці письменники мали багато спільного. Але на цьому спільність і уривається і маємо, з одного боку, реалізм і демократизм творчості Реймонта, С.Жеромського і В.Оркана, дещо затуманений громадський філософізм К.Тетмайєра і С.Виспянського, активний гуманізм Т.Боя–Желенського, а з другого – поза суспільний, споглядальний, холодний парнасизм Міріама і відвертий ніцшеанський культ “оголеної душі” Пшибишевського. | uk_UA |
| dc.identifier.citation | Співачук В. О. Селянська тема у ліриці М. Конопницької / В. О. Співачук // Філологія : сучасний погляд на вивчення актуальних проблем : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Запоріжжя, 14-15 лют. 2020 р. - Запоріжжя : КПУ, 2020. - С. 75-79 | uk_UA |
| dc.identifier.isbn | 978-966-992-023-2 | |
| dc.identifier.uri | https://elar.khmnu.edu.ua/handle/123456789/11044 | |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.publisher | Класичний приватний університет | uk_UA |
| dc.subject | польська література | uk_UA |
| dc.subject | сирота | uk_UA |
| dc.subject | селянська тема | uk_UA |
| dc.subject | дитина | uk_UA |
| dc.subject.udc | 80(063) | uk_UA |
| dc.title | Селянська тема у ліриці М. Конопницької | uk_UA |
| dc.type | Стаття | uk_UA |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 4.26 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: