ППП - 2025 рік

Постійне посилання зібрання

https://elar.khmnu.edu.ua/handle/123456789/18109

Переглянути

Перегляд ППП - 2025 рік за Автор "Бідюк, Дмитро"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Освітній потенціал хореографії в контексті танцювально-рухової терапії: досвід США
    (Хмельницький національний університет, 2025) Бідюк, Дмитро
    У статті проаналізовано досвід США щодо використання хореографії як сучасного освітнього інструменту арт-терапії, спрямованого на відновлення психоемоційної рівноваги, розвиток творчого самовираження та соціальної інтеграції особистості. Визначено, що хореографія в контексті танцювальнорухової терапії (ТРТ) функціонує не лише як форма мистецького самовираження, а й як педагогічний та терапевтичний засіб, що поєднує психологічні, педагогічні, соматичні та соціальні компоненти освітньо-корекційного процесу. У відповідь на сучасні виклики посттравматичний стрес, соціальна ізоляція, емоційна дисрегуляція) хореографічні практики сприяють формуванню навичок саморегуляції, емпатії та міжособистісної взаємодії. Зазначено, що системне впровадження ТРТ у навчальних та реабілітаційних закладах США забезпечує не лише опанування рухових стратегій подолання стресу, а й розвиток критичного мислення, креативності та комунікації учасників. Історико-соціальний аналіз виявив витоки становлення ТРТ у США та окреслив провідні напрями діяльності Американської асоціації танцювальної терапії (American Dance Therapy Association, ADTA). З’ясовано, що в американському освітньому просторі хореографія виконує функцію засобу соціального включення та широко застосовується в шкільній, університетській, спеціальній і реабілітаційній практиці. Представлено практичні кейси застосування хореотерапевтичних методик у США в роботі з різними категоріями клієнтів. Обґрунтовано ефективність хореографії як педагогічного засобу арт-терапії, що інтегрує художньо-естетичний, тілесно-руховий і психоемоційний компоненти, створюючи умови для цілісного розвитку особистості. Констатовано, що освітні цілі (розвиток креативності, самовираження, комунікативної компетентності) можуть гармонійно поєднуватися з терапевтичними потребами клієнтів (зниження тривожності, формування тілесної усвідомленості, відновлення соціальної взаємодії). Акцентовано увагу на зростанні потреби у висококваліфікованих фахівцях, здатних поєднувати знання з психології, соматики, хореографії, психотерапії, педагогіки та нейронаук, клінічної практики. З’ясовано вимоги до професійної кваліфікації та підготовки танцювальних терапевтів у США. Наведено перелік освітніх програм провідних американських університетів з підготовки танцювальних терапевтів.
  • Ескіз
    Документ
    Фандрейзинг у сфері хореографічного мистецтва та освіти у США
    (Хмельницький національний університет, 2025) Бідюк, Дмитро
    Стаття присвячена комплексному аналізу організаційних, соціально-педагогічних та управлінських аспектів фандрейзингових практик у сфері хореографічного мистецтва та освіти в США. Окреслено специфіку залучення фінансових, матеріальних і комунікаційних ресурсів для підтримки хореографічного мистецтва та освіти в американському досвіді. Детально розглянуто основні форми фандрейзингу: івентові заходи (dance-a-thon, майстер-класи, локальні виступи, шоу-програми, продаж брендованого мерчу), цифрові інструменти збору коштів через онлайн-платформи (GoFundMe, Snap!Raise, Givebutter), партнерські ініціативи з представниками малого й середнього бізнесу, а також діяльність неприбуткових асоціацій, що забезпечують інституційну підтримку та прозорий фінансовий менеджмент танцювальних студій. Особливу увагу приділено освітньому потенціалу фандрейзингових практик, які інтегровані у навчальний та мистецький процес танцювальних інституцій. З’ясовано, що висока культура благодійності в американських громадах, системна участь батьків і волонтерів, стратегічні партнерства з приватним сектором та активне використання цифрових технологій створюють цілісну та ефективну екосистему підтримки танцювальних студій. Наголошено на освітній і соціальній функції фандрейзингу, що сприяє розвитку соціальної відповідальності молоді, залученню її до громадських ініціатив, формуванню лідерських якостей, навичок командної роботи та самоменеджменту. Висвітлено фандрейзинг як дієву форму культурної дипломатії, що поєднує механізми ресурсної підтримки з інструментами міжнародної комунікації, репрезентації культурних цінностей та формування позитивного іміджу держави на глобальній арені. Обґрунтовано доцільність використання американського досвіду для розвитку внутрішньої системи фандрейзингу в мистецькій освіті України, де питання інтеграції фандрейзингу у діяльність хореографічних студій набуває особливої актуальності у контексті воєнних та соціокультурних викликів. Зроблено висновок, що американська модель фандрейзингу в хореографічній сфері є багаторівневою, інституційно підтриманою та технологічно розвиненою, а її структурні компоненти можуть слугувати орієнтирами для формування сталих механізмів фінансової, педагогічної та соціальної підтримки мистецьких ініціатив у глобальному контексті.