Вісник ХНУ. Економічні науки - 2026 рік
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Вісник ХНУ. Економічні науки - 2026 рік за Автор "Korbut, Sergiy"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Архітектоніка механізму забезпечення економічної безпеки підприємства будівельної галузі в умовах глобальних викликів(Хмельницький національний університет, 2026) Корбут, Сергій; Korbut, SergiyУ статті обґрунтовано необхідність формування цілісного механізму забезпечення економічної безпеки підприємств будівельної галузі в умовах турбулентності, кризових явищ, посилення регуляторних вимог, ресурсних обмежень і підвищеної контрактної відповідальності. Підкреслено, що поодинокі безпекозабезпечувальні заходи не дають системного результату без упорядкування та інтеграції в загальну систему управління. Метою дослідження визначено розроблення механізму забезпечення економічної безпеки будівельних підприємств у кризових умовах на засадах системно-функціонального підходу. Розкрито архітектоніку механізму як структурно-функціональну композицію взаємодіючих елементів, що відображає взаємозв’язок підсистем підприємства, управлінських функцій і безпекозабезпечувальної функції та логіку прийняття рішень за критеріями мінімізації загроз, забезпечення безпеки й стійкості. Зазначено, що безпекозабезпечувальна функція інтегрується в ключові підсистеми. Систематизовано групи вимог до механізму: структурні, процесні, динамічні та економічні, які відповідно задають архітектоніку, керованість, здатність протидіяти турбулентності та доцільність. Запропоновано трансформувати глобальні й локальні виклики будівельного сектору у конкретизовані загрози, які можуть бути формалізовані через індикатори та включені до контурів моніторингу і реагування. Визначено суб’єктів і об’єкти управління, обґрунтовано два сценарії: переривання трансформації викликів у загрози на ранніх етапах (превентивний) і локалізацію наслідків реалізованих загроз (реактивний). Показано, що вхідною точкою внутрішнього контуру механізму є моніторинг викликів, а інтеграція безпекозабезпечувальної та управлінської функцій забезпечує перехід від «сигналу» до рішення. Окреслено цикл реалізації рішень: операціоналізація, впровадження, контроль і коригування.Документ Особливості впливу державного управління на економічну безпеку України в умовах «цифровізації» суспільства(Хмельницький національний університет, 2026) Корбут, Сергій; Матюх, Сергій; Рудніченко, Євгеній; Korbut, Sergiy; Matiukh, Serhii; Rudnichenko, YevheniiУ статті розглянуто особливості впливу державного управління на економічну безпеку України в умовах «цифровізації» суспільства. Підкреслено, що за умов війни економічна безпека набуває стратегічного значення, а методи, інструменти та підходи до управління трансформуються під впливом цифровізації, що дозволяє оперативніше реалізовувати необхідні інституційні зміни та потребує оперування значним обсягом актуальної аналітичної інформації. Метою статті визначено встановлення основних тенденцій соціально-економічного розвитку України та ідентифікацію впливу державного управління на її економічну безпеку. У викладі основного матеріалу узагальнено глобальні шоки останнього десятиліття (пандемія COVID-19, війна в Україні, торгівельно-технологічне протистояння США та Китаю, Brexit, енергетична й інфляційні кризи) та їх вплив на економічні процеси й інституційні трансформації. На основі DHL Global Connectedness Report проаналізовано динаміку глобального індексу зв’язаності DHL і його компонентів (торгівля, капітал, інформація, люди), що свідчить про відсутність загального тренду до де-глобалізації та про перехід до режиму високого, але структурно мінливого рівня зв’язаності. Висвітлено динаміку світових індексів невизначеності (WUI, WPUI, WTUI) та зроблено акцент на ускладненні зовнішнього контуру для України. Показано інституційне закріплення розриву двосторонніх економічних зв’язків України з рф через запровадження повної заборони імпорту та експорту товарів. Проаналізовано зростання державного та гарантованого державою боргу України, а також динаміку споживчих цін у порівнянні з групами країн. Оцінено цифрову спроможність державного управління за індексом е-урядування EGDI (2003–2024 рр.) і підіндексами онлайн-послуг, телекомунікаційної інфраструктури та людського капіталу; зафіксовано результативність за складовими сервісів і інфраструктури та обмежувальну роль людського капіталу. У висновках підкреслено високу чутливість національної економіки до геополітичних ризиків і значущий вплив держави на економічну безпеку макро-, мезо- та мікрорівня, а також необхідність подальших досліджень специфіки такого впливу.