Перегляд за Автор "Beregova, N."
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Аналіз психологічної готовності психологів до роботи з аутичними дітьми(Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, 2018) Берегова, Наталія Петрівна; Боярова, Даріна Ігорівна; Beregova, N.; Boyarova, D.У статті було проведено теоретичний аналіз проблеми психологічної готовності психологів до професійної діяльності. Визначено структурні компоненти проаналізованої готовності, зокрема: мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, емоційно-вольовий. Розроблено рівні оцінювання сформованості психологічної готовності психолога до професійної діяльності.Документ Особистісна тривожність психолога та її вплив на результативність професійної діяльності(Хмельницький національний університет, 2021) Берегова, Н.П.; Джигун, Л.М.; Beregova, N.; Dzhigun, L.У статті представлено аналіз психолого-педагогічних досліджень щодо особистісної тривожності психолога та її вплив на результативність професійної діяльності. Висвітлено зміст поняття тривожність як стан підготовчого підвищення сенсорної уваги та моторного напруження в ситуації можливої небезпеки, який забезпечує відповідну реакцію на страх. Розглянуто поняття особистісна тривожність яка може виступати як сигнал неадекватності структури діяльності суб'єкта стосовно ситуації. Проаналізовано, що підвищена тривожність найчастіше може виникати при впливові на людину стресів різного характеру і реалізується в результаті складної взаємодії когнітивних, афективних і поведінкових реакцій. виявляється у почутті невпевненості в собі, беззахисності, безпомічності, безсилля перед реальними об’єктивними чи уявними, зовнішніми чи внутрішніми факторами, які містять небезпеку і загрозу самооцінці, рівню домагань, задоволенню основних потреб. Доведено, що тривожність впливає на результативність професійної діяльності.Документ Особливості і сучасний стан психологічної реабілітації військовослужбовців після проходження служби в умовах бойових дій(Хмельницький національний університет, 2021) Джигун, Л.М.; Берегова, Н.П.; Главацька, Н.Д.; Dzhigun, L.; Beregova, N.; Hlavatska, N.У статті представлено аналіз психолого-педагогічних досліджень щодо особливостей і сучасного стану психологічної реабілітації військовослужбовців після проходження служби в умовах бойових дій. Висвітлено зміст поняття психологічної реабілітації як процесу організованого психологічноговпливу, спрямованого на допомогу військовослужбовцям у подоланні негативних психологічних наслідків пережитого ними травматичного стресу військової діяльності, для забезпечення такого стану психічного здоров'я військовослужбовців, що дозволяє їм досить ефективно вирішувати бойові і службові задачі. Розглянуто поняття психологічної допомоги як комплексу психологічних, організаційних, медичних та інших заходів, спрямованих на забезпечення успішного подолання воїнами обставин сучасного бою, щотравмують психіку задля збереження боєздатності та попередження розвитку в них посттравматичних психічних розладів. Розкрито етапи надання психологічної допомоги та реабілітації військовослужбовцям. Завдання психологічної реабілітації військовослужбовця визначаються характером психотравмуючого стресу, серед яких центральне місце займає бойовий стрес. При реалізації використовується основний принцип –облік та врахування індивідуально-психологічних особливостей кожного пораненого і відповідність їх основним завданням соціально-психологічної реабілітації. Надання первинної психологічної допомоги повинно супроводжуватися умілою психотерапевтичною бесідою командира підрозділу, офіцера пороботі з особовим складом, психолога після того, як гостра реакція на БПТ буде знята і потерпілий знову стане здатний до розсудливих дій. Усвідомлення того, що товариші по службі військовослужбовця буквально поруч б’ються з ворогом, а він в цілому фізично здоровий знаходиться в тилу, є для більшості військовослужбовців потужним мотивом і стиму лом для повернення у підрозділ.Документ Психологічний тревелог: походження та історичний розвиток(Хмельницький національний університет, 2021) Джигун, Л.М.; Берегова, Н.П.; Dzhigun, L.; Beregova, N.У статті представлено аналіз психолого-педагогічних досліджень щодо історії виникнення психологічних тревелогів. Висвітлено зміст поняття тревелог як форми творчого субєктивно- емоційного освоєння фізичного або психічного простору шляхом переміщення в ньому . Розглянуто поняття тревелогу як одної з найдавніших форм творчості людини. Розкрито елементи травелогу:чужий національний наратив . Тревелог повинен пропонувати погляд зсередини – уявлення про чуже нам місце від людей, які там живуть;свій національний наратив, характер, темперамент. Через спостереження чужого наративу та порівнняння з власним, можна краще зрозуміти та відчути свій;політична проблематика. Порівняння «своє-чуже» неминуче веде до політичних висновків. Необов’язково акцентувати на суто політичних питаннях, краще показати, як впливає інша форма правління на виразні особливості життя людей та культурний феномен цієї країни, етнопсихологію;побутова панорама. Гумус, на якому виростає тревелог – це побут країни – звички, страви, одяг, преференції в уявленнях тощо;злам стереотипів. Чим більше ми дізнаємося, тим більш «захитаними» стають типові погляди, й сталі стереотипи піддаються сумнівам;біографічна панорама. В тревелозі обов’язково повинен бути особистий погляд дослідника, що вирізняє його серед інших. Проаналізовано, що емотивні конструкції свідчать, що дослідник моделює образ дороги крізь призму сприйняття аномальності часу, за умов викривленого континууму. У такий спосіб розкриває модель часово-просторового континууму, позначеного втратою сенсу свого існування, свій обсяг і значення для «Я»-его. Психологічна творчість освітлює синтез поглядів, переконань, принципів, оцінок, життєві позиції, програми поведінки та діяльності дослідника. Доведено, що саме концепт «тревелог» з його архетипними елементами (Подорожній, Шлях, Пригода) виявляється найбільш «зручним» інструментарієм на даному етапі проникнення в сутність психічного (свідоме-несвідоме).Документ Психологічні особливості розвитку стресостійкості фахівців соціономічного профілю(Хмельницький національний університет, 2024) Дубицька, І.; Варгата, О.; Берегова, Н.; Dubytska, І.; Varhata, O.; Beregova, N.У статті здійснений теоретичний аналіз психологічних особливостей розвитку стресостійкості фахівців соціономічного профілю у науковій психологічній літературі. Визначено, що стресостійкість є важливою складовою психічного здоров’я фахівців соціономічного профілю та являє собою властивість особистості, яка забезпечує гармонійну взаємодію між усіма компонентами психічної діяльності у стресситуації. Виокреслено психологічні чинники, що сприяють розвитку стресостійкості фахівців соціономічного профілю такі, як: індивідуально-психологічні характеристики особистості (високий рівень емоційної стійкості, стабільності, вольової саморегуляції, активності, впевненості у собі та своїх діях); наявність функціональних можливостей центральної нервової системи та нервово-м’язового апарату; досвід розв’язання стреспроблем у минулому та позитивний прогноз на майбутнє; позитивна установка та позитивний емоційний фон на стрес-ситуації; здатність до адекватної самооцінки у стрес-ситуації; підтримка та схвалення з боку соціального оточення та психологічні чинники, що негативно впливають на розвиток стресостійкості фахівців соціономічного профілю такі, як: індивідуально-психологічні характеристики особистості (низький рівень емоційної стійкості, стабільності, врівноваженості, саморегуляції, високий рівень тривожності; низький рівень адаптивних можливостей організму особистості; низький рівень емоційно-когнітивної сфери (негативне сприйняття інформації, негативний прогноз стресової ситуації). За результатами дослідження авторами розроблено психологічні рекомендації, що дозволять фахівцям соціономічного профілю оптимально адаптуватися до стрес-ситуацій та забезпечать здатність до саморегуляції у професійній діяльності.Документ Соціальна підтримка соціально-психологічних служб військовозобов’язаної молоді, форми роботи(Хмельницький національний університет, 2022) Джигун, Л.; Берегова, Н.; Ігумнова, О.; Dzhigun, L.; Beregova, N.; Igumnova, O.Психологічна робота є узгодженою, цілеспрямованою діяльністю військових психологів, інших посадових осіб органів по роботі з особовим складом, командирів (начальників), штабів щодо формування у військовослужбовців психологічних якостей, що забезпечують виконання завдань в різних умовах, збереження психічного здоров’я військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України. Досвід організації психологічної роботи переконливо свідчить, що серед військовослужбовців є особи, які потребують посиленої соціальної психологічної уваги та індивідуальної психологічної допомоги, (підтримки) для подолання особистісних психологічних проблем. Основними напрямами роботи щодо надання соціально психологічної допомоги, підтримки, військовослужбовцям, є якомога точніше визначення сутності їхніх психологічних проблем шляхом соціально-психологічного вивчення та психологічного обстеження; визначення способів вирішення цих проблем (як правило, через створення індивідуальної програми психокорекційних та/або тренінгових заходів); впровадження визначених способів у формі конкретного психологічного впливу і, як головна мета такої роботи, – досягнення стабілізації та позитивної динаміки психоемоційних станівДокумент Теоретичний аналіз впливу тривожності на самооцінку в студентської молоді(Хмельницький національний університет, 2024) Берегова, Н.; Шеремет, А.; Солодовник, Г.; Beregova, N.; Sheremet, A.; Solodovnyk, A.У статті представлено аналіз психолого-педагогічних досліджень щодо проблеми впливу тривожності на самооцінку в юнаків. Висвітлено зміст поняття тривожності та самооцінки особистості. Досліджено, що тривожність виникає у ситуаціях невизначеної небезпеки, це є емоційним станом, що проявляється через очікування неблагополучного розвитку подій. Самооцінка особистості є оцінкою людини своїх якостей, самій собі, своїм здібностям, а також тому місцю, яке вона займає в соціальному середовищі. Самооцінка особистості свідчить про соціальну адаптованість людини, самооцінка є регулятором поведінки та діяльності, який збирає весь життєвий досвід людини. Як самооцінка, так і тривожність є тими характеристиками, які є дуже важливими для формування та розвитку особистості в юнацькому віці, під час навчальної діяльності, під час становлення у професійній діяльності. З’ясовано,що тривожність має вплив на формування та розвиток самооцінки особистості юнацького віку.