Перегляд за Автор "Biletska, Halyna"
Зараз показуємо 1 - 9 з 9
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Agroecological Assessment of Urboecosystems' Soils (Based on the Example of the City of Khmelnytskyi, Ukraine)(Świnoujście-Varna, 2018) Mironova, Nataliia; Biletska, Halyna; Rybak, Victor; Iefremova, Olha; Shevchuk, Nataliia; Shevchenko, Sergey; Artamonov, BorisW artykule jest oceniony stan gruntów w średnim wg liczby mieszkańców miejskim ekosystemie na przykładzie miasta Chmielnicki (Ukraina) na podstawie wskaźników agrochemicznych (kwasowość, wilgotność, zawartość próchnicy, elementy odżywcze, wapń, magnez, siarka), a także na podstawie zawartości ołowiu oraz stopnia zasolenia. Wyznaczono, ze dla średnich miejskich ekosystemów charakterystyczne są gleby o reakcji słabo zasadowej lub zasadowej, niskim zabezpieczeniu wody, słabą koncentracją mineralnego i wodorozpuszczalnego azotu oraz względnie wysokiej zawartości próchnicy. Grunty miejskie mieszczą wielką ilość fosforu, potasu oraz wapnia, w mniejszym stopniu – magnez. Zasolenie gruntów jak i występowanie ołowiu jest charakterystyczne dla terenów położonych przy drogach, nie przekracza to jednak dopuszczalnych ilościДокумент Evaluation of Educational and Methodical Support in Natural Science Training of Future Ecologists(2018) Diachuk, Andrii; Biletska, Halyna; Mateyuk, Olesya; Mironova, NataliiaThe article has been dedicated to the actual problem – an increase of efficiency of natural science training of future ecologists as a result of improvement the teaching and methodological materials. The aim of the study consists in evaluating quality of educational and methodological support of natural science training of future ecologists and to prove appropriateness of the outlined requirements for selecting the content of natural science training. For analytical evaluation the method of expert evaluations (surveys) was used. The work programs and e-courses of natural sciences in Modular object-oriented dynamic learning environment have been examined. To the evaluation teachers of natural sciences from the universities of Ukraine have been involved who have been training ecologists. To determine their competence and processing the survey results, the methods of mathematical statistics have been used. It has been determined that the overall level of quality of the work programs of natural sciences on a five point scale is 4,39, e-courses – 4,35. It has been found that the most significant indicators in the evaluation of the work programs are: the availability of the educational material in the content of the discipline that demonstrates the importance of natural sciences in the professional ecological activities; appropriateness of the discipline of educational professional program of preparation of bachelor specialty “Ecology”; modular structured educational material. During the evaluation of electronic courses the greatest importance have the following indicators: completeness and quality of diagnostic tools; electronic course content; the quality of informational teaching methodological materials. Since the indicators of the quality of educational and methodological materials have been selected on the basis of the set out in the study requirements for the content of natural science training of future ecologists, the importance of weight coefficients confirm the feasibility of the theoretical statements defined in the study about the selection of the content and structure of teaching material.Документ Parametric Assessment of Macrophytes Ecological Niches in Solving Problems of Sand Quarry Lakes Phytomelioration(Journal of Human, Earth and Future, 2022) Mironova, Nataliia; Mateyuk, Olesya; Biletska, Halyna; Shevchenko, Sergii; Kazimirova, Liudmila; Artamonov, Boris; Kravchuk, Vasyl; Bloshchynskyi, IhorTechnogenic reservoirs, i.e., sand quarry lakes, appear when sand is extracted under the water column by dredgers or as a result of flooding of quarries. Studies of such reservoirs in the territory of Small Polissia (Ukraine) have shown that the devastated shoreline is like a neo-ecotope formed in the ecotone zone between the water environment of such reservoirs and natural areas upon completion of their operation. Changes in the ecotope within this zone lead to the formation of ecological niches with a set of new specific factors characteristic of aquatic and near-shore vegetation. It has been determined that the fundamental niche of macrophytes in the littoral area of sand quarry lakes in the conditions of Small Polissia is determined by the following parameters: illumination 2500-90000 lux; depth 0–5 m; and trophicity (humus content) – 0-5 %. The realized niches differ for plants of different ecological groups and make up about 50 % for helophytes, about 20 % for pleistophytes, and about 70 % for hydatophytes of the fundamental niche of aquatic vegetation. The volume of space in which the niches of all types of macrophytes in the technogenic lakes of Small Polissia overlay is 10%. The maximum overlay of niches is characteristic of areas covering a combination of factors in terms of illumination (in summer) 15000-90000 lux and depths of 1.3–2.8 m, which creates conditions for the formation of three-tiered phytocoenoses. The niche of submerged plants is the largest, which indicates their highly competitive potential, which is limited mainly by the illumination parameter. Under such conditions, the rapid development of submerged vegetation in the future may lead to the accumulation of its biomass and bogginess, which will limit the use of sand quarry lakes for recreational and other types of nature management. Phytomeliorative tree planting around sand quarry lakes is proposed to regulate illumination as a parameter of the ecological niche of submerged plants.Документ Анатомо-фізіологічні основи адаптації дихальної системи людини до змін функціонального стану організму(Хмельницький національний університет, 2025) Квасниця, Ірина; Квасниця, Олег; Білецька, Галина; Kvasnytsia, Iryna; Kvasnytsya, Oleh; Biletska, HalynaСтаття присвячена комплексному аналізу анатомо-фізіологічних особливостей дихальної системи людини та механізмів її адаптації до змін функціонального стану організму. Дихальна система є ключовою ланкою у підтриманні гомеостазу, оскільки забезпечує газообмін між зовнішнім середовищем і клітинами, визначаючи рівень енергетичного забезпечення. Ефективність її функціонування набуває особливої актуальності в умовах підвищених енергетичних потреб організму. У роботі розглянуто морфологічні й функціональні характеристики дихальної системи, зокрема анатомічну будову легень, дихальних шляхів і дихальної мускулатури, а також особливості нейрогуморальної регуляції процесів вентиляції. Окрему увагу приділено вивченню реакцій дихальної системи на підвищений метаболічний попит, що виникає під час активізації рухової діяльності. Встановлено, що регулярні фізичні заняття є стимулом розвитку адаптаційних змін, які проявляються у збільшенні життєвої ємності легень, підвищенні сили та витривалості дихальної мускулатури, економізації дихання, удосконаленні механізмів регуляції дихальної функції. У дослідженні здійснено порівняльний аналіз показників життєвої ємності легень (VC), форсованої життєвої ємності легень (FVC) та об’єму форсованого видиху за 1 секунду (FEV1) у здобувачів вищої освіти, які не займаються спортом, та студентів, що систематично відвідують тренування з різних видів спорту. Отримані результати продемонстрували достовірно вищі значення функціональних показників у групі студентів, які займаються спортом, що підтверджує позитивний вплив систематичної рухової активності на функціональний стан дихальної системи. Незважаючи на наявні дослідження, комплексний аналіз взаємозв’язку між морфологічними характеристиками респіраторного апарату та специфікою регуляторних механізмів газообміну залишається недостатньо розкритим. Це зумовлює потребу у подальших дослідженнях, спрямованих на уточнення індивідуальних адаптаційних реакцій, удосконалення методів оцінки резервних можливостей легень і розробку практичних рекомендацій щодо оптимізації рухової активності. Практична значущість отриманих результатів полягає у можливості їх використання у спорті, фізичній реабілітації, профілактичній медицині та освітньому процесі. Це сприятиме підвищенню ефективності тренувальних програм, формуванню індивідуалізованих підходів до дозування фізичних навантажень, а також удосконаленню системи підготовки фахівців у галузі фізичної культури та спорту, біології.Документ Використання амінокислот та амінокислотних комплексів у спортивному харчуванні(Хмельницький національний університет, 2025) Білецька, Галина; Квасниця, Ірина; Biletska, Halyna; Kvasnytsia, IrynaУ статті висвітлено переваги і недоліки амінокислот та амінокислотних комплексів, що використовуються в спортивному харчуванні. Обґрунтовано, що амінокислоти не лише беруть участь у синтезі білків організму людини, але й покращують метаболізм, забезпечують енергетичні потреби організму, сприяють набору м’язової маси, активізують кровообіг, підсилюють імунітет, позитивно впливають на синтез гормонів, знижують рівень втоми і підвищують витривалість організму, прискорюють процеси відновлення м’язів й організму в цілому після фізичних навантажень. Амінокислоти та амінокислотні комплекси швидше засвоюються організмом, порівняно з білками їжі, за рахунок спортивного харчування з вмістом цих компонентів можна суттєво зменшити кількість повноцінного білка в харчовому раціоні та об’єми спожитої їжі. З’ясовано, що амінокислотні комплекси мають переваги порівняно з вільними амінокислотами, зокрема вони не подразнюють слизові оболонки травного тракту і є збалансованими за своїм складом. Обґрунтовано, що основним недоліком використання амінокислот та амінокислотних комплексів у спортивному харчуванні є збільшення кількості азотовмісних продуктів білкового обміну, утилізація яких зумовлює надмірне навантаження на печінку і нирки, може призвести до порушень роботи цих органів і погіршення стану здоров’я. Рекомендовано підбирати амінокислоти та амінокислотні комплекси таким чином, щоб вони доповнювали раціон харчування спортсменів і забезпечували високу працездатність організму, не здійснюючи негативно впливу на стан здоров’я. З’ясовано, що одним із показників якості амінокислотних комплексів є вміст незамінних амінокислот. Встановлено, що на ринку спортивного харчування представлені амінокислотні комплекси збалансовані на вмістом незамінних амінокислот і продукти, що містять одну чи декілька незамінних амінокислот.Документ Використання аналізатора складу тіла в оцінці здоров'я студентської молоді(Хмельницький національний університет, 2025) Солтик, Олександр; Солтик, Інна; Білецька, Галина; Soltyk, Oleksandr; Soltyk, Inna; Biletska, HalynaВ статті проведено дослідження щодо визначення складу тіла, зокрема кількості жирової тканини, та метаболічного віку здобувачів вищої освіти 18-19 років Хмельницького національного університету, які навчаються на спеціальності 017 «Фізична культура і спорт» та на предметній спеціальності 014.11 Середня освіта (Фізична культура). Для отримання емпіричних даних було використано метод біоімпедансу, зокрема аналізатор складу тіла Tanita RD-545. Окрім визначення середньо групових даних щодо вмісту жирової тканини, вісцерального жиру, метаболічного віку, базальної швидкості обміну речовин, були обчислені взаємозв’язки між цими показниками. Загалом середні дані свідчать про те, що за цими показниками, склад організму відповідає нормі. Метаболічний вік обстежуваних на 2,9 та 3,1 року випереджає хронологічний вік. Кореляційний аналіз дозволяє стверджувати про те, що кращими показниками щодо метаболічного віку характеризуються ті здобувачі вищої освіти, які мають меншу масу тіла, та мають менше за абсолютним та відносним значенням жирові відкладення в організміДокумент Використання цифрових технологій на уроках біології та основ здоров’я у закладах загальної середньої освіти(Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, 2021-12) Білецька, Галина Анатоліївна; Єфремова, Ольга Олексіївна; Матеюк, Олеся Петрівна; Дячук, Андрій Олександрович; Biletska, Halyna; Yefremova, Olha; Mateyuk, Olesya; Diachuk, AndriiУ статті обґрунтовано дидактичні можливості цифрових технологій і висвітлено досвід їх використання на уроках біології та основ здоров’я у закладах загальної середньої освіти. Аргументовано, що необхідність використання цифрових технологій навчання під час вивчення біології та основ здоров’я зумовлена особливостями цих навчальних предметів (необхідність проведення спостережень та експериментів, демонстрування природних об’єктів і наочних посібників, моделювання поведінки людини у різних ситуаціях, відпрацювання навичок безпечної для здоров’я поведінки), а також особливостями і потребами сучасних учнів. З’ясовано, що особливістю цифрових технологій навчання є електронні транзакції, що передбачають використання Інтернету. Обґрунтовано, що використання цифрових технологій у процесі вивчення біології та основ здоров’я надає можливості знайомити учнів із процесами, які в реальних умовах проходять упродовж місяців, років і століть; демонструвати особливості будови об’єктів живої природи, їх процесів життєдіяльності та механізми біологічних процесів у динаміці; проводити експерименти з моделями біологічних систем та явищ; демонструвати явища, що мають звукове відображення; проводити лабораторні і практичні роботи у віртуальних лабораторіях; здійснювати поточний і тематичний контроль знань учнів; забезпечити зручний перегляд, швидке отримання та доцільне використання навчальних матеріал та ін. Для інформаційної підтримки уроків біології та основ здоров’я розроблено навчальні ресурси за допомогою онлайн-сервісів Genially, Learning-Apps і Kahoot! Розроблені ресурси (інтерактивні презентації, плакати, тести, навчальні фільми, анімації, картки, схеми, модулі) дадуть викладачам змогу здійснювати перевірку знань учнів, а учням – закріплювати знання в ігровій формі, покращити сприймання навчального матеріалу, ефективно поєднувати новий навчальний матеріал із уже засвоєним.Документ Порівняльний аналіз підготовки майбутніх вчителів біології в університетах України і Польщі(Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, 2020) Матеюк, Олеся Петрівна; Білецька, Галина Анатоліївна; Biletska, Halyna; Mateyuk, OlesyaУ статті виявлено особливості підготовки майбутніх вчителів біології в університетах України і Польщі та обґрунтовано можливості використання прогресивних ідей польського досвіду у вітчизняних закладах вищої освіти. З’ясовано, що професійна підготовка вчителів біології в Польщі передбачає фундаментальну підготовку з біології доповнену блоком психолого-педагогічних дисциплін. Програми педагогічної підготовки складають не менше 25 кредитів ЄКТС. Обґрунтовано, що удосконаленню підготовки майбутніх вчителів біології в Україні буде сприяти впровадження таких прогресивних ідей досвіду польських університетів: поглиблення загальнонаукової підготовки з біології; впровадження міждисциплінарних навчальних курсів та інтегрованих освітніх програм; розширення спектру психолого-педагогічних дисциплін; збільшення обсягу практичної підготовки, проведення педагогічних практик впродовж семестру; збільшення частки науково-дослідницької роботи здобувачів магістерського рівня вищої освіти; розширення програм міжнародного обміну учасників освітнього процесу.Документ Технологія природничо-наукової підготовки майбутніх екологів з використанням інформаційного освітнього середовища Moodle(Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, 2014) Білецька, Галина Анатоліївна; Biletska, HalynaУ статті розглянуто технологію природничо-наукової підготовки майбутніх екологів з використанням інформаційного освітнього середовища Moodle. Аргументовано, що розроблена технологія сприяє засвоєнню природничо-наукових знань, підвищує мотивацію до вивчення природничо-наукових дисциплін, забезпечує формування умінь і навичок застосовувати знання природничих наук для вирішення професійних завдань, розвиває самостійність, активність, креативність та інші якості особистості, що дозволяють досягнути успіху у професійній екологічній діяльності та суспільному житті, в цілому. Запропонована технологія забезпечує досягнення передбачуваного результату природничо-наукової підготовки – формування природничо-наукової компетентності майбутніх екологів.