Перегляд за Автор "Khasanova, Oksana"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз та систематизація даних про смарт-текстиль для розробки танцювального одягу з використанням струмопровідної нитки
    (Хмельницький національний університет, 2025) Хасанова, Оксана; Захаркевич, Оксана; Khasanova, Oksana; Zakharkevich, Oksana
    У статті проведено всебічний аналіз наукових джерел, що охоплює 43 публікації, присвячені електронному текстилю. Встановлено, що 23,26% робіт зосереджені на розробці струмопровідних ниток, 20,93% присвячені вивченню конструктивних параметрів вишивки, 18,6% розглядають моніторингові системи для здоров’я, по 11,63% фокусуються на стійкості провідникових властивостей до зовнішніх впливів та на питаннях енергозабезпечення. Менш дослідженими є напрями, пов’язані з нагрівальними елементами (4,65%), антивібраційними рукавичками, 3D-друком, сценічним костюмом, аналізом зразків смарт-одягу (по 2,33%). Контент-аналіз онлайн-ресурсів і соціальних мереж засвідчив, що 51,85% результатів пошуку за ключовими словами «смарт-одяг», «струмопровідна нитка» ведуть до онлайн-магазинів, 48,15% – до інформаційних ресурсів. У соціальних мережах 72,22% відео стосуються танцювального одягу з LEDелементами, 27,78% відео-публікацій стосуються ручного з’єднання нитки зі світлодіодом. В соціальній мережі Instagram виявлено широкий спектр візуального контенту: вироби зі світловими ефектами (52%), знімні світлові крила (8%), вироби із тканини з термоактивними змінами форми (6%). Крім того, по 2% складають публікації, які містять матеріали з реакцією на світло, ультрафіолет (УФ), температуру, рух. У наукових публікаціях найчастіше згадується струмопровідна нитка Silver-tech (AMANN, Німеччина) – 21,87%, далі Madeira (Велика Британія) – 15,63%, Shieldex і Bekinox – по 6,25%, Soitex і Qingdao Hengtong – по 3,12%, Marktek Inc. (США) – 3,12%. Обґрунтовано вибір нитки Silver-tech для подальших досліджень з огляду на її популярність у наукових роботах та наявність на українському ринку. Виявлено інформаційний розрив між наукою та практикою популяризації, що актуалізує потребу в систематизації знань для ефективного проєктування смарт-одягу сценічного призначення. Для вирішення цієї проблеми було розроблено базу даних інформаційних ресурсів, присвячених інтелектуальному текстилю. Вона класифікує та об'єднує дані з різних джерел і призначена для інтеграції в навчальний процес студентів спеціальності «Технології легкої промисловості». Виступаючи візуальним та аналітичним інструментом, база даних поєднує наукову теорію та комерційну практику, дозволяючи студентам розробляти власні проєкти та обґрунтовувати вибір матеріалів і технологій на основі структурованої інформації. Як відкритий ресурс, вона може постійно оновлюватися, формуючи основу для систем підтримки рішень у сфері проєктування смарт-одягу.
  • Ескіз
    Документ
    Вибір методики оцінки цифрової зрілості швейних підприємств
    (Хмельницький національний університет, 2025) Дякова, Альона; Захаркевич, Оксана; Хасанова, Оксана; Кожевніков, Сергій; Diakova, Alona; Zakharkevich, Oksana; Khasanova, Oksana; Kozhevnikov, Serhiy
    Оцінка цифрової зрілості підприємств легкої промисловості є ключовим кроком до їх трансформації (цифровізації). У статті проведено аналіз підходів до оцінки цифрової зрілості підприємств легкої промисловості, зокрема в швейному та текстильному секторах. У контексті Національної економічної стратегії України до 2030 року та пріоритету «Цифрова економіка» малим і середнім підприємствам сфери легкої промисловості необхідно перейти до цифрових методів управління і автоматизації. Цифровізація підвищує ресурсоефективність, знижує текстильні й паперові відходи через впровадження віртуальних зразків, електронних лекал і систем розкладки, а також сприяє екологічно сталому розвитку за принципами циркулярної економіки відповідно до Зеленого курсу Європейського Союзу. Оцінка цифрової зрілості через опитування дозволяє виявити ключові бар’єри (недостатнє фінансування, низькі цифрові навички, обмежений доступ до технологій) та адаптувати шляхи трансформації до європейських стандартів, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності на динамічному ринку. Для порівняльного аналізу обрано дві провідні європейські методики: DMAT (Digital Maturity Assessment Tool) та ADMA Scanner (Advanced Manufacturing). DMAT, розроблений у рамках мережі EDIH, охоплює шість зон (стратегія, культура, організація, процеси, технології, клієнт), реалізується через швидке онлайн-опитування зі шкалою самооцінки й генерує радар-діаграми та автоматичні рекомендації. ADMA Scanner оцінює сім зон трансформації (технології, виробництво, екологічність, людина, клієнт, постачання, управління) у форматі опитування за участю фасилітатора з порівнянням результатів із галузевими стандартами та формуванням індивідуальних рекомендацій. Додатково розглянуто методику Technopak, яка фокусується на п’яти етапах виробничого циклу та оцінює їх за трьома рівнями технологічного розвитку – базовим, середнім і просунутим. Використання методик DMAT, ADMA Scanner і Technopak дозволяє комплексно виявити бар’єри та визначити ефективні шляхи розвитку для підвищення конкурентоспроможності.