Перегляд за Автор "Kvasnytsia, Iryna"
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Анатомо-фізіологічні основи адаптації дихальної системи людини до змін функціонального стану організму(Хмельницький національний університет, 2025) Квасниця, Ірина; Квасниця, Олег; Білецька, Галина; Kvasnytsia, Iryna; Kvasnytsya, Oleh; Biletska, HalynaСтаття присвячена комплексному аналізу анатомо-фізіологічних особливостей дихальної системи людини та механізмів її адаптації до змін функціонального стану організму. Дихальна система є ключовою ланкою у підтриманні гомеостазу, оскільки забезпечує газообмін між зовнішнім середовищем і клітинами, визначаючи рівень енергетичного забезпечення. Ефективність її функціонування набуває особливої актуальності в умовах підвищених енергетичних потреб організму. У роботі розглянуто морфологічні й функціональні характеристики дихальної системи, зокрема анатомічну будову легень, дихальних шляхів і дихальної мускулатури, а також особливості нейрогуморальної регуляції процесів вентиляції. Окрему увагу приділено вивченню реакцій дихальної системи на підвищений метаболічний попит, що виникає під час активізації рухової діяльності. Встановлено, що регулярні фізичні заняття є стимулом розвитку адаптаційних змін, які проявляються у збільшенні життєвої ємності легень, підвищенні сили та витривалості дихальної мускулатури, економізації дихання, удосконаленні механізмів регуляції дихальної функції. У дослідженні здійснено порівняльний аналіз показників життєвої ємності легень (VC), форсованої життєвої ємності легень (FVC) та об’єму форсованого видиху за 1 секунду (FEV1) у здобувачів вищої освіти, які не займаються спортом, та студентів, що систематично відвідують тренування з різних видів спорту. Отримані результати продемонстрували достовірно вищі значення функціональних показників у групі студентів, які займаються спортом, що підтверджує позитивний вплив систематичної рухової активності на функціональний стан дихальної системи. Незважаючи на наявні дослідження, комплексний аналіз взаємозв’язку між морфологічними характеристиками респіраторного апарату та специфікою регуляторних механізмів газообміну залишається недостатньо розкритим. Це зумовлює потребу у подальших дослідженнях, спрямованих на уточнення індивідуальних адаптаційних реакцій, удосконалення методів оцінки резервних можливостей легень і розробку практичних рекомендацій щодо оптимізації рухової активності. Практична значущість отриманих результатів полягає у можливості їх використання у спорті, фізичній реабілітації, профілактичній медицині та освітньому процесі. Це сприятиме підвищенню ефективності тренувальних програм, формуванню індивідуалізованих підходів до дозування фізичних навантажень, а також удосконаленню системи підготовки фахівців у галузі фізичної культури та спорту, біології.Документ Використання амінокислот та амінокислотних комплексів у спортивному харчуванні(Хмельницький національний університет, 2025) Білецька, Галина; Квасниця, Ірина; Biletska, Halyna; Kvasnytsia, IrynaУ статті висвітлено переваги і недоліки амінокислот та амінокислотних комплексів, що використовуються в спортивному харчуванні. Обґрунтовано, що амінокислоти не лише беруть участь у синтезі білків організму людини, але й покращують метаболізм, забезпечують енергетичні потреби організму, сприяють набору м’язової маси, активізують кровообіг, підсилюють імунітет, позитивно впливають на синтез гормонів, знижують рівень втоми і підвищують витривалість організму, прискорюють процеси відновлення м’язів й організму в цілому після фізичних навантажень. Амінокислоти та амінокислотні комплекси швидше засвоюються організмом, порівняно з білками їжі, за рахунок спортивного харчування з вмістом цих компонентів можна суттєво зменшити кількість повноцінного білка в харчовому раціоні та об’єми спожитої їжі. З’ясовано, що амінокислотні комплекси мають переваги порівняно з вільними амінокислотами, зокрема вони не подразнюють слизові оболонки травного тракту і є збалансованими за своїм складом. Обґрунтовано, що основним недоліком використання амінокислот та амінокислотних комплексів у спортивному харчуванні є збільшення кількості азотовмісних продуктів білкового обміну, утилізація яких зумовлює надмірне навантаження на печінку і нирки, може призвести до порушень роботи цих органів і погіршення стану здоров’я. Рекомендовано підбирати амінокислоти та амінокислотні комплекси таким чином, щоб вони доповнювали раціон харчування спортсменів і забезпечували високу працездатність організму, не здійснюючи негативно впливу на стан здоров’я. З’ясовано, що одним із показників якості амінокислотних комплексів є вміст незамінних амінокислот. Встановлено, що на ринку спортивного харчування представлені амінокислотні комплекси збалансовані на вмістом незамінних амінокислот і продукти, що містять одну чи декілька незамінних амінокислот.Документ Доброченість спортивного менеджера як засіб підвищення ефективності професійної діяльності(Хмельницький національний університет, 2025) Дутчак, Юрій; Квасниця, Ірина; Dutchak, Yurii; Kvasnytsia, IrynaЕфективність управлінської діяльності, яка вимірюється співвідношенням отриманих результатів до витрачених ресурсів, тісно пов'язана не лише з професіоналізмом керівника, а й з його морально-етичними якостями. Однією з ключових чеснот, що визначає якість управління, є доброчесність. Метою дослідження є охарактеризувати зміст доброчесності спортивного менеджера та її вплив на ефективність професійної діяльності. Для досягнення мети дослідження було використано комплекс взаємопов’язаних методів дослідження, а саме: аналіз, синтез та узагальнення наукової інформації з проблеми дослідження, навчально-методичної літератури та Інтернет-джерел. Управлінська доброчесність є сукупністю етичних якостей, таких як чесність, справедливість, відкритість, послідовність, відповідальність, що мають прояв у поведінці особи, прозорість у прийнятті рішень, недопущення зловживання владою та справедливість у ставленні до людей. Результати дослідження довели, що доброчесність спортивного менеджера передбачає вплив на ефективність управління, що проявляється у формуванні довіри до нього, посиленні авторитету керівника(формування лідера), створенні позитивного морального клімату (мотивування працівників, зниження конфліктності, підвищення відповідальності та дисципліни) та покращенні управлінських рішень. Спортивний менеджер відіграє вирішальну роль для забезпечення чесності змагань, ефективного управління спортивними організаціями, а також виховання молодого покоління спортсменів у дусі справедливості та поваги. Доброчесність у спортивному менеджменті поряд з управлінською діяльністю забезпечує формування цінностей, які відображаються демократичні принципи у сфері фізичної культури і спорту. Результати дослідження свідчать, що доброчесність у спортивному менеджменті є не лише моральною чеснотою, а й критично важливим фактором ефективного управління. Вона сприяє формуванню довіри, підтримці колективу, покращенню морального клімату та прийняттю ефективних, справедливих рішень. У сучасному світі керівники без доброчесності втрачають не лише повагу, а й можливість бути по-справжньому ефективними.Документ Структурні компоненти професійної майстерності тренера з гімнастики(Хмельницький національний університет, 2025) Квасниця, Ірина; Хіміч, Віта; Квасниця, Олег; Kvasnytsia, Iryna; Khimich, Vita; Kvasnytsia, OlehУ статті актуалізується питання професійної майстерності тренерів з гімнастики, яка розглядається як багатокомпонентна категорія. Аналіз показав, що сформована професійна майстерність тренера є запорукою його затребуваності та конкурентоспроможності в професійній сфері. Для визначення структурних компонентів професійної майстерності тренера з гімнастики, обґрунтовано ключові вимоги до його професійної діяльності. Визначено, що професійна майстерність тренера з гімнастики охоплює теоретико-методичну, практичну, психолого-педагогічну, організаційно-управлінську, діагностико-аналітичну та дослідницьку компетентність. Зʼясовано, що теоретико-методична компетентність забезпечує ефективність навчальнотренувального процесу через сформованість теоретичних знань, розуміння дидактичних принципів і вміння застосовувати сучасні методи тренування у практичній діяльності тренера з гімнастики. Практична компетентність тренера охоплює технічну майстерність, методичну гнучкість та здатність забезпечувати безпеку гімнастів, що дозволяє ефективно проводити навчально-тренувальний процес. Наголошується, що ця складова дозволяє тренеру сприяти розвитку фізичної підготовки та технічних навичок спортсменів, підтримуючи їхню впевненість і мотивацію до досягнення спортивних результатів у видах гімнастики. Психологопедагогічна компетентність є багатогранною складовою професійної майстерності тренера з гімнастики, яка охоплює вміння мотивувати спортсменів, створювати сприятливе психологічне середовище та застосовувати сучасні педагогічні й психологічні технології у підготовці спортсменів. Організаційно-управлінська компетентність тренера з гімнастики охоплює планування тренувального процесу з урахуванням індивідуальних особливостей спортсменів, ефективну комунікацію з усіма учасниками спортивного середовища, управління спортивною групою. Діагностико-аналітична компетентність передбачає здатність об’єктивно оцінювати результати спортсменів, застосовувати сучасні технології моніторингу та функціональної діагностики, а також здійснювати самоаналіз власної професійної діяльності. Дослідницька компетентність тренера з гімнастики включає знання новітніх методів, використання сучасних технологій і адаптацію їх до індивідуальних потреб спортсменів. Доведено, що структурні компоненти професійної майстерності тренера з гімнастики створюють комплексну основу для його ефективної роботи, сприяючи гармонійному розвитку спортсменів і досягненню високих результатів у спорті.Документ Сучасні напрямки та методи дослідження у легкій атлетиці: огляд літератури(Хмельницький національний університет, 2025) Квасниця, Олег; Стойка, Олександра; Латишев, Микола; Квасниця, Ірина; Kvasnytsya, Oleh; Stoyka, Oleksandra; Latyshev, Mykola; Kvasnytsia, IrynaСучасна легка атлетика є однією з найбільш розвинутих спортивних дисциплін, що інтегрує досягнення різних наукових напрямів для підвищення ефективності тренувального процесу, профілактики травм та вдосконалення методів відновлення спортсменів. У сучасних умовах особливого значення набуває використання технологічних інновацій, штучного інтелекту та цифрових методів аналізу для оптимізації спортивної підготовки. Водночас залишається необхідність комплексного огляду актуальних наукових тенденцій та визначення перспективних напрямів досліджень у легкій атлетиці. Метою даного дослідження є визначення ключових напрямків досліджень у легкій атлетиці та їх систематизація. Для досягнення цієї мети було проведено аналіз науково-методичної літератури, що охоплює основні тенденції досліджень у легкій атлетиці за останні роки. Було визначено шість основних напрямів наукових досліджень: міждисциплінарний підхід у спортивній науці, технологічні інновації, профілактика травматизму, спортивна підготовка, відновлення та харчування, а також перспективи розвитку досліджень. Результати дослідження показали, що сучасна спортивна наука активно впроваджує новітні технології, зокрема штучний інтелект, біомеханічний аналіз та сенсорні пристрої, що дозволяють персоналізувати тренувальні програми та підвищити ефективність підготовки спортсменів. Особливо важливими є дослідження у сфері профілактики травматизму, які сприяють розробці індивідуалізованих програм реабілітації та оптимізації тренувального процесу. Крім того, актуальними залишаються питання генетичних досліджень, що можуть стати основою для нових підходів до відбору та підготовки спортсменів. Проведений аналіз дозволяє окреслити основні тенденції та перспективи розвитку спортивної науки в контексті легкої атлетики.Документ Інноваційні технології в легкій атлетиці: сучасні тенденції до підвищення ефективності тренувального процесу(Хмельницький національний університет, 2025) Квасниця, Ірина; Квасниця, Олег; Рибак, Леонід; Демченко, Наталія; Kvasnytsia, Iryna; Kvasnytsya, Oleh; Rybak, Leonid; Demchenko, NataliaУ статті розглянуто особливості впровадження інноваційних технологій у тренувальний процес з легкої атлетики, що є одним із провідних напрямів розвитку сучасного спорту. Неухильне зростання спортивної конкуренції та підвищення вимог до технічної підготовки легкоатлетів зумовлюють необхідність впровадження новітніх технологічних рішень. Особлива увага приділяється ролі цифрових інструментів в ефективності навчання рухових дій, вдосконаленні технічної майстерності легкоатлетів, оптимізації фізичних можливостей та персоналізації тренувального процесу. Проаналізовано роль інтерактивних тренувальних платформ і систем біомеханічного аналізу рухів для детального вивчення техніки виконання вправ. Обґрунтовано доцільність застосування відеоаналізу та біомеханічних трекерів для виявлення технічних помилок, корекції рухів і адаптації тренувальних навантажень відповідно до індивідуальних особливостей спортсменів. Наголошено на ефективності цифрових технологій у підготовці юних атлетів, оскільки вони сприяють кращому засвоєнню технічно складних елементів, формуванню правильної рухової дії та підвищенню мотивації до тренувань. Розглянуто впровадження систем віртуальної та доповненої реальності, які моделюють змагальні умови та забезпечують інтерактивний зворотній зв’язок, сприяючи розвитку психологічної стійкості та концентрації спортсменів. Окрема увага приділена використанню штучного інтелекту (ШІ) у тренувальному процесі легкоатлетів. Зазначено, що ШІ дозволяє аналізувати великі масиви даних щодо фізичного стану, біомеханічних характеристик і технічних показників спортсменів, забезпечуючи персоналізацію навантажень, запобігання перевантаженням і прогнозування спортивних результатів. Висновки статті підкреслюють важливість поєднання інноваційних технологій і науково обґрунтованих методичних підходів для досягнення високих результатів у легкій атлетиці. Застосування новітніх інструментів сприяє вдосконаленню техніки виконання вправ, зниженню ризику травматизму та розкриттю спортивного потенціалу та підтриманню належного рівня технічної майстерності легкоатлетів.Документ Інтегральна оцінка функціонального стану серцево-судинної системи фізично активної студентської молоді(Хмельницький національний університет, 2025) Квасниця, Ірина; Квасниця, Олег; Кравчук, Людмила; Kvasnytsia, Iryna; Kvasnytsya, Oleh; Kravchuk, LudmilaУ статті подано результати дослідження функціонального стану серцево-судинної системи у здобувачів вищої освіти, які систематично займаються фізичною активністю. Метою роботи було вивчення адаптаційних змін серцево-судинної системи шляхом оцінки базових фізіологічних показників (частоти серцевих скорочень, артеріального тиску) та інтегрального індексу – коефіцієнта економічності (КЕ). У дослідженні взяли участь 48 студентів першого курсу чоловічої статі віком 17-19 років, які навчаються у Хмельницькому національному університеті та ведуть активний спосіб життя, що поєднує навчальні навантаження з регулярними заняттями спортом. Дослідження проводилося у стані фізіологічного спокою. Методика включала класичне вимірювання ЧСС та артеріального тиску з наступним розрахунком КЕ. Отримані результати були опрацьовані за допомогою методів математичної статистики: розраховано середні значення, стандартні відхилення та виконано класифікацію КЕ за рівнем функціональної ефективності За результатами аналізу встановлено, що середні значення показників перебувають у межах фізіологічної норми: ЧСС – 74,2 ± 9,5 уд./хв, АТсист – 118,2 ± 10,5 мм рт. ст., АТдіаст – 62,1 ± 6,7 мм рт. ст., КЕ – 8,89 ± 1,55 у.о.. Розподіл учасників за категоріями КЕ показав, що 31,3 % студентів мають високий рівень економічності серцевої діяльності (КЕ < 8,0), 45,8 % – значення в межах норми (8,0–10,0), а 22,9 % – підвищене значення КЕ (>10,0), що може свідчити про функціональне, емоційне напруження або індивідуальні особливості адаптації до фізичних навантажень. Сформовано висновок про доцільність використання КЕ як простого, доступного та чутливого показника для моніторингу функціонального стану серцево-судинної системи у фізично активної молоді. Перспективним вбачаються подальші дослідження КЕ у динаміці тренувального процесу та в поєднанні з іншими маркерами функціональної адаптації.