Перегляд за Автор "Podkorytova, L.O."
Зараз показуємо 1 - 15 з 15
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Визначення видів рефлексії у наукових джерела(Кам’янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка, 2017) Подкоритова, Лариса Олександрівна; Podkorytova, L.O.У статті розглянуто низку видів рефлексії, які представлені у наукових джерелах, а також виявлено зв’язки між цими різновидами рефлексії. На основі теоретичного аналізу наукових праць виявлено значну кількість видів рефлексії, що представлені як окремо (саногенна рефлексія, духовна рефлексія, екзистенційна рефлексія, методична рефлексія, педагогічна рефлексія тощо), так і у формі класифікацій і структур (наприклад, А. Карпов, Л. Найдьонова, І. Семенов і С. Степанов). Розглянуто такі види рефлексії як: комунікативна, позитивна і негативна (за І. Семеновим, С. Степановим); ситуативна (актуальна), ретроспективна та перспективна (за А. Карповим); групова (за Л. Найдьоновою); патріотична (за Н. Михальченко); екзистенційна (за А. Бодальовим); інтелектуальна; особистісна; соціальна; міжперсональна; педагогічна; саногенна; методична; методологічна. Запропоновано такі критерії для класифікації видів рефлексії: характеристики емоційних переживань, які супроводжують цілеспрямовані роздуми людини (за І. Семеновим, С. Степановим); часовий принцип (за А. Карповим); об’єкт рефлексії; зміст рефлексії; професійна діяльність, у контексті якої відбувається рефлексія. Розглянуто окремі родовидові відношення та відношення змістової близькості між різними видами рефлексії. На їх основі запропоновано трирівневу схему видів рефлексії, яка об’єднує види рефлексії на інтегративному, змістовому й об’єктному рівнях. Припущено, що професійна рефлексія може включати інші види рефлексії, залежно від діяльності, у якій вона здійснюється, зокрема професійна рефлексія фахівців соціономічної сфери включає і соціальну, й особистісну, й інтелектуальну рефлексії та їх різновиди.Документ Дослідження рівня рефлексії майбутніх фахівців соціономічної сфери(Херсонський державний університет, 2016) Подкоритова, Лариса Олександрівна; Podkorytova, L.O.У статті представлено результати емпіричного дослідження рівня розвитку рефлексії у студентів-майбутніх фахівців соціономічної сфери. У дослідженні взяли участь студенти-психологи та соціальні педагоги. Виявлено, що досліджувані мають переважно середній і низький рівень рефлексії.Документ Дослідження рівня розвитку рефлексії і саморегуляції у вчителів загальноосвітніх шкіл(2020) Подкоритова, Лариса Олександрівна; Гудзинська, Ірина Михайлівна; Podkorytova, L.O.; Hudzinska, І. М.У статті представлено результати емпіричного дослідження рівня рефлексії і саморегуляції у шкільних вчителів. У дослідженні взяло участь 43 шкільних вчителі. Були використані такі методики: Методика діагностики рівня розвитку рефлексивності А. Карпова; Опитувальник «Диференціальний тип рефлексії» (Д. Леонтьєв); Тест-опитувальник «Самоставлення особистості» (В. Столін, С. Пантелєєв); Тест двадцяти тверджень на самоставлення М. Куна, Т. Мак-Партланда; Опитувальник В. Моросанової «Стиль саморегуляції поведінки». було виявлено, що рівень рефлексії у шкільних вчителів перебуває на середньому та високому рівні. Саморегуляція поведінки в цілому знаходиться на середньому рівні. Виявлено, що показники рефлексивності, рефлексії і саморегуляції зростають з віком і досвідом роботи вчителя, але після 60 років, ці показники різко зменшуються, що може бути пов’язане з професійним вигорянням та емоційним виснаженням вчителів.Документ Дослідження рівня розвитку рефлексії і саморегуляції у медичних працівників(2019-11) Подкоритова, Лариса Олександрівна; Дишкант, К.М.; Podkorytova, L.O.; Dyshkant, K.M.У статті представлено результати емпіричного дослідження рівня рефлексії і саморегуляції у медичних працівників. У дослідженні взяли участь співробітники Хмельницького військового госпіталю при військовій частині. За результатами використаних методик (методика діагностики рівня рефлексивності О. Карпова, тест Д. Леонтьєва «Диференціальний тип рефлексії», тест-опитувальник для визначення самоставлення особистості В. Століна і С. Пантелєєва, тест-опитувальник «Дослідження вольової саморегуляції» А. Звєрькова та Е. Ейдмана, опитувальник «Стиль саморегуляції поведінки» В. Моросанової), виявлено, що досліджувані мають переважно середній і низький рівень рефлексії, а також високий і середній рівень саморегуляції. Було проведено кореляційний аналіз для виявлення зв’язків між рівнем рефлексії і саморегуляцією. Виявлено слабку, помірну, переважно, обернену кореляцію між показниками рефлексії і саморегуляції у досліджуваних медичних працівників.Документ Емпіричне дослідження здатності до самоаналізу у майбутніх фахівців соціономічної сфери(Херсонський державний університет, 2017) Подкоритова, Лариса Олександрівна; Брезденюк, Аліна Олегівна; Podkorytova, L.O.; Brezdeniuk, A.O.У статті представлено результати емпіричного дослідження здатності до самоаналізу у студентів-психологів як майбутніх фахівців соціономічної сфери. Виявлено, що досліджувані мають переважно середній і низький рівень здатності до самоаналізу.Документ Емпіричне дослідження рівня саморегуляції у студентів соціономічної сфери(Херсонський державний університет, 2018) Подкоритова, Лариса Олександрівна; Латкіна, Наталія Володимирівна; Podkorytova, L.O.; Latkina, N.V.У статті представлено результати емпіричного дослідження особливостей саморегуляції у студентів соціономічної сфери. Дослідження було проведено на базі Хмельницького національного університету. Вибірку склали 32 студенти віком від 17 до 23 років. Були використані опитувальник «Стиль саморегуляції поведінки» та тест-опитувальник «Дослідження вольової саморегуляції». Виявлено, що досліджувані мають переважно середній і високий рівень саморегуляції.Документ Емпіричне дослідження ставлення батьків до своїх дітей з особливими освітніми потребами(Класичний приватний університет, 2019) Подкоритова, Лариса Олександрівна; Кочмарська, Яна Василівна; Podkorytova, L.O.; Kochmarska, Ya.V.У статті представлено результати емпіричного дослідження ставлення батьків до своїх дітей, які мають особливі освітні потреби (ООП). У дослідженні взяли участь 50 батьків віком 25-35 років. Були використані такі методики: Методика PARI (О. Шефер, Р. Белл; адаптація Т. Нещерет); Тест-опитувальник батьківського ставлення А. Варги і В. Століна, «Моя сім’я в образі квітів» Л. Лєбєдєвої. Дослідження за Методикою PARI виявлено, що 50 % респондентів схильні до зайвої емоційної дистанції від своїх дітей і 15 % - навпаки – до надлишкової концентрації на дитині. Дослідження за Тестом-опитувальником батьківського ставлення А. Варги і В. Століна виявило високі показники відкидання батьками своїх дітей з ООП, намагання створити соціально бажаний образ батьківського ставлення, з іншого боку виявлені тенденція до симбіотичних стосунків з дітьми, доволі високий рівень довіри їм, низький рівень авторитаризму. За методикою Л. Лєбєдєвої Моя сім’я в образі квітів» виявлено доволі високий емоційний контакт з дітьми. Проведений кореляційний аналіз виявив тісний додатний зв’язок між узагальненими досліджуваними показниками батьківського ставлення. Було розроблено корекційно-розвивальна програма з використанням методів арт-терапії, спрямована на підняття загального психічного стану батьків дітей з ООП. Програма складається з десяти занять тривалістю до 50 хвилин. У ній використано як провідні арт-терапевтичні вправи (ліплення, казкотерапевтичні та малюнкові техніки), а також елементи з таких тренінгових вправ як «Сім кроків», «Гармонізація відносин між матір’ю та її дитиною», «Гармонізація внутрісімейних відносин». Завдання корекційної програми: допомогти батькам знайти спільну мову з дитиною та збільшити відчуття комфорту в сім’ї. Очікуваним результатом у першу чергу є наближення до емоційного світу дитини, розвиток емпатії. Програма може бути використана у практичній роботі соціальних працівників і психологів, які працюють з сім’ями, що виховують дітей з ООП.Документ Загальний теоретичний аналіз рефлексії як психологічного феномену(Херсонський державний університет, 2016) Подкоритова, Лариса Олександрівна; Podkorytova, L.O.У статті представлено узагальнені результати теоретичного аналізу досліджень рефлексії. Здійснено короткий огляд визначень рефлексії у філософії, психології та педагогіці. Представлено співвідношення понять «рефлексивність» та «рефлексія». Розглянуто функції рефлексії. Здійснено порівняння позитивної і негативної рефлексії за І. Семеновим, С. Степановим.Документ Зміст психологічної роботи з батьками дітей з особливими освітніми потребами(Класичний приватний університет, 2020) Подкоритова, Лариса Олександрівна; Podkorytova, L.O.У статті представлено результати теоретичного дослідження особливостей психологічної роботи з батьками дітей, які мають особливі освітні потреби (ООП). Представлено аналіз ключових для статті понять «робота», «психологічна робота», «батьки», «діти з особливими освітніми потребами». Зокрема виявлено, що сьогодні в Україні немає єдиного терміну стосовно осіб що мають фізичні чи психічні відхилення у здоров’ї, але дедалі більше вживаються такі поняття, як «діти з порушеннями психофізичного розвитку», «діти з особливими потребами». Виявлено, що сім’ї, де є діти з особливими освітніми потребами, мають низку особливостей. Зокрема однією з ключових проблем таких сімей є ставлення батьків до своїх дітей з особливими освітніми потребами. Показано, що батьки часто не приймають дефект своєї дитини, що призводить до явного чи прихованого відкинення дитини. У свою чергу це створює складнощі у взаємодії між психологом (або іншим фахівцем) та батьками. В цілому, наукові дослідження показують, що переважним стилем виховання дітей з ООП є гіперопіка. На основі аналізу наукових праць було визначено, що головною метою психологічної роботи з батьками дітей з ООП є надання батькам кваліфікованої допомоги в оволодінні засобами виявлення та самостійного вирішення власних психологічних проблем. Серед важливих завдань психологічної роботи з батьками дітей з особливими освітніми потребами є: корекція і гармонізація батьківсько-дитячих, подружніх і внутрішньосімейних взаємин; корекція неадекватних поведінкових і емоційних реакцій батьків на своїх дітей з особливими освітніми потребами; сприяння особистісного зростанню кожного з членів родини дитини з особливими освітніми потребами; підвищення рівня психічного здоров’я батьків дітей з ООП; їх інформування про потенційні можливості дитини, її перспективи у різних аспектах життя тощо. Виявлено, що провідними завданнями і напрямками психологічної роботи з батьками дітей з особливими освітніми потребами є: діагностика, консультування, корекція, психологічна профілактика і гігієна, психологічна просвіта. Окреме місце займає психолого-педагогічний супровід батьків дітей з ООП.Документ Значення рефлексії для професійного розвитку фахівців соціономічної сфери(Херсонський державний університет, 2017) Подкоритова, Лариса Олександрівна; Podkorytova, L.O.У статті представлено теоретичне узагальнення наукових праць щодо значення рефлексії для професійного розвитку фахівців соціономічної сфери. Визначено основні аспекти дослідження рефлексії у контексті професійного розвитку. Виокремлено когнітивну, регулятивну та формувальну функції рефлексії у контексті професійного розвитку.Документ Значення самоаналізу для професійного розвитку майбутніх фахівців соціономічної сфери(Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2018) Подкоритова, Лариса Олександрівна; Брезденюк, Аліна Олегівна; Podkorytova, L.O.; Brezdenjuk, А.О.У статті розглянуто значення самоаналізу для професійного розвитку майбутніх фахівців соціономічної сфери на прикладі студентів-психологів. На основі теоретичного аналізу наукових праць виявлено, що до фахівців соціономічної сфери, зокрема психологів, висувається низка вимог, зокрема до самої особистості фахівця. Виявлено, що важливою професійною вимогою до фахівців соціономічної сфери, зокрема психологів, є розвинена здатність до самоаналізу. У статті самоаналіз розглядається як здатність особи аналізувати свої психічні властивості, дії, вчинки, давати їм оцінку. Розглянуто зв'язок самоаналізу з рефлексією та самопізнанням. При цьому показано, що самопізнання включає і рефлексію, і самоаналіз. Визначено, що самоаналіз є одним з центральних рефлексивних механізмів і важливою психічною діяльністю студентського віку. Лежить в основі самопізнання і самовиховання майбутнього фахівця. Показано, що самоаналіз відіграє важливу роль у формуванні професійної компетентності фахівців соціономічної сфери: впливає на успішне професійне самовизначення та самореалізацію, лежить в основі професійного самостановлення, сприяє спроможності ефективно вирішувати внутрішні проблеми, є одним із критеріїв професійної готовності, сприяє розвитку адекватного самоставлення, впливає на формування «Я-концепції», професійно-рольової ідентифікації, сприяє формуванню професійної свідомості, професійної компетентності особистості тощо. Припускається, що здатність до самоаналізу необхідно розвивати цілеспрямовано у процесі професійного навчання.Документ Особливості впливу арт-терапії на розвиток рефлексії фахівців соціономічної сфери(Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка, 2016) Подкоритова, Лариса Олександрівна; Podkorytova, L.O.У статті представлено теоретичний аналіз особливостей впливу арт-терапії на розвиток рефлексії фахівців соціономічної сфери. Були проаналізовані наукові праці, присвячені дослідженням арт-терапії та рефлексії, і здійснено узагальнення та співставлення отриманих даних. Визначено зміст поняття «рефлексія» та описано її різновиди за О. Карповим (ситуативна рефлексія, ретроспективна рефлексія, перспективна рефлексія) та Д. Леонтьєвим (інтроспекція, системна рефлексія, квазірефлексія). Визначено зміст поняття «арт-терапія». Описано особливості арт-терапії як засобу розвитку самопізнання і рефлексії особистості. Зокрема показано, що творчий продукт, перетворюючи діаду «психолог – клієнт» на тріаду «психолог – творчий продукт – клієнт», постає як відображення внутрішнього світу особистості, чим і надає можливість для рефлексії. Описані такі механізми арт-терапевтичного впливу як символічне реконструювання, відсторонення, емоційна децентрація, катарсис, присвоєння соціально-нормативних особистісних смислів; та проаналізувано їх вплив на розвиток різних видів рефлексії за О. Карповим та Д. Леонтьєвим. Виявлено, що застосування арт-терапії на сьогоднішній день виходить за межі первинного психотерапевтичного значення; вона активно застосовується також в сфері освіти, зокрема професійної освіти фахівців соціономічної сфери. Коротко зазначені можливості впровадження арт-терапевтичних технологій у професійну підготовку майбутніх і чинних фахівців соціономічної сфери з метою як їх загального професійного розвитку, так і розвитку рефлексії зокрема. Ключові слова: рефлексія, арт-терапія, самопізнання, фахівець, соціономічна сфера, особистість, розвиток, механізм, творчий продукт.Документ Подолання агресивної поведінки підлітків засобами арт-терапії: емпіричне дослідження(Класичний приватний університет, 2019) Подкоритова, Лариса Олександрівна; Гоя, Оксана Вікторівна; Podkorytova, L.O.; Hoia, O.V.У статті представлено результати емпіричного дослідження агресивної поведінки підлітків та апробації програми, спрямованої на її подолання за допомогою засобів арт-терапії. У дослідженні взяли участь 50 підлітків віком 13-14 років. Були використані такі методики як опитувальник Басса–Дарки (досліджувались такі показники агресії як фізична агресія, вербальна агресія, непряма агресія, негативізм, роздратування, підозрілість, образа, почуття провини); проективна методика «Тест руки», проективна методика «Малюнок неіснуючої тварини». Дослідження за тестом Баса–Дарки виявлено, що більшість респондентів мають підвищені показники за всіма видами агресивної поведінки. Дослідження за «Тестом руки» виявило агресивність у 20% досліджуваних, а методика «Неіснуюча тварина» – у 24 % досліджуваних. В цілому досліджувані підлітки більш схильні до вербальної, ніж фізичної агресії, а також до непрямої агресії. Було розроблено та апробовано програму, спрямовану на подолання агресивної поведінки підлітків засобами арт-терапії. Програма складається з 10 занять тривалістю по 45 хвилин. У ній використано як провідні арт-терапевтичні вправи (ліплення, казкотерапевтичні та малюнкові техніки), а також деякі додаткові не арт-терапевтичні вправи: інформаційні повідомлення, мозковий штурм, рольові ігри, вправи-демонстрації. Завдання корекційної програми: навчити підлітків контролювати свою агресію та звільнятися від неї у прийнятній формі; формувати навички регуляції емоційних станів та самоконтролю; формувати адекватну самооцінку; розвивати вміння ефективно спілкуватися та співпрацювати з іншими; знизити емоційне напруження та рівень ситуативної агресії; вчити усвідомленню особистої відповідальності за своє життя. Очікувані результати: досягнення позитивних поведінкових змін; зниження рівня агресивності; володіння навичками самоконтролю та емоційної саморегуляції; стабільна адекватна самооцінка; сформовані навички конструктивної комунікації. Досліджувані були поділені на контрольну та експериментальну групи. Після проведення в експериментальній групі підлітків психокорекційної програми з методами арт-терапії, було проведено повторне дослідження, за допомогою опитувальника Басса–Дарки та методики «Тест руки». Це дослідження виявило зменшення показників агресивності в експериментальній групі. У контрольній групі суттєвих змін не виявлено.Документ Самоаналіз як рефлексивний механізм професійного розвитку фахівців соціономічної сфери: термінологічний аналіз(Херсонський державний університет, 2017) Подкоритова, Лариса Олександрівна; Брезденюк, Аліна Олегівна; Podkorytova, L.O.; Brezdeniuk, A.O.У статті представлено коротке співставлення понять «самопізнання», «рефлексія», «самоаналіз». На основі цього співставлення представлено самоаналіз як один з рефлексивних механізмів. Виявлено значення самоаналізу для професійного розвитку фахівців соціономічної сфери.Документ Становлення рефлексії майбутніх фахівців соціономічної сфери(Київ : ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2016) Подкоритова, Лариса Олександрівна; Podkorytova, L.O.У статті представлено теоретичний аналіз особливостей становлення рефлексії у майбутніх фахівців соціономічної сфери. Представлено визначення провідних, використаних у дослідженніі термінів: «рефлексія», «студентський вік», «соціономічна сфера». Здійснено аналіз взаємозв’язку вікових змін у студентський період зі становленням рефлексії. Описано вплив на становлення рефлексії у студентському віці особливостей соціальної ситуації розвитку, провідної діяльності та психічних новоутворень, а також вплив рефлексії на розвиток психіки студента. Визначено окремі психолого-педагогічні умови, які сприяють цілеспрямованому розвитку рефлексії у майбутніх фахівців соціономічної сфери.