Кафедра міжнародної комунікації та політології
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Кафедра міжнародної комунікації та політології за Ключові слова "321.013"
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Аналіз впливу міграційних процесів на рівень євроскептицизму серед громадян ЄС(Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2017-04-10) Бондаренко, Олена Іванівна; Малигін, Олександр Вікторович; Bondarenko, Olena; Malyhin, OleksandrУ статті розглянуто вплив міграційних процесів на рівень євроскептичних настроїв серед громадян країн Європейського Союзу. Дослідження проведено на основі статистичних даних за опитуваннями Євробарометра за 2015 р. «Європейці, ЄС та криза» й «Соціальний клімат». Євроскептичні настрої досліджували через показники неrативного ставлення до міграційної політики; визначено вплив на прийняття населенням країн ЄС імігрантів та терористичних загроз, які посилилися у зв'язку зі збільшенням кількості мігрантів. Для диференціювання ставлення до мігрантів зроблено кластерний аналіз на основі показників розвитку країн ЄС. Встановлено два кластери країн ЄС, у розрізі яких розглянуто зв'язок між показниками сприйняття мігрантів та рівнем недовіри до європейських інститутів влади.Документ Когнітивне моделювання дезінтеграційної регіоналізації в ЄС(2019-11-30) Бондаренко, Олена Іванівна; Bondarenko, O.I.У статті представлені результати аналізу взаємодії факторів, які впливають на дезінтеграційну регіоналізацію в країнах ЄС. Мета дослідження вирішувалася за допомогою когнітивного моделювання дезінтеграційної регіоналізації в ЄС за методикою Малигіна О.В. Когнітивне моделювання дезінтеграційної регіоналізації в ЄС показало, що зростання факторів «Рівня безробіття» та «Рівня бідності та соціального відчуження» буде суттєво підсилювати розвиток дезінтеграційної регіоналізації, причому вплив цих факторів майже у тричі сильніший за вплив факторів «Перерозподіл податків», «Мовна та культурна самоідентифікація регіону», «Підтримка сепаратистських партій та рухів», які також сприяють зростанню дезінтеграційних настроїв. Таким чином, основними чинниками впливу на дезінтеграцію регіонів виступають не економічні фактори, а соціальні. Проблема перерозподілу податків є перебільшеною у розвитку дезінтеграційної регіоналізації, а основними інструментами боротьби з нею мають бути зменшення «Рівня безробіття» та «Рівня бідності та соціального відчуження». Моделювання показало, що у разі підсилення дезінтеграційної регіоналізації сподівання сепаратистських партій та рухів на суттєве зменшення рівня безробіття та бідності не виправдаються. Зменшення їх рівнів відбудеться, але воно буде несуттєвим і практично малопомітним, що випливає з отриманих значень впливу дезінтеграції на них.The article presents the results of the analysis of factors, which influence disintegrative regionalization in the EU countries, and their interaction. The purpose of the study was reached with the help of a cognitive modeling of the disintegrative regionalization in the EU according to the methodology of O.V. Malygina. The cognitive modeling of the disintegrative regionalization in the EU showed that the growth of “The Unemployment Rate” and “The Poverty and Social Exclusion Rate” factors will significantly enhance the development of the disintegrative regionalization. Moreover, the influence of these factors is almost three times stronger than the influence of "The Tax Redistribution", "The Linguistic and Cultural Self-Identification of the Region", "The Support of Separatist Parties and Movements" factors, which also contribute to the growth of disintegrative sentiments. Thus, main factors influencing the disintegration of regions are social, not economic. The role of the tax redistribution in the development of the disintegrative regionalization is exaggerated. And in order to combat it “The Unemployment Rate” and “The Poverty and Social Exclusion Rate” should be reduced. The modeling showed that if the disintegrative regionalization increases, the expectations of separatist parties and movements for significant reduction of the unemployment and poverty rate will not be justified. Their rate will be decreased, but slightly and almost imperceptibly, according to the obtained values of the disintegration impact on them.Документ Соціальний контекст дезінтеграційної регіоналізації в країнах ЄС(Видавництво «Гілея», 2018-08) Бондаренко, Олена Іванівна; Bondarenko, O.I.У статті проаналізована соціальна складова дезінтеграційної регіоналізації в кра-їнах Іспанії, Італії та Бельгії. Дослідження проведено на основі статистичних даних сайту Eurostat за соціальними показниками розвитку регіонів обраних країн: рівень безро-біття, ризик бідності та соціального відчуження, тривалість життя громадян. Аналіз показав, що у регіонах, де настрої дезінтеграційної регіоналізації є достатньо сильними (Італія – Ломбардія, Венето; Бельгія – Фландрія; Іспанія – Каталонія, Країна Басків), со-ціальні показники є більш високими, ніж в інших регіонах. Такий розрив спричиняє не тільки напруження у суспільстві, а й необхідність з боку центрального уряду збільшувати соціальні витрати в цих регіонах для підтримки соціальних стандартів життя населення в цілому по країні. Це у свою чергу викликає незадоволення в окремих колах більш багатих регіонів, на чиї плечі лягає основний тягар таких витрат.Документ Тенденції інтеграційних процесів україни в європейський освітній простір(Barcelona, España: Plataforma Europea de la Ciencia., 2020-04-24) Бондаренко, Олена ІванівнаРобота присвячена дослідженню сучасних тенденцій мобільності українських студентів у світовому освітньому просторі, аналізу динаміки освітнього ринку в Україні та у європейських країнах. Проаналізовані напрямки мобільності українських студентів, які обрали вищу освіту за кордоном.Документ Формування комунікаційної особистості під впливом індустрії 4.0.(Toronto, Canada: European Scientific Platform, 2020-08-21) Бондаренко, Олена ІванівнаУ статті досліджуються міжнародні моделі інформаційних та цифрових комунікативних компетенцій, soft skills, вимоги до яких сформувалися під впливом індустрії 4.0. ІКТ трансформують і можливості людини, розширюючи їх неймовірно за рахунок доступності інформації. Великі об’єми накопиченої інформації загострили питання оволодіння людиною такими обсягами інформації. Кількість даних, їх різноманітність, доступність отримання, швидкість обробки переходять в нову якість і дозволяють вирішувати багато завдань на принципово новому рівні. Тому оволодіння сучасними цифровими технологіями стає не просто необхідним, а життєво необхідним інструментом для людини. Розглядаються моделі комунікативної особистості, які запропоновані у доповіді Світового банку про світовий розвиток «Цифрові дивіденди», World Economic Forum, модель фундаментальних навичок цифрової економіки (The New Foundational Skills of the Digital Economy), яка розроблена компанією Burning Glass, модель цифрових компетенцій DigComp 2.1.