Physical culture and sport: scientific perspective

Постійне посилання на фонд

https://elar.khmnu.edu.ua/handle/123456789/12632

Переглянути

Перегляд Physical culture and sport: scientific perspective за Ключові слова "612.67:614.2"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Фізіологічні маркери визначення біологічного віку: сучасні підходи та перспективи застосування
    (Хмельницький національний університет, 2025) Квасниця Ірина; Квасниця Олег; Kvasnytsia Iryna; Kvasnytsya Oleh
    У статті здійснено ґрунтовний аналіз фізіологічних маркерів як інструментів визначення біологічного віку людини. Обґрунтовано актуальність теми, що зумовлена важливістю питання старіння населення, збільшення тривалості життя та необхідністю переходу до персоналізованої функціональної діагностики організму. Розглянуто еволюцію розвитку концепції біологічного віку: від перших спроб його оцінки до сучасних молекулярних та інтегративних підходів, включаючи аналіз епігенетичних годинників і новітніх технологій мультипараметричної оцінки. Наведено класифікацію методів визначення біологічного віку, серед яких виділено клітинні та молекулярні маркери, клінічні біомаркери, функціональні тести та комплексні інтегральні шкали. Особливу увагу приділено фізіологічним маркерам старіння – показникам серцево-судинної, дихальної, опорнорухової, метаболічної, імунної та гормональної систем. Описано їхні нормативні значення, типові вікові зміни та роль у прогнозуванні стану здоровʼя. Проаналізовано практичне застосування фізіологічних маркерів у геронтології для моніторингу процесів старіння і розробки індивідуалізованих стратегій активного довголіття, у клінічній фізіології та медицині – для прогнозування ризиків розвитку серцево-судинних і метаболічних захворювань, у практиці спорту – для оцінки ефективності тренувальних програм, контролю навантаження та запобігання перетренованості, а також у персоналізованій терапії – для індивідуалізації підходів лікування залежно від фактичного фізіологічного стану пацієнта, а не календарного віку. Підкреслено значення фізіологічних маркерів для майбутнього наук про здоровʼя, старіння та медицини, їхню роль у створенні нової моделі охорони здоровʼя, орієнтованої на превентивний, персоналізований і прогностичний підхід. Зроблено висновок про перспективність подальших досліджень, спрямованих на інтеграцію фізіологічних і когнітивних показників для вдосконалення оцінки біологічного віку та розробки ефективних стратегій уповільнення старіння молодого покоління.