Розвиток психолого-педагогічної компетентності викладачів закладів вищої освіти в умовах неперервної освіти

Дата
2021
Автори
Гомонюк, Олена Михайлівна
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Вінниця : ТОВ «Друк плюс»,
Анотація
Глибокі соціальні й економічні зміни, що відбуваються нині в Україні, спонукають до реформування системи вищої освіти, що має сприяти утвердженню людини як найвищої соціальної цінності. Лише компетентна, самостійна і відповідальна, з чіткими громадянськими позиціями індивідуальність, тобто освічена, вихована людина здатна до оновлення суспільства, забезпечення державності України, розвитку її економіки та культури. Виховання такої людини доручено педагогам. Аналіз наукових праць дослідників показав зростання інтересу до питань, що пов’язані з професіоналізмом педагога, а саме: професійної спрямованості, професійної компетентності, професійних функцій, професійних якостей, професійних цінностей. Адже це не тільки досягнення викладачем високих професійних результатів і продуктивності праці, а й особливий зміст аксіологічних структур особистості – системи психологічних установок, професійно-ціннісних орієнтацій, внутрішнє ставлення до праці. Важливим є питання про засоби виявлення рівня оволодіння викладачем педагогічною майстерністю. Ця якість може визначатися мірою розвитку таких професійних умінь: 1) уміння у доступній формі пояснювати складні проблеми, захопити кожного, спрямувати активну діяльність на творчий пошук; 2) уміння спостерігати, аналізувати життя вихованців, причини тієї або іншої поведінки, факти і явища, що впливають на їхнє формування; 3) здатність перетворювати теоретичні й прикладні психолого-педагогічні знання, досягнення передового педагогічного досвіду стосовно конкретних умов організації освітнього простору з урахуванням особливостей власного стилю діяльності. Іншою дефініцією, що комплексно визначає важливі аспекти індивідуально-професійного розвитку педагога, є професійна компетентність. Високий рівень професійної компетентності майбутнього викладача забезпечує розвиток педагогічної творчості. Реалізація творчої активності педагога в проектуванні соціоосвітнього, культурного середовища, розробці конкретних педагогічних технологій сприяє його самореалізації, розвитку творчих здібностей до перетворення освітнього середовища, удосконаленню професійного інструментарію. Найчастіше творчість проявляється в здатності обґрунтовано й з максимальною ефективністю застосовувати в освітньому процесі різні інноваційні методи й форми навчання та виховання, нетрадиційно використовувати професійні знання й особистісні якості. Разом з тим, вона виявляється й у створенні нових педагогічних ідей, нешаблонних способів навчально-виховної діяльності, умінні розв’язувати нетипові завдання. Як правило, ці якості корелюють із досвідом творчої діяльності педагога, який досконало володіє своєю професією, але основи творчих здібностей мають розвиватися в нього з перших років роботи як важливий атрибут діалогової моделі професійної діяльності. Професійні компетентності педагога – це система професійно значущих якостей, знань, умінь і навичок, об’єднаних гуманно ціннісним ставленням до вихованців, індивідуалізовано творчим підходом до праці, постійною спрямованістю на особистісне й професійне вдосконалення. Сукупність певних компетентностей дозволяє викладачу виконувати свої професійні функції, успішно адаптуватися до постійно мінливих соціальних і педагогічних умов, осягати досягнення культури та вносити свій внесок у її розвиток. Однією із важливих складових професійно-педагогічної культури майбутнього викладача є його психолого-педагогічна компетентність, яку можна представити як узгодженість знань та практичних умінь із реальною поведінкою, що демонструються педагогом у процесі діяльності. Результати дослідно-експериментальної роботи показали необхідність цілісної і багаторівневої організації системи формування психолого-педагогічної компетентності майбутніх викладачів, що передбачає: використання потенціалу змісту психолого-педагогічних і загальногуманітарних дисциплін, застосування практично зорієнтованих технологій процесу навчання, активізацію позааудиторної роботи шляхом організації науково-дослідної, виховної, волонтерської роботи, проведення неперервної практичної підготовки, яку доцільно здійснювати через різні види педагогічних практик, що проводяться протягом усього періоду навчання за наскрізною програмою. На жаль, освітніми програмами підготовки магістрів непедагогічних спеціальностей непередбачено вивчення навчальної дисципліни «Педагогіка та психологія вищої школи». Через це викладачі-початківці у перші дні роботи у ЗВО стикаються з труднощами у підготовці та проведенні навчальних занять. Зокрема, їм складно навчитися планувати, організовувати й аналізувати різні види навчальних і позааудиторних занять, використовувати найбільш ефективні методи навчання та виховання. Вони не знають, які найбільш ефективні прийоми і методи навчання можна застосувати в системі викладання фахових дисциплін. Саме тому вивчення навчальної дисципліни «Педагогіка, психологія та педагогічна майстерність у вищій школі» має компенсувати ці прогалини у знаннях викладачів – здобувачів наукового ступеню докторів філософії. Під час її викладання ми використовуємо відповідні методи, форми і педагогічні технології: традиційні форми роботи (лекції, семінарські й практичні заняття), нетрадиційні або інноваційні, що вимагають активної творчої діяльності (ділові й рольові ігри, мікровикладання, самодослідження і психолого-педагогічна діагностика, проблемно-пошукове і ситуаційне навчання, мозкова атака, тренінги, коучинги); технології (проблемного навчання; проектного навчання; розвитку критичного мислення; когнітивного навчання; навчання в глобальному інформаційному співтоваристві), створення «проспекту білих плям теми», складання «скарбнички рад», «аукціони» теоретичних знань та ін., що істотно активізує пізнавальну діяльність майбутніх викладачів, піднімаючи її до аналітико-порівняльного рівня. Отже, розроблені і використані в дослідженні технології є складовою частиною освітньої підсистеми підготовки майбутніх викладачів. Вони сприяють створенню професійно-ціннісної бази оволодіння психолого-педагогічними знаннями, поступовому становленню теоретичної та практичної готовності і можливості здійснювати викладацьку діяльність.
Опис
Ключові слова
розвиток, психолого-педагогічна, компетентність, викладачі, заклади вищої освіти
Бібліографічний опис
Гомонюк О. М. Розвиток психолого-педагогічної компетентності викладачів закладів вищої освіти в умовах неперервної освіти // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. пр. Вінниця : ТОВ «Друк плюс», 2020. Вип. 57. С. 155-164.