Development service industry management
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Development service industry management за Автор "Havlovska, Nataliia"
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Комунікація як інструмент управління конфліктами в бізнес-середовищі(Хмельницький національний університет, 2025) Рудніченко, Євгеній; Гавловська, Наталія; Жемінський, Якуб; Каткова, Тетяна; Rudnichenko, Yevhenii; Havlovska, Nataliia; Zheminskyi, Yakub; Katkova, TetianaУ статті здійснено комплексне дослідження поняття конфлікту як об’єкта управлінської взаємодії в організаційному середовищі. Автором проаналізовано історичні аспекти формування концептуального апарату щодо конфліктів, що охоплює ключові теоретичні підходи до їх розуміння: соціально-конфліктний, психоаналітичний, функціональний, інтеракціоністський, теорію людських потреб, раціоналістичний і комунікативний підходи. Представлені підходи відображають еволюцію уявлень про природу, джерела та наслідки конфліктів у суспільстві й організаціях. У статті наведено підходи щодо визначення поняття «конфлікт», які дозволили сформувати авторське визначення. Акцентовано увагу на комунікації як ключовому чиннику, що впливає на виникнення та вирішення конфліктів. Запропоновано власне визначення поняття «комунікація». У межах дослідження класифіковано основні види комунікацій, що використовуються на підприємствах за різними критеріями: напрямком інформаційного потоку, формальністю, способом передачі, змістом, засобами, характером та рівнем взаємодії.Документ Моделі управління розвитком підприємства(Хмельницький національний університет, 2025) Гавловська, Наталія; Нянько, Віталій; Чумак, Руслан; Стратійчук, Анатолій; Havlovska, Nataliia; Nianko, Vitalii; Chumak, Ruslan; Stratiychuk, AnatoliyСтаття присвячена аналізу управління розвитком підприємств в умовах сучасних економічних викликів, зокрема впливу війни, кризових ситуацій та глобальних економічних змін на ефективність бізнесу. Проведено детальний аналіз теоретичних основ управління змінами, звертаючи увагу на необхідність інтеграції адаптивних стратегій в управлінську практику. Серед основних теоретичних підходів розглядаються моделі, які дозволяють підприємствам гнучко реагувати на зміни в зовнішньому середовищі. Однією з таких моделей є модель 7-S McKinsey, яка зосереджена на важливості синхронізації стратегії, структури, систем, стилю управління, співробітників, навичок та спільних цінностей для досягнення високої ефективності та успіху підприємства. Окрім того, розглядається модель управління змінами Джона Коттера, що передбачає етапи, які допомагають підприємствам успішно впроваджувати зміни в організаційну культуру та внутрішні процеси. Вивчено також технологію бенчмаркінгу, як інструмент порівняння та вдосконалення бізнес- процесів.Важливим аспектом є розгляд зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на розвиток підприємств, таких як зміни в економічному середовищі, політичні ризики, інновації та технологічні трансформації. Автор підкреслює необхідність постійного моніторингу змін і прогнозування майбутніх тенденцій для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. У статті також приділено увагу специфіці управління розвитком підприємств в умовах війни та економічної нестабільності. Оскільки багато підприємств стикаються з проблемами, пов'язаними з ресурсними обмеженнями, ризиками безпеки та зміною попиту на продукцію, автор пропонує ряд рекомендацій щодо підвищення стійкості підприємств, зокрема через диверсифікацію продукції, оптимізацію витрат та вдосконалення процесів управління персоналом. Загалом, стаття присвячена теоретико-практичним рекомендаціям щодо підвищення адаптивності підприємств до змін у зовнішньому середовищі, сприяючи їх економічній стабільності та конкурентоспроможності в умовах глобальних викликів.Документ Система управління охороною здоров’я в Україні: термінологічна диференціація, рівні та стратегічні орієнтири(Хмельницький національний університет, 2025) Гавловська, Наталія; Гарбузюк, Валерій; Ткачук, Галина; Кравчик, Юрій; Havlovska, Nataliia; Tkachuk, Halyina; Harbusiuk, Valerii; Kravchyk, YuriiСтаття присвячена аналізу управління у сфері охорони здоров’я з урахуванням сучасних термінологічних і концептуальних підходів, що використовуються у вітчизняній і зарубіжній практиці. Встановлено, що в україні переважає узагальнене поняття «управління», що охоплює всі функції – від стратегічного планування до оперативного адміністрування. Натомість у міжнародній практиці чітко розрізняються три ключові категорії: governance, management та administration, кожна з яких відображає специфіку управлінської діяльності на відповідному рівні. Обґрунтовано доцільність інтегрованого підходу до використання цих термінів залежно від контексту та функціонального рівня управлінської діяльності. Окрему увагу приділено побудові системи управління закладами охорони здоров’я в Україні. Проаналізовано багаторівневу структуру управління охороною здоров’я в Україні: національний, регіональний, локальний та внутрішньо організаційний рівні. Для кожного рівня наведено конкретні суб’єкти управління та їх функціональні обов’язки. У статті проаналізовано пріоритети державної політики у сфері охорони здоров’я відповідно до сучасних викликів та стратегічних цілей. Виділено чотирнадцять ключових напрямів трансформації. Ці напрями визначають вектор модернізації системи охорони здоров’я та закладають основу для ефективного функціонування галузі в умовах реформ та інтеграції до європейського медичного простору.Документ Теоретичні концепти економічної безпеки : ризик, загроза, небезпека(Хмельницький національний університет, 2023) Гавловська, Наталія Іванівна; Параскевич, Вікторія Сергіївна; Семенченко, Віталій Миколайович; Яблонський, Тарас Ігорович; Havlovska, Nataliia; Paraskevich, Viktoria; Semenchenko, Vitaly; Gablonskii, TarasУ статті наведено особливості застосування терміну економічна безпека», який розглядається на різних рівнях: мікро-, мезо- та макрорівнях. На макрорівні економічна безпека держави визначається її здатністю забезпечити стійкість та процвітання національної економіки, і включають стабільність фінансової системи, розвиток інфраструктури, рівень безробіття та інфляції, бюджетний дефіцит і державний борг; на мезорівні - відображає здатність конкретних галузей та регіонів до стійкості та розвитку в умовах глобальних та національних економічних труднощів, і передбачає диверсифікацію галузей, регіональний розвиток, залежність від імпорту і експорту тощо; на мікрорівні - здатністю окремих підприємств і організацій до функціонування та конкурентоздатності на ринку, і охоплює фінансову стабільність, здатність реагування на зміни на ринку, виробничі процеси та ланцюги постачання. Автор акцентує увагу на своєчасності застосування захисного підходу при розгляді поняття «економічна безпека підприємства» у зв’язку із поточною ситуацією в Україні, що характеризуються нестабільністю зовнішнього середовища та повномасштабними військовими діями. Захисний підхід передбачає акцент на захисті від можливих загроз та ризиків, а не на активному розвитку чи використанні можливостей. Таким чином, під поняттям економічна безпека підприємства автор розуміє стан захищеності усіх сфер діяльності та інтересів підприємства від негативної дії зовнішніх і внутрішніх чинників. Поняття економічної безпеки тісно пов’язано із поняттями ризик, виклик, загроза, небезпека. Тому, у статті проаналізовані ці поняття та зроблені відповідні висновки, окрема: ризик – це загальне поняття, яке вказує на потенційну небезпеку, але не конкретизує, як саме ця небезпека проявляється; виклик – це конкретний аспект або ситуація, що створює можливості або загрозу, і може бути частиною загального ризику; загроза – це конкретна причина небезпеки; небезпека – це конкретний негативний наслідок, що виникає у результаті зазначеної загрози. На підставі зроблених висновків автором подано схему, що відображає прояв та взаємозв’язок деструктивних факторів (ризик, виклик, загроза, небезпека). Окрім того, наведено методи оцінки ризиків.Документ Формування механізму управління змінами у системі забезпечення економічної безпеки підприємств в умовах загроз та зростання невизначеності(Хмельницький національний університет, 2026) Захарчук, Наталія; Гавловська, Наталія; Zakharchuk, Nataliya; Havlovska, NataliiaУ статті обґрунтовано необхідність формування механізму управління змінами у системі забезпечення економічної безпеки промислових підприємств в умовах турбулентного середовища. Метою є розроблення логіки та структури механізму, що забезпечує керовану трансформацію підсистем системи забезпечення економічної безпеки промислових підприємств і підтримку цільового рівня економічної безпеки. Методологічну основу становлять системний, процесний і ризик-орієнтований підходи та методології управління змінами Prosci і ADKAR. Визначено вимоги до механізму: стратегічна узгодженість, гнучкість, адаптивність, комплексність, економічна доцільність, верифікованість і вимірюваність, стійкість і безперервність критичних бізнес-процесів, безпекоорієнтованість. Обґрунтовано процесні характеристики управління змінами: прогностичність (моніторинг тригерів, сценарне планування), узгодження об’єктів змін і відповідальності, оперативне реагування та коригування з урахуванням ризиків трансформацій і опору персоналу. Розкрито цільову рамку механізму (адаптивність, досягнення цільових параметрів безпеки, прозорість, мінімізація негативних наслідків), описано організаційну підсистему через принципи, функції та інструменти, а також запропоновано інтегрований контур, що поєднує організаційні рішення (Prosci) і поведінкову готовність персоналу (ADKAR). У межах механізму передбачено ресурсну й компетентнісну достатність, контур контролю та пост-аудиту результатів змін, комунікаційну підтримку і закріплення нових вимог у стандартах та процедурах. Показано роль зовнішніх/внутрішніх тригерів і вибір режимів функціонування механізму за масштабом та впливом на фінанси, дані, персонал, технології і репутацію. Практичне значення полягає у підвищенні керованості й результативності трансформацій системи забезпечення економічної безпеки промислових підприємств та зниженні ризику дестабілізації критичних процесів підприємства.Документ Функція мотивації в управлінні убезпеченням діяльності підприємства : теоретичне підґрунтя(Хмельницький національний університет, 2025) Лутюк, Василь; Гавловська, Наталія; Рудніченко, Євгеній; Lutiuk, Vasyl; Havlovska, Nataliia; Rudnichenko, YevheniiСуттєві зміни у зовнішньому та внутрішньому середовищі діяльності вітчизняних підприємства значною мірою зумовили появу та активацію нового виду діяльності підприємства – її убезпечення. Убезпечення діяльності підприємства як її новий функціональний вид є об’єктом управління, серед функцій якого вирішальна роль належить мотивації. Розкрито зміст понять «мотив», «мотивація до праці», «мотивація працівника», «стимулювання працівника», «спонукання працівника». У вивченні функції мотивації в управлінні убезпеченням діяльності підприємства увага має бути зосереджена саме на мотивації працівників (персоналу) підприємства. Проаналізовано особливості, обмеження та придатність до практичного використання підходів до визначення змісту поняття «мотивація працівника» – персоніфікованого та спонукального. Наявність обмежень змістових та процесуальних теорій мотивації як теоретичної бази мотивації убезпечення діяльності підприємства зумовили висновок про доцільність пояснення сутності мотивації з використанням концептів концепцій мікросоціології та теорії обміну на макрорівні П. Блау. З використанням цих концептів мотивація убезпечення діяльності підприємства має здійснюватися на підставі взаємодії працівника та підприємства, в якій кожна сторона приносить певну цінність або ресурс, сподіваючись на взаємну вигоду від іншої сторони. Зазначено на вплив когнітивних спотворень на взаємодію працівника та підприємства, які заважають більш об'єктивному оцінюванню обома сторонами вигід та витрат взаємодії. Надані теоретичні конструкції щодо мотивації в управлінні убезпеченням діяльності підприємства з використанням концептів теорій мікросоціології, теорії обміну та поведінкової парадигми надалі мають операціоналізуватися з метою створення моделей та механізмів мотивації убезпечення діяльності підприємства.