Перегляд за Автор "Androshchuk, Ihor"
Зараз показуємо 1 - 10 з 10
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Building the Content of Teacher Training in the Context of Education for Sustainable Development(Lumen Publishing, 2020-03-23) Komochkova, Olga; Androshchuk, Iryna; Androshchuk, IhorThe article presents and justifies a technology for building the content of teacher training through sustainable development. Considerable attention is paid to environmental issues of society, which urge to change the philosophy of life and the mindset of people. The designed technology for building training content is primarily relevant owing to the need to implement the main concepts of sustainable development and introduce some novel approaches to teacher training. It can be implemented at three levels: degree programmes, curricula, syllabi. The level of building training content consists of such stages: defining expected learning outcomes for courses; outlining the information field of courses; compiling the basic educational material; determining didactic units of the main educational material; designing the structural and semantic model of the basic educational material; dividing the basic educational material into subjects. The article also presents the results obtained from the experiment conducted from 2015 to 2018. The research sample comprised 457 respondents (231 respondents in the control group (CG) and 226 respondents in the experimental group (EG)). The analysis of the obtained results shows that during the formative experiment the number of respondents with advanced (creative) level has increased by 5.82% in the EG compared with the CG; the number of respondents with intermediate (sufficient) level – by 5.18. The number of respondents with basic (reproductive) level has decreased by 11%. The differences between the CG and the EG are statistically significant (χ2 = 8,276), do not exceed the established limits and are at the level of 0.05≤ρ≤0.01 (5.991≤8.276≤9.21).Документ Methodology in training future technology and engineering teachers in the USA(Khmelnytskyi National University, 2017) Androshchuk, Iryna; Androshchuk, IhorIn the article, the defined problem has been justified and the significance of studying foreign experience in training future technology and engineering teachers in the USA has been determined. Particular attention has been paid to explanation of methods and forms of organization of future technology and engineering teachers’ training in the USA. The authors have considered Education Technology Standards, developed by the International Society for Technology in Education (ISTE), that are used as reference points and determine the minimum amount of training as well as electives. In addition, there have been outlined such training techniques as microteaching, reflective teaching, the simulation method that allow involving the students into real teaching rather than role-playing; decrease complexity of pedagogical actions through ensuring acquisition of specific skills needed for the teacher in order to form experience of pedagogical interaction. It has been found out that in order to prove themselves during the first year of study in a higher education institution the students create their own web pages and portfolios that consist of working portfolio, showcase portfolio and documentation portfolio. It has been established that mini courses are actively used to help future technology and engineering teachers acquire necessary pedagogical skills. Based on analysis of the research findings, the authors have concluded that counseling or mentoring as forms of training greatly contribute to personal development of both students and their mentor as well as effective collaboration between school and university staff. It has been identified that enhancing effectiveness of teaching practice in American higher education institutions ensures involving clinical professors who monitor, guide and assess teaching practice of future specialists.Документ Modern trends in teacher education in Canada(Хмельницький національний університет, 2020) Androshchuk, Iryna; Androshchuk, IhorThe paper deals with the characteristics of professional training of future teachers in Canada. They include the increase in the number of hours allocated for practical training of students; the digitalization of the educational process which enhances the teacher’s role, as both a participant in this process and the source and transmitter of knowledge; active use of information and communication technologies which helps to increase working hours and, at the same time, reduce the number of classes. The paper shows that the high social status of the teacher leads to increasing requirements for applicants for the teaching profession. It specifies the following basic schemes of implementing teaching placements that are used in professional training of future teachers; supervised teaching; one-year part-time teaching at schools; four-month teaching placement under the guidance of university and school mentors. The paper emphasizes the need to develop pedagogical skills during the professional training of future teachers, which can be realized through direct, indirect, interactive, experimental strategies, as well as self-study. Besides, it clarifies the main models of teacher training in Canada: a consecutive model (it is implemented during one- or two-year training programmes after obtaining a bachelor’s degree in certain sciences); a concurrent model (it involves simultaneous training in certain sciences and pedagogy); a graduate model (it is designed for two years and aimed at training highly qualified teachers (Master of Education) or methodologists), a sole degree model (it involves obtaining teacher education in higher education and specialized teacher education). The paper proves that they also implement distance learning that is suitable for teachers who cannot afford to pay for such training or do not have the time to attend classes. It describes the basic principle of teacher education in Canada which lies in lifelong learning realized in two aspects, namely, initial professional training at universities, as well as both the development and improvement of teacher’s professional competency, teaching and skills.Документ Peculiarities of future technology teachers' training in Poland and Great Britain(Khmelnytskyi National University, 2017) Androshchuk, Iryna; Androshchuk, IhorThe importance of studying foreign experience to enhance the efficiency of teacher training in higher education institutions has been justified. Peculiarities of future technology teachers’ training in Poland and Great Britain have been considered. Special attention has been paid to revealing the ways of enhancing the level of teachers’ professional competency while and after studying at university. The requirements for technology teachers’ have been specified. It has been indicated that apart from the requirements for professional training, future specialists should follow moral rules, cooperate with the participants of the education process and manage information and communication technologies. Qualification categories of teachers in Poland as well as educational routes for future technology teachers’ training in Great Britain have been found out. Based on the generalization of the study results, the authors have singled out the main cycles of professional disciplines needed for professional training of technology teachers’ training in Great Britain. The role of school placements in future teachers’ training for professional activity has been considered. It has been proved that the great amount of hours is allotted for practical training of students and forming of those skills and abilities needed in professional activity. Relative stages of students’ practical training in higher education institutions have been identified.Документ Preparing future handicraft teachers for inclusive education in Ukraine schools(Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, 2021) Андрощук, Ірина; Андрощук, Ігор; Красильникова, Ганна; Androshchuk, Iryna; Androshchuk, Ihor; Krasylnykova, HannaУ статті висвітлено результати емпіричного дослідження щодо виявлення проблем реалізації інклюзивної освіти в контексті підготовки майбутніх учителів трудового навчання та визначення напрямів їх усунення. З’ясовано, що майбутні вчителі трудового навчання у своїй переважній більшості не готові до реалізації інклюзивної освіти. Насамперед, це пов’язано з відсутністю у них на належному рівні сформованих знань і умінь щодо роботи з дітьми з особливими потребами. Виявлена необізнаність студентів щодо категорій дітей із вадами психофізичного розвитку та особливостей корекційно-розвивальної роботи з ними на уроках трудового навчання, під час яких учні активно залучені до виконання певних видів трудових вправ, активної рухової діяльності, що викликає у майбутніх педагогів занепокоєння та страх. Саме робота з різними інструментами під час обробки конструкційних матеріалів вимагає від педагога не лише організації безпечної праці, а й відповідної проектно-технологічної діяльності учнів на уроці. Встановлено, що керівники педагогічних практик, не маючи відповідного досвіду роботи з дітьми з особливими потребами, не в змозі сформувати у студентів алгоритм дій з цією категорією учнів. Обґрунтована необхідність формування у студентів психологічної готовності до роботи з дітьми із особливостями психофізичного розвитку; оновлення змісту дисциплін професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання з врахуванням особливостей інклюзивного навчання; формування здатності до реалізації методик інклюзивного навчання та виховання на уроках трудового навчання. Виокремлено основні напрями, що сприятимуть підвищенню ефективності професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання у закладах вищої освіти до роботи з дітьми із особливостями психофізичного розвитку.Документ Використання проектної технології у позаурочній художньо-технічній діяльності диск(ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України, 2016) Андрощук, І.П.; Androshchuk, IhorВ статті акцентовано увагу на важливості проектної технології під час організації позаурочної художньо-технічної діяльності учнівської молоді. Проаналізовано основні підходи щодо використання проектної технології в навчально-виховному процесі загалом і в позаурочній діяльності учнів, зокрема. Аргументовано, що процес проектування та виготовлення учнями різних проектів сприяє не лише формуванню їх цілісної системи знань та умінь, а й розвиває уяву, пам’ять, творчі здібності, здатність до чіткого планування своєї діяльності. Охарактеризовано етапи проектно-технологічної діяльності, які доцільно використовувати у позаурочній художньо-технічній діяльності учнів. Висвітлено особливості використання проектної технології у художньо-технічній діяльності учнів в умовах позаурочної роботи. Акцентовано увагу на важливості дотримання у позаурочній художньо-технічній діяльності учнів основних етапів проектно-технологічної діяльності: організаційного, конструкторського, технологічного та заключного.Документ Методологічні підходи підготовки майбутніх учителів до формування громадянської відповідальності учнів(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2022) Андрощук, Ірина; Androshchuk, Iryna; Андрощук, Ігор; Androshchuk, IhorУ статті акцентовано увагу на проблемі обґрунтування методологічних підходів щодо підготовки майбутніх учителів до формування громадянської відповідальності учнів. Наголошено на значенні методологічного підходу з позиції взаємозв’язку змісту освіти й способів його реалізації, що забезпечує концептуальну єдність теоретико-методологічних засад у процесі їх реалізації в освітньому процесі. Виділено основні характеристики методологічного підходу: комплексний характер і сукупність ідей. Схарактеризовано такі основні методологічні підходи: системний, синергетичний, культурологічний, аксіологічний, діяльнісний, інформаційний.Документ Організація позаурочної діяльності учнів(Інститут професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України, 2017) Андрощук, І.П.; Androshchuk, IhorРозглянуто роль позаурочної діяльності учнів у загальній системі становлення та розвитку особистості. Наголошено на важливості поєднання урочної та позаурочної роботи, як компонентів цілісної системи освіти. Висвітлено результати анкетування щодо організації позаурочної діяльності учнів. Відзначено, що більшість респондентів мають різносторонні інтереси та активно залучені до позаурочної діяльності в різних її проявах, залежно від їх інтересів та нахилів. Однак значна кількість учнів все ж не задіяна в позаурочній діяльності. Акцентовано увагу на самостійному виборі більшістю учнів напряму гуртка, що свідчить про сформованість власної думки, наявність захоплень та керованість власними інтересами. Зазначено, що попри це, значний уплив на вибір учнів здійснюють також батьки та друзі. Враховуючи результати анкетування, зосереджено увагу на тому, що переважна більшість учнів відвідують гуртки й задоволені ними. Однак про відсутність цілеспрямованої роботи педагогів щодо підвищення результативності позаурочної діяльності свідчить незначний їх уплив на вибір учнями напряму гуртків та низька відвідуваність, зумовлена відсутністю зацікавленості й потреби випробовувати різні форми позаурочної діяльності. У результаті проведеного анкетування встановлено, що: в позаурочній діяльності переважають гуртки художньо-естетичного напряму; значно меншою є кількість гуртків науково-технічного, туристично-краєзнавчого та гуманітарного профілю; багато учнів займаються з репетиторами, розглядаючи це як вид позаурочної діяльності. Зроблено висновок щодо наявності труднощів, що виникають у керівника гуртка: відсутність належної їх підготовки у вищих навчальних закладах до організації та здійснення гурткової діяльності; недостатній рівень знань та умінь щодо розробки програм для гурткових занять із врахуванням інтересів учнів.Документ Пізнавальний, розвивально-виховний потенціал художньо-технічної діяльності(Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України, 2015) Андрощук, І.П.; Androshchuk, IhorУ с т а т т і наголошено на відсутності належної уваги щодо використання можливостей діяльності в час дозвілля для всебічного т а гармонійного розвитку слухачів т а вихованців. Проаналізовано зм іст поняття «потенціал художньо-технічної діяльності». Здійснено аналіз основних підходів в психолого-педагогічній літературі до значення діяльності в час дозвілля. Висвітлено пізнавальний, розвивальний т а виховний потенціал художньо-технічної діяльності молоді т а дорослих. Відмічено значення пізнавальної активності т а пізнавального інтересу під час реалізації пізнавального потенціалу діяльності в час дозвілля. Акцентовано увагу на художньо-технічній творчості як засобі розвитку особистості вихованця. Розглянуто умови ефективної реалізації розвиваючого потенціалу. Відображено значення колективної праці т а її виховний вплив на вихованців.Документ Скрайбінг-презентація як засіб підвищення ефективності освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти(2019) Андрощук, Ірина Василівна; Андрощук, Ігор Петрович; Androshchuk, Iryna; Androshchuk, IhorУ статті здійснено аналіз основних підходів до визначення сутності поняття «скрайбінг-презентація» та її значення в освітньому процесі. Виокремлено основні переваги скрайбінг-презентацій: оригінальність, можливість багаторазового використання, можливість спілкування з учнями протягом перегляду, ефект паралельного проходження, мінімальна кількість витрат, універсальність візуалізації, ефективність, стислість і образність та ін. Акцентовано увагу на недоліках використання скрайбінг-презентацій в освітньому процесі. З’ясовано, що використання скрайбінг-презентацій дає змогу мотивувати та стимулювати навчально-пізнавальну діяльність учнів, активізувати увагу на базових поняттях, візуалізувати навчальний матеріал у зручну для сприймання та засвоєння форму, що сприяє підвищенню ефективності освітнього процесу загалом. Наголошено, що скрайбінг дозволяє перетворювати тези лекції в слова й образи, описувати зв’язки і робити змістові акценти на базових поняттях навчального матеріалу. Визначено, що головне завдання означеного способу подачі інформації – динамічно, швидко і якісно донести її до учнівської аудиторії Узагальнено основні види скрайбінгу в залежності від способу розроблення: ручний та комп’ютерний. Зокрема встановлено, що ручний скрайбінг поділяється на такі підвиди: скрайбінг-фасилітацію, аплікаційний, магнітний, фланелеграфний скрайбінг. До видів комп’ютерного скрайбінгу зараховано відео-скрайбінг, мальований, онлайн-скрайбінг. Відзначено, що визначення виду скрайбінгу залежить від дидактичної мети, завдань уроку, технічного забезпечення та рівня підготовленості вчителя до розроблення скрайбінг-презентацій. Встановлено, що, в переважній більшості розробок скрайбінгу, вчителі не дотримуються вимог, що значно знижує ефективність використання скрайбінг-презентацій. Обґрунтовано необхідність визначення чітких вимог до скрайбінгу, які сприятимуть підвищенню ефективності освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти. Виокремлено й схарактеризовано основні групи вимог до скрайбінг- презентації: до змісту; до об’єктів (звукового ряду, зображення, тексту); до дизайну й до її використання.