Переглянути
Нові надходження
Документ Порівняльний аналіз систем формальної та неформальної підготовки тренерів- викладачів з кануполо у Великій Британії та Україні(Хмельницький національний університет, 2026) Ломака , Олексій; Солтик, ОлександрСтаття присвячена порівняльному аналізу систем формальної та неформальної підготовки тренерів-викладачів з кануполо у Великій Британії та Україні в контексті спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки». Дослідження реалізує класичну компаративістську схему: вивчення британського досвіду як модельного прикладу, його зіставлення з вітчизняною практикою та формулювання науково обґрунтованих рекомендацій. Проаналізовано університетські програми підготовки тренерів у провідних британських університетах (Loughborough, Bath, Birmingham, Chichester та ін.) і в українських закладах вищої освіти (Національному університеті фізичного виховання і спорту України (НУФВСУ), Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського (ЛДУФК), Харківській державній академії фізичної культури (ХДАФК), Українському державному університеті ім. М. Драгоманова, Хмельницькому національному університеті (ХНУ) та ін.) за спеціальностями 017 «Фізична культура і спорт» та 014 «Середня освіта (Фізична культура)» як об'єктами порівняльного аналізу. Досліджено системи неформальної освіти тренерів: багаторівневу сертифікаційну систему British Canoeing Awarding Body та Paddle UK у Великій Британії і практику Федерації кануполо України. Встановлено, що жодна з проаналізованих університетських програм в обох країнах не здійснює спеціалізованої підготовки тренерів з кануполо, що є загальною рисою двох систем. Водночас виявлено принципові системні відмінності: британські університети інтегрують зовнішні федеральні кваліфікації у навчальний процес, тоді як в Україні університетська освіта та система присвоєння тренерських категорій функціонують паралельно і незалежно. У вимірі неформальної освіти розрив є ще більш разючим: британська система має повноцінну регульовану сертифікацію зі спеціалізованим модулем з кануполо та обов'язковим щорічним оновленням кваліфікації, тоді як в Україні підготовка тренерів з кануполо фактичнообмежується одним семінаром федерації на рік без присвоєння будь-якої офіційної кваліфікації. На основі компаративного аналізу сформульовано три прогностичні ідеї для модернізації вітчизняної системи: розробка Федерацією кануполо України власної системи сертифікації тренерів; партнерство між провідними ЗВО та федерацією для взаємного визнання кваліфікацій; запровадження щорічного оновлення та системи наставництва.Документ Іншомовна підготовка здобувачів вищої освіти в умовах інтернаціоналізації: навчання китайської мови як іноземної(Хмельницький національний університет, 2026) Сова, МайяУ статті розкрито особливості іншомовної підготовки здобувачів вищої освіти в умовах інтернаціоналізації освітнього простору на прикладі вивчення китайської мови як іноземної. Окреслено значення іншомовної підготовки як стратегічного чинника формування міжкультурної компетентності, академічної мобільності та професійної конкурентоспроможності майбутніх фахівців. Підкреслено, що посилення освітніх, економічних і культурних зв’язків між Україною та Китаєм актуалізує потребу в розширенні програм із вивчення китайської мови у закладах вищої освіти. Встановлено, що специфіка китайської мови (тональна фонетична система, ієрогліфічне письмо, особливості граматичної структури) зумовлює необхідність спеціально організованої методичної системи навчання, яка передбачає поетапне засвоєння мовного матеріалу, розвиток когнітивних стратегій та системне формування мовленнєвих умінь. Ефективність іншомовної підготовки забезпечується поєднанням традиційних, комунікативних та інноваційних (цифрових, інтерактивних, проєктних) методів навчання. Доведено, що використання цифрових освітніх технологій, мобільних застосунків, автентичних ресурсів і платформ змішаного навчання сприяє підвищенню мотивації здобувачів освіти, розвитку їхньої автономності та активізації міжкультурної взаємодії. Важливу роль у цьому процесі відіграє соціокультурна складова, яка забезпечує формування здатності до ефективної комунікації в міжнародному освітньому середовищі. Окреслено досвід організації викладання китайської мови у Хмельницькому національному університеті в межах співпраці з Інститутом Конфуція, що передбачає поетапне формування іншомовної комунікативної компетентності здобувачів освіти. З’ясовано, що перспективами подальших досліджень є поглиблене вивчення дидактичного потенціалу штучного інтелекту в навчанні китайської мови, розроблення адаптивних цифрових освітніх середовищ, а також дослідження моделей змішаного та дистанційного навчання китайської мови в умовах інтернаціоналізації вищої освітиДокумент Прогностичні ідеї британського досвіду професійної підготовки бакалаврів з програмної інженерії для модернізації ІТ-освіти в Україні(Хмельницький національний університет, 2026) Бойко, В’ячеславУ статті обґрунтовано можливості використання прогностичних ідей британського досвіду професійної підготовки бакалаврів з програмної інженерії для модернізації ІТ-освіти в Україні. Дослідження виконано у межах порівняльної педагогіки з опорою на компетентнісний підхід, результативно-орієнтоване проєктування освітніх програм та концепцію практико-інтегрованого навчання. Емпіричну основу дослідження становив аналіз офіційних матеріалів 10 українських і 10 британських університетів, а також рамкових і професійних документів. Встановлено, що британські програми характеризуються вищою модульною гнучкістю, сильнішою інтеграцією індустріального середовища в освітній процес, системним використанням автентичного оцінювання, а також чітким поєднанням фундаментальної комп’ютерної підготовки з командними та проєктними практиками. Водночас українські програми демонструють міцну нормативну й фундаментальну основу, проте вони частіше зберігають жорстку структурну логіку, менш розгорнуту практико-орієнтовану траєкторію та слабшу інституціалізовану взаємодію з роботодавцями на рівні дизайну й оцінювання програм. На цій підставі сформульовано прогностичні ідеї для України: перехід до багаторівневого проєктування змісту підготовки, упровадження наскрізної проєктної траєкторії, розбудова екосистеми автентичного оцінювання, інституціалізація партнерства з ІТ-індустрією, гнучка профілізація освітніх програм та посилення зовнішньої професійної валідації результатів навчання. Доведено, що британський досвід доцільно розглядати не як готову модель для перенесення, а як джерело окремих організаційно-педагогічних рішень, які можуть бути адаптовані до українського стандарту, ресурсів конкретного ЗВО та реальних запитів ІТ-ринку. Визначено перспективи подальших досліджень, що полягають у розробленні інструментарію для системного узгодження результатів навчання з професійними ролями, профілями компетентностей та типовими робочими сценаріями сучасної програмної інженеріїДокумент Порівняльно-педагогічний аналіз систем професійного розвитку арбітрів з баскетболу в Україні та США(Хмельницький національний університет, 2026) Сірий, ВадимУ статті здійснено порівняльно-педагогічний аналіз систем професійного розвитку арбітрів з баскетболу в Україні та США. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю модернізації національної системи спортивного арбітражу відповідно до сучасних міжнародних тенденцій розвитку професійної підготовки спортивних суддів, упровадження принципів безперервного професійного навчання та інтеграції сучасних педагогічних і цифрових технологій у процес професійного розвитку арбітрів. У дослідженні використано методи аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації, порівняння наукових джерел, нормативно-правових документів і матеріалів спортивних організацій, а також порівняльно-педагогічний метод, структурно-функціональний аналіз і моделювання. Проаналізовано організаційні особливості систем професійного розвитку арбітрів, зміст професійної підготовки, підходи до оцінювання суддівської діяльності, використання цифрових технологій, роль наставництва та механізми безперервного професійного навчання. Встановлено, що українська система професійного розвитку арбітрів має переважно централізований і нормативно-контрольний характер та базується на діяльності Федерації баскетболу України і регіональних суддівських колегій. Американська модель характеризується багаторівневістю, високим рівнем інституційної диференціації, системним використанням менторства, відеоаналізу, цифрових платформ і сучасних технологій оцінювання професійної діяльності арбітрів. Визначено, що у США професійний розвиток арбітрів ґрунтується на компетентнісному підході та концепції lifelong learning. Обґрунтовано перспективні напрями модернізації української системи професійного розвитку арбітрів з баскетболу, зокрема впровадження безперервної моделі професійного навчання, розвитку наставництва, індивідуалізації підготовки та розширення використання цифрових технологійДокумент Китайська модель розвитку системи вищої хореографічно-педагогічної освіти(Хмельницький національний університет, 2026) Бідюк, ДмитроСтаття присвячена комплексному аналізу ключових характеристик китайської моделі розвитку системи вищої хореографічно-педагогічної освіти в контексті сучасних трансформацій освітньо-мистецького простору. З’ясовано, що система хореографічно-педагогічної освіти в Китаї характеризується інтеграцією національних культурних традицій із глобальними освітніми тенденціями, що забезпечує її динамічний розвиток і адаптивність. Проаналізовано провідні тенденції розвитку хореографічно-педагогічної освіти в Китаї. Встановлено, що вона вирізняється глибоким зв’язком із традиційними мистецькими практиками, філософським підґрунтям педагогічної освіти, орієнтацією на національні традиції та інтеграцією мистецької й педагогічної підготовки майбутніх фахівців. Розкрито концептуальні та організаційно-педагогічні засади підготовки майбутніх педагогів-хореографів, що ґрунтуються на поєднанні традиційних культурних практик і сучасних освітніх інновацій. Особливу увагу приділено філософськопедагогічним засадам китайської моделі, які базуються на ідеях гармонійного розвитку особистості, поєднанні емоційного та раціонального компонентів у навчанні, а також формуванні професійної ідентичності майбутніх педагогів-хореографів. Окреслено специфіку функціонування системи вищої хореографічно-педагогічної освіти Китаю як складника державної культурної політики, орієнтованої на збереження національної спадщини та інтеграцію у глобальний освітній простір. Проаналізовано сучасні тенденції модернізації, зокрема переосмислення ролі викладача як фасилітатора навчання, посилення студентоцентрованого підходу, впровадження рефлексивних і конструктивістських моделей навчання. Наголошено, що зазначені особливості сприяють формуванню цілісної системи підготовки фахівців, здатних до творчої самореалізації, педагогічної діяльності та міжкультурної взаємодії.Документ Вивчення німецької мови у країнах Східної та Західної Європи: порівняльний аналіз тенденцій і мотиваційних чинників(Хмельницький національний університет, 2026) Король, СвітланаУ статті здійснено порівняльний аналіз особливостей вивчення німецької мови у країнах Східної та Західної Європи, а також визначено основні мотиваційні чинники, що впливають на популярність німецької мови у сучасному європейському освітньому просторі. Обґрунтовано значення німецької мови як важливого інструменту академічної мобільності, професійної інтеграції та міжкультурної комунікації. Встановлено, що у країнах Західної Європи мотивація до вивчення німецької мови формується в умовах високого рівня багатомовності та значного поширення англійської мови як основного засобу міжнародної комунікації. Водночас важливу роль у популяризації німецької мови відіграє культурологічний аспект, зокрема інтерес до німецькомовної літератури, філософії, науки, мистецтва та міжкультурної комунікації. Натомість у країнах Східної Європи її вивчення має більш виражений прагматичний характер і пов’язане насамперед із трудовою міграцією, професійною реалізацією та доступом до освітніх можливостей у німецькомовних країнах. Проаналізовано сучасні наукові підходи до розуміння мотивації у вивченні іноземних мов, зокрема концепції інструментальної та інтегративної мотивації, а також сучасні динамічні моделі мотивації у працях З. Дерньєї, Р. Гарднер, Е. Ушіода та інших дослідників. Визначено, що мотивація до вивчення німецької мови є багатовимірним явищем, сформованим взаємодією освітніх, економічних, культурних і соціальних чинників. Особливу увагу приділено ролі академічної мобільності, цифровізації освіти та міжкультурної взаємодії у формуванні стійкої мотивації до вивчення німецької мови. Зроблено висновок, що популярність німецької мови у сучасній Європі зумовлена не лише економічною та освітньою роллю Німеччини, а й загальними тенденціями розвитку багатомовності та міжнародної інтеграціїДокумент The history of the english language as a means of forming intercultural competence of students majoring in english philology: international comparative experience(Хмельницький національний університет, 2026) Lysak, HalynaThe article examines the role of the academic discipline “The History of the English Language” (HEL) as an effective pedagogical tool for developing intercultural competence (IC) of students majoring in English philology. The relevance of the study is determined by the growing demands of the European educational space and Ukraine’s European integration, which require philological education to move beyond purely linguistic training towards the cultivation of culturally aware, critically reflective, and interculturally adaptive professionals. Drawing on international comparative experience from Ukrainian, Spanish, Polish, British, and global research contexts, the study reveals significant cross-national similarities and differences in how historical linguistic knowledge is conceptualised and operationalised for intercultural education. The study is based on the theoretical frameworks proposed by Byram, Kramsch, Liddicoat, and Hammer and synthesises data from recent empirical studies. The study defines the HEL course as a multi-layered platform that simultaneously develops linguacultural awareness, socio-historical empathy, and cross-cultural communicative competence through the study of etymological strata, language contact phenomena, and the social history of the English language. It is argued that each major period of English history – from the Old English assimilation of Germanic, Scandinavian, and Latin influences, through the profound intercultural encounter of the Norman Conquest and its lasting sociolinguistic consequences, to the globalisation of Modern English and the emergence of World Englishes – constitutes a rich pedagogical resource for IC formation. A comparative analysis of international pedagogical models, including IC development in English philology programs in Spain, the staged intercultural pedagogy model in Ukraine, and globally-inclusive English language instruction informed by Crystal and Jenkins, reveals that integration of the diachronic perspective of language history into IC-oriented instruction significantly enhances students’ ability for intercultural dialogue and identity negotiation. The article proposes a structured four-stage pedagogical framework for implementing the HEL course as an intercultural learning environment in Ukrainian philological education. The findings carry concrete implications for curriculum design, materials development, and teacher professional trainingДокумент Collaborative online international learning in higher education: enhancing internationalization and intercultural communication competence(Хмельницький національний університет, 2026) Martynyuk, OlenaThe paper examines Collaborative Online International Learning (COIL) as an innovative approach to the internationalization of higher education and the development of intercultural communication competence. The study aims to define the conceptual foundations of COIL, identify its key characteristics, analyze implementation practices in the United States, several European countries, and Ukraine, and determine its pedagogical benefits and challenges. The research is based on a qualitative-analytical methodology involving the review and synthesis of empirical studies and institutional case studies. The theoretical framework integrates constructivist learning theory, collaborative learning theory, and intercultural communicative competence theory. The findings demonstrate that COIL represents a structured model of virtual international collaboration in which instructors from different countries jointly design and deliver academic courses or projects. The approach combines disciplinary learning with the development of intercultural awareness, communication abilities, teamwork and digital literacy skills. The paper highlights successful COIL practices implemented at universities in the United States, the Netherlands, the United Kingdom and Ukraine. The study emphasizes that COIL expands access to international learning opportunities without requiring physical mobility and therefore contributes to inclusive and sustainable internationalization. At the same time, several challenges are identified, including technological barriers, language difficulties, differences in academic calendars and the need for faculty training. Special attention is also paid to collaborative task design and assessment strategies in virtual exchange environments. The author concludes that COIL has significant potential for the modernization of higher education and further development of virtual international collaborationДокумент Суспільні виклики як чинник трансформації змісту професійної компетентності учителів іноземних мов в Японії(Хмельницький національний університет, 2026) Бідюк , Наталя; Дрига, ІванСтаття присвячена аналізу суспільних викликів як чинника трансформації змісту професійної компетентності учителів іноземних мов у Японії. У центрі уваги перебуває вплив соціальних, демографічних, культурних і технологічних трансформацій японського суспільства на зміст професійної діяльності вчителя та на підходи до розуміння його професійної компетентності. Зазначено, що сучасна Японія функціонує в умовах демографічної кризи, старіння населення, депопуляції окремих регіонів, зростання кількості іноземних резидентів, посилення міжкультурної взаємодії, інтернаціоналізації освіти та цифрової трансформації. Такі процеси поступово змінюють соціальний запит до шкільної освіти, розширюють її функції та зумовлюють оновлення вимог до професійної діяльності та компетентності педагогічних працівників, зокрема вчителів іноземних мов. У статті наголошено, що в сучасному японському освітньому просторі професійна компетентність учителя іноземної мови не обмежується лише предметними знаннями, мовною підготовкою чи методичними вміннями. Вона трактується як багатовимірне явище, що охоплює мовну, комунікативну, міжкультурну, цифрову, адаптивну та рефлексивну складові. Обґрунтовано, що в умовах глобалізації та зростання культурної різноманітності в японському суспільстві вчитель іноземної мови дедалі більше постає не тільки як викладач навчального предмета, а й як посередник між мовами й культурами, організатор комунікативного освітнього середовища, а також учасник процесів соціальної інтеграції учнів у сучасному суспільстві. У дослідженні встановлено, що важливим чинником оновлення професійної ролі вчителів іноземних мов у Японії є демографічні зміни, які призводять до скорочення кількості учнів, закриття шкіл і потреби працювати в умовах малокомплектних закладів освіти та обмежених ресурсів. Водночас зростання кількості учнів з іноземним походженням і посилення тенденцій до мультикультурного співіснування актуалізують потребу в розвитку комунікативної компетентності педагогів, їхньої здатності працювати в неоднорідному освітньому середовищі, враховувати культурні особливості учнів і сприяти формуванню відкритості до різноманіття. За таких умов суспільні зміни в Японії впливають не лише на організацію освітнього процесу, а й на зміст мовної, комунікативної, міжкультурної і методичної складових професійної компетентності вчителів іноземних мов.Документ Current trends in teaching english theoretical grammar: comparative educational practices(Хмельницький національний університет, 2026) Orlovska, OlhaThe article deals with current trends in teaching English theoretical grammar in higher education within the context of digital transformation, globalization of education, and increasing emphasis on learner-centered teaching. The study focuses on innovative pedagogical practices and analyzes their implementation across different educational contexts, including the United States, the United Kingdom, Germany and Ukraine. Teaching theoretical grammar is viewed not as an isolated study of formal grammatical categories, but as an integrated component of linguistic, communicative, analytical, and professional competence development. The article analyzes six major methodological trends currently shaping grammar teaching in higher education: AI-powered personalization, flipped classroom learning, blended learning and digital integration, inductive and task-based language teaching, multimodal literacy, and gamification. Special attention is paid to the pedagogical potential of artificial intelligence systems, adaptive learning platforms, and intelligent tutoring technologies that provide individualized feedback and support differentiated grammar teaching. The flipped classroom model is examined as a teaching strategy that transfers theoretical input beyond the classroom and creates opportunities for collaborative analytical activities during class sessions. The study also explores comparative educational practices in different regions. European educational systems demonstrate a strong emphasis on bilingual grammatical comparison and academic linguistic analysis, while American universities prioritize communicative application, learner autonomy, and interdisciplinary integration. The findings demonstrate that effective teaching of English theoretical grammar is increasingly characterized by methodological flexibility, integration of digital technologies, contextualization of grammar in authentic discourse, and the combination of explicit and implicit teaching techniques. It is concluded that modern grammar teaching practices contribute to the development of grammatical competence, critical thinking, learner autonomy, and professional language awareness in higher education institutionsДокумент Ключові аспекти лінгвістичної підготовки студентів освітньої програми «Філологія. Прикладна лінгвістика»: порівняльний досвід України та європейських країн(Хмельницький національний університет, 2026-05) Садовець, Олеся; Зачинська, НаталяУ статті здійснено порівняльний аналіз лінгвістичної підготовки фахівців з прикладної лінгвістики в університетах України та Європи з метою визначення спільних та відмінних рис, а також досвіду, який може бути використаний для оптимізації такої підготовки в Україні. У дослідженні систематизовано освітні компоненти програм з прикладної лінгвістики та окреслено педагогічні підходи та методи викладання, що підвищують ефективність лінгвістичної підготовки у вищій освіті. Проаналізовано ОП «Прикладна лінгвістика» у 5 університетах України (Національному університеті «Острозька академія», Ужгородському національному університеті, Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, Львівському національному університеті імені Івана Франка та Хмельницькому національному університеті). З’ясовано, що забезпечення якісної лінгвістичної підготовки у них ускладняється низкою проблем, які умовно можна поділити на структурні, освітні, кадрові та технологічні. З метою вирішення цих проблем і оптимізації професійної підготовки прикладних лінгвістів в університетах України проаналізовано відпповідний досвід європейських університетів (університету Гільдесгайма (Німеччина), Антверпенського університету (Бельгія), університету Європи Атлантико (Іспанія), університету Свонсі (Англія) та університету імені Адама Міцкевича в Познані (Польща). Визначено загальні характеристики лінгвістичної підготовки студентів в межах таких програм (міждисциплінарність; формування дослідницьких та методологічних навичок; професійна орієнтація лінгвістичної підготовки; багатомовний фокус; прикладний характер лінгвістичної підготовки; міжкультурна компетентність; практична спрямованість навчання. Європейські ОП з прикладної лінгвістики включають три взаємопов’язані блоки ОК: 1) теоретичні лінгвістичні; 2) прикладні лінгвістичні дисципліни; 3) мовні та професійної практики. Визначено переваги лінгвістичної підготовки студентів у європейських ЗВО (ширша міждисциплінарність, фокус на дослідженнях та доступ до ресурсів; інтернаціоналізація та мобільність; забезпечення професійної інтеграції та працевлаштування; використання європейських стандартів та рамок). Проаналізовано організаційні та методичні засади лінгвістичних дисциплін в Європі, методи та засоби навчання. На основі цього сформульовано рекомендації щодо модернізації програм прикладної лінгвістики в Україні (концептуальна переорієнтація; перепроєктування лінгвістичних дисциплін; інтеграція емпіричних та корпусних методів; посилення багатомовного та порівняльного компонентів; практико-орієнтоване навчання та оцінювання).