Psychology travelogs - 2021 рік
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Самодеструктивна поведінка як суспільно-культурний феномен(Хмельницький національний університет, 2021) Ігумнова, О.Б.; Михайлов, А.Р.; Igumnova, О.; Mykhailov, А.У статті проаналізовано особливості самодеструктивної поведінки як одну з форм прояву, ритуалу, традиції. Описано основні форми та ідеї самодеструктивної поведінки в різних релігіях та етносах. Виявлено основні особистісні мотиви самодеструктивної поведінки як результату впливу релігійних, філософських, суспільних ідей на особистість. Виявлено, що в різних культурах, етносах, релігіях та філософських концепціях зустрічаються ідеї, постулати, що сприяють формуванню у людини самодеструктивної поведінки. При цьому біль, страждання, а іноді і смерть розглядаються як благо, як те, що сприяє розвитку, очищенню особистості або суспільства в цілому. Самодеструктивну поведінку як одну із форм ритуалу, традиції або філософської концепції можна зустріти в історії майже усіх етносів, а деякі з цих традицій зберігаються до нині, наприклад, сепуку, ритуальні самобичування та інші. Виявлено, що самокатування відоме в різних культурах та релігіях, може нести функцію обряду, традиції, поклоніння, спокути гріхів, відновлення честі, ініціації тощо. Самокатування може здійснюватись різними методами: самопорізи, самопобиття, «умертвіння плоті» і завжди несе шкоду здоров’ю не тільки в формі поранень, але й виникненням можливих інфекцій, порушення функціонування органів, а іноді і смерті. Розглянуто самодеструктивні традиції і звичаї, що пов’язані із тугою за померлим родичем, що зустрічались у слов'янських і кавказьких народів. Виявлено, що аскетизм як спосіб життя, що передбачає відмову від зайвих матеріальних благ не є самодеструктивним, але існують окремі особи та групи людей, що окрім відмови від зайвих матеріальних благ практикують аскетизм через самопобиття, голодування, «умертвіння плоті», самогубство та інші самодеструктивні дії. Виявлено, що вживання алкоголю також являється поширеною формою самодеструктивної поведінки, відомою ще з стародавніх часів, коли люди регулярно вживали пиво та вино. Вино, бражка та інші алкогольні напої були поширені серед більшості народів, що проживали на території сучасної Європи, а традиція вживати спиртне на великі свята зберігається і донині. Алкоголь також відомий в обрядах папуасів Нової Гвінеї, а в Стародавній Русі люди вживали бражку невеликими ковткам за великим столом. Майже всі види самодеструктивної поведінки, не дивлячись на їх культурне підґрунтя, пов’язані з особистими потребами та інтересами людей, таких як: захищеність, саморозвиток, досягнення духовного очищення тощо, але ігнорують потреби у виживанні, здоров’ї, добробуті.Зроблено висновок, що в деяких традиціях, обрядах, культурах практикувались і практикуються сьогодні самодеструктивні дії. Усі самодеструктивні дії виправдані моральними, духовними та суспільними цінностями і мають сакральне значення для людей. Визначено перспективи подальших досліджень, що полягають у аналізі самодеструктивної поведінки як результату впливу неформальних груп, сучасних сект, кримінальних угрупувань, а також особливості вживання наркотичних засобів, визначення чинників масових самогубств та інших форм самодеструктивної поведінки.Документ Теоретичний аналіз чинників, які впливають на появу агресивної поведінки дітей раннього віку(Хмельницький національний університет, 2021) Руденок, А І.; Євстігнєєва, І.В.; Rudenok, А.; Yevstihneeva, I.У статті висвітлено теоретичний аналіз досліджень з проблеми агресивних форм поведінки у дітей. Розкриваються і поглиблюються наукові знання про поняття «агресія» і «агресивність». Проведено аналіз наявних даних про залежність рівня агресивності від особливостей функціонування центральної нервової системи, психологічних і соціальних установок індивіда. Позначені поняття позитивної та негативної агресивності. Розглянуто психофізіологічний підхід до агресивності, заснований на вивченні активності різних областей головного мозку і особливостей його функціонального стану у дітей з агресивною поведінкою. описані особливості агресивних проявів в поведінці дітей раннього віку, зокрема, переважання фізичної агресії у віці від двох до чотирьох років і її подальше перетворення за допомогою соціалізації; опрацьована проблема фрустрації і емоційної депривації внаслідок позбавлення матері як однієї з основних причин виникнення агресивних проявів в поведінці на прикладі опису поведінки дітей раннього віку, які виховуються в будинку дитини. Порушено питання про значення прихильності в ранньому віці і її вплив на поведінку дитини.Документ Теоретичний аналіз психологічних умов працевлаштування студентів(Хмельницький національний університет, 2021) Руденок, А.І.; Петяк, О.В.; Rudenok, A.; Petyak, O.статті представлено теоретичний аналіз психологічних умов працевлаштування студентів. Проаналізовано поняття «працевлаштування», яке означає систему заходів, які спрямовані на забезпечення трудової зайнятості населення, розглянуто позиції вітчизняних та зарубіжних науковців ст осовно особливостей цього процесу як серед різних верств населення загалом, так і студентства зокрема. Охарактеризовано чинники, що впливають на психологічний стан особистості на етапі пошуку роботи та на перших етапах після початку трудової діяльності. З метою більш точного та чіткого аналізу особливостей працевлаштування молоді проаналізовано формування ринку праці, виділивши п’ять основних показників, які є ключовими в цьому процесі. У ході дослідження з’ясовано основні труднощі з якими стикається студентська молодь, яка обирає місце роботи, або вже влаштовується на певну посаду. Водночас досліджено закономірності впливу самооцінки особистості на вибір робочого місця та аробітну плату, а також основні проблеми, з якими доводиться зіштовхнутися студенту на початковому етапі професіоналізації. Проаналізувавши отримані дані, ми виокремили основні рекомендації студентам на етапі рацевлаштування, що сприятимуть більш комфортному входженню особистості в робоче ередовище, збільшать ймовірність отримання вдалого результату професійної діяльності, знизять ризик розчарування в обраній сфері діяльності, виникнення стресу та професійної деформації.Документ Особливості формування я - концепції підлітків(Хмельницький національний університет, 2021) Семенова, А.В.; Semenova, А.У статті описано особливості формування Я-концепції у підлітковому віці та охарактеризовано чинники, що мають вплив на її становлення. З’ясовано, що погляди різних вчених на структуру та процесу формування Я-концепції мають значні відмінності, оскільки ця тема є досить широкою та може розглядатися з різних сторін. Проте спільним у цих підходах є те, що неоюхідною умовою формування Я-концепції є перебування індивіда в соціумі та активна взаємодія із ним. Крім особливостей та характеру стосунків у колективі, важливими факторами, що впливають на Я-концепцію, є стосунки із батьками, педагогічна оцінка та ставлення самої дитини до себе.Документ Особливості і сучасний стан психологічної реабілітації військовослужбовців після проходження служби в умовах бойових дій(Хмельницький національний університет, 2021) Джигун, Л.М.; Берегова, Н.П.; Главацька, Н.Д.; Dzhigun, L.; Beregova, N.; Hlavatska, N.У статті представлено аналіз психолого-педагогічних досліджень щодо особливостей і сучасного стану психологічної реабілітації військовослужбовців після проходження служби в умовах бойових дій. Висвітлено зміст поняття психологічної реабілітації як процесу організованого психологічноговпливу, спрямованого на допомогу військовослужбовцям у подоланні негативних психологічних наслідків пережитого ними травматичного стресу військової діяльності, для забезпечення такого стану психічного здоров'я військовослужбовців, що дозволяє їм досить ефективно вирішувати бойові і службові задачі. Розглянуто поняття психологічної допомоги як комплексу психологічних, організаційних, медичних та інших заходів, спрямованих на забезпечення успішного подолання воїнами обставин сучасного бою, щотравмують психіку задля збереження боєздатності та попередження розвитку в них посттравматичних психічних розладів. Розкрито етапи надання психологічної допомоги та реабілітації військовослужбовцям. Завдання психологічної реабілітації військовослужбовця визначаються характером психотравмуючого стресу, серед яких центральне місце займає бойовий стрес. При реалізації використовується основний принцип –облік та врахування індивідуально-психологічних особливостей кожного пораненого і відповідність їх основним завданням соціально-психологічної реабілітації. Надання первинної психологічної допомоги повинно супроводжуватися умілою психотерапевтичною бесідою командира підрозділу, офіцера пороботі з особовим складом, психолога після того, як гостра реакція на БПТ буде знята і потерпілий знову стане здатний до розсудливих дій. Усвідомлення того, що товариші по службі військовослужбовця буквально поруч б’ються з ворогом, а він в цілому фізично здоровий знаходиться в тилу, є для більшості військовослужбовців потужним мотивом і стиму лом для повернення у підрозділ.Документ Професійне самотворення як предмет науково-психологічних досліджень(Хмельницький національний університет, 2021) Подкоритова, Л.О.; Гаврилькевич, В.К.; Podkorytova, L.; Havrylkevych, V.У статті подано теоретичний аналіз самотворення особистості та професійного самотворення. На підставі огляду наукових літературних джерел розглянуто поняття, структуру, умови, чинники та результати самотворення особистості. Виявлено, що професійне самотворення ще не було предметом окремого наукового дослідження. На основі отриманих теоретичних даних сформульовано визначення професійного самотворення та висунуто припущення щодо його структурних компонентів, умов, чинників і результатів. Запропоновані теоретичні положення потребують подальшої емпіричної перевірки.Документ Особливості емоційного вигорання працівників ІТ-сфери як представників професій суб’єкт-об’єктного типу(Хмельницький національний університет, 2021) Максимчук, К.І.; Подкоритова, Л.О.; Maksymchuk, К.; Podkorytova, L.У даній статті розглядається проблема емоційного вигорання працівників суб’єкт-об’єктного типу. Особливу увагу приділено працівниками ІТ-сфери, оскільки ця галузь невпинно розвивається і попит на якісних фахівців все більше зростає у всіх куточках світу. Під час пандемії виявлено ще більший відсоток «вигорілих» представників даної професії. В статті проведений аналіз різних поглядів дослідників на питання емоційного вигорання у професіях «несоціальної сфери». Основний зміст дослідження включає у себе аналіз поняття «емоційне вигорання», його основних компонентів та їх ранжування у професіях суб’єкт-об’єктного типу. Виділено основні відмінності між вигоранням у професіях суб’єкт-суб’єктного типу та професіях суб’єкт-об’єктного типу. В статті представлені характерні стресогенні чинники професійної діяльності ІТ-спеціалістів, що можуть мати серйозний вплив на формування емоційного вигорання. На основі цього складені екомендації, щодо поліпшення організаційної політики в середині ІТ-компаній, що може зменшити ризик виникнення даного стану у їхніх працівників.Документ Експериментальне дослідження формування готовності майбутніх психологів до роботи в психологічній службі в закладах вищої освіти(Хмельницький національний університет, 2021) Гомонюк, О.; Купчишина, В.; Дудчак, В.; Homonuk, O.; Kupchishina, V.; Dutchak, V.У статті обґрунтовано, що в збереженні психічного здоров’я майбутніх фахівців під час навчального процесу значну роль покликані відіграти психологічні служби закладу вищої освіти, діяльність яких забезпечується не лише психологами, але й соціальними педагогами та соціальними працівниками та спрямована на створення умов для повноцінного гармонійного розвитку студентів, реалізації їх наявних і потенційних особистісно-професійних можливостей. Висвітлено формувальний етап експериментального дослідження формування готовності майбутніх психологів до роботи в психологічній службі в закладах вищої освіти. За результатами констатувального експерименту з’ясовано, що є необхідність покращення підготовки майбутніх психологів до роботи у психологічній службі у закладах вищої освіти. Тому під час формувального експерименту перевірялась ефективність застосування спецкурсу «Особливості підготовки майбутніх психологів до роботи в психологічній службі в закладах вищої школи». Встановлено ефективність застосування запропонованих психолого-педагогічних умов та розробленого методичного забезпечення педагогічного процесу психолого-педагогічних умов формування готовності майбутніх психологів до роботи в психологічній службі закладах вищої освіти. Результати педагогічного експерименту статистично перевірено за допомогою критерію Пірсона. Доведено, що студенти, рівень сформованості готовності до професійної діяльності яких високий і середній, мають потребу у професійному розвитку, усвідомлюють важливість міждисциплінарних знань і необхідність самостійного поновлення знань упродовж життя, здатні творчо підходити до вирішення ситуативних наскрізних ситуацій і практичних завдань професійного характеру, ефективно використовують програмне забезпечення загального та професійного призначення, готові до ефективної роботи у команді і професійної співпраці.Документ Соціально-психологічні умови сприятливої адаптації геронтологічної групи населення до нових умов соціалізаці(Хмельницький національний університет, 2021) Голова, Н.І.; Holova, N.В статті розглядаються соціально-психологічні умови адаптації осіб похилого віку до старіння та вплив соціального статусу на цей процес: побутові (якість харчування, що дозволяє вважати зовнішнім чинником соціальної адаптації); дозвіллєві (організація дозвілля); комунікаційні (спілкування допомагає особам похилого віку обмінюватися життєвим досвідом і просто знаходити однодумців);релігійні; практика «втілення мрій», яка застосовується в Польщі (соціальні працівники, психологи допомагають своїм клієнтам реалізувати «дрібну» мрію). Досліджені основні «життєві позиції» (конструктивна, залежна, захисна, позиція «ворожості до світу», позиція «ворожості до себе і свого життя») цієї категорії осіб, що впливають на психологічну адаптованість. Класифіковано форми соціальної адаптації в рамках якої виокремлюється конформізм, інновація, ритуалізм, ретритизм, радикалізм (заколот), в ході дослідження з’ясовано, що найпоширенішими формами адаптації для всіх осіб похилого віку є ритуалізм і конформізм. Обґрунтовані умови сприятливої адаптації осіб похилого віку до нових умов соціалізації, через призму соціально-психологічної реабілітації, що полягає у соціальному забезпечені, піклуванні, захисті. Проаналізовані завдання соціального працівника, практичного психолога в організації соціально-психологічної адаптації, осіб похилого віку. Охарактеризовано стратегію соціально-психологічної роботи з самотніми особами літнього віку. Визначено вплив соціального статусу на адаптаційний процес в літньому віці. Розглянуто поняття самотності в аспекті соціального захисту.Документ Сучасні зміни гендерних ролей дорослих(Хмельницький національний університет, 2021) Главацька, Н.Д.; Подкоритова, Л.О.; Hlavatska, N.; Podkoritova, L.У статті представлено аналіз психолого-педагогічних досліджень щодо гендерних ролей у взаємодії дорослих. Висвітлено зміст поняття гендер як культурно-детермінованої і соціально сконструйованої категорії, що характеризує певні очікування щодо ролей і поведінки чоловіків і жінок, а також взаємовідносини між ними . Розглянуто поняття гендерної взаємодії як сукупності соціально-рольових взаємин, відображених у різних формах взаємозв’язку людей як представників певної статі та гендеру, що виникають і формуються в процесі їхньої спільної життєдіяльності в усіх її сферах. Розкрито поняття гендерної ролі як функції особистості, що забезпечує відтворення гендерного стереотипу; модель поведінки і стосунків, які дозволяють іншим людям робити висновки про приналежність індивіда до чоловічої або жіночої статі . Показано, що гендерні ролі мають важливі наслідки в житті чоловіків та жінок, оскільки впливають на взаємодію та взаємозв’язки індивідів з іншими людьми, відводять чоловікам у жінкам певні місця в соціальній структурі, у рамках якої обидві статі ідентифікують себе, формулюють власні цілі та цінності. Проаналізовано норми жіночих та чоловічих гендерних ролей та виявлено перебіг змін у сучасному суспільстві поглядів щодо даної проблематики. Дані зміни пов’язані з ідеєю про те, що традиційні гендерні ролі стримують особистісний розвиток і реалізацію наявного потенціалу особистості, ускладнюють взаємодію між представниками різних гендерних груп та всередині них.Документ Сутність і розвиток самосвідомості як основа продуктивно- діяльного самоздійснення особистості(Хмельницький національний університет, 2021) Афанасенко, В.І.; Комар, Т.В.; Синюк, Н.В.; Afanasenko, V.; Komar, T.; Synyuk, N.У статті висвітлюються результати науково-психологічного аналізу розробки проблеми самосвідом ості особистості як умови її продуктивно-діяльного самоздійснення. Розвинута самосвідомість розуміється основою для поступального руху потенційної діяльної особистості через розкриття для самої себе свого потенціалу до інтеграції у культурно-історичний процес, до набуття для себе сенсу повноти і глибини автентичної життєдіяльності, в контексті якої особистість розвивається і самоздійснюється. Самосвідомість особистості визначено через рівень активного ставлення людини до своєї свідомості як до об'єкта. Самосвідомість виступає як спосіб інтерсуб'єктивності комунікації особистості, як енергетичне джерело продуктивно-діяльнісного самоздійснення людини на основі усвідомлення своєї сутності.Документ Формування у студентів-психологів «soft skills» як чинник їх успішної майбутньої професійної діяльності(Хмельницький національний університет, 2021) Василенко, Олена Миколаївна; Корчак, Ірина Миколаївна; Vasylenko, Olena; Korchack, IrynaУ статті розглянуто проблему формування у студентів-психологів «soft skills» як необхідної складової їх майбутньої професійної діяльності. На основі аналізу теоретичних даних встановлено, що «soft skills» – це набір рис особистості, соціальні навички, комунікативні здібності, особисті звички, дружелюбність і оптимізм. До цієї групи навичок належать індивідуальні, комунікативні та управлінські навички. З’ясовано, що «soft skills» є доповненням до «жорстких» або «професійних» навичок («hard skills»), але на відміну від «hard skills», які можна формувати і розвивати, «soft skills» складніше опанувати та змінювати. Авторами статті виділено п’ять груп «soft skills» майбутніх фахівців в галузі психології, які є важливою складовою їхньої успішної професійної діяльності: навички комунікації, навички особистої ефективності, управлінські навички, стратегічні навички та критичне мислення. На основі аналізу теоретичних джерел авторами статті охарактеризовано шляхи розвитку виокремлених груп «soft skills» у майбутніх психологів.Документ Аналіз динаміки прояву синдрому професійного вигорання у медичних працівників в умовах Covid-19(Хмельницький національний університет, 2021) Сургунд, Н.А.; Примуш, Н.М.; Surgund, N.; Prymush, N.В статі представлено і проаналізовано результати двох досліджень, в яких загалом брали участь 134 діючих медпрацівника, професійна діяльність яких у медичних закладах тривалий час відбувається в умовах пандемії COVID-19. За допомогою методики В.Бойко було діагностовано рівень емоційного вигорання та його структуру у медичних працівників в умовах початкового етапу розвитку пандемії COVID-19 у 2020р. та в процесі вже тривалої професійної діяльності в умовах пандемії (2021р.) Також проведений аналіз динаміки професійного вигорання в відділеннях безпосередньої та опосередкованої протидії COVID-19. Аналіз результатів нашого дослідження дозволяє зробити висновок про те, що ризик розвитку професійного вигорання серед медпрацівників, які безпосередньо протидіють COVID-19 внаслідок високого рівня розвитку синдрому емоційного вигорання , є надзвичайно високим – у 3-8 разів вищим, ніж серед медперсоналу, який працює в умовах, що не передбачає безпосередню протидію COVID-19. Дані показники підтверджуються рівнями статистичної достовірності результатів досліджень не тільки p≤0,05, але й рівнями p≤0,01. Така картина визначає необхідність реалізації спеціальних психологічних заходів та атенційовано- спрямованої психологічної роботи серед даного контингенту медпрацівників.Документ Умови успішного освоєння ролі матері та становлення материнства в психологічному консультуванні жінок(Хмельницький національний університет, 2021) Петяк, О.В.; Руденок, А.І.; Petyak, O.; Rudenok, A.У статті представлені результати дослідження психологічних умов та охарактеризовані особливості психологічного консультування жінок-матерів, що сприяють успішному освоєнню ролі матері після народження першої дитини. У дослідженні взяли участь 85 матерів, що народили першу дитину (дітей). Вік дітей – від 5 до 25 місяців. З’ясовано, що важливе значення в процесі освоєння ролі матері мають три групи психологічних умов: рівень ригідності жінки, виправданість очікувань щодо материнства і ставлення до компонентів цієї ролі (виконання материнських функцій, ставлення до себе в ролі матері і емоційне ставлення до новонародженої дитини). Матері з високим рівнем ригідності оцінюють складність адаптації до народження дитини як найбільш високу. Мають труднощі у звиканні до змін, які пов'язані з народженням дитини, ті жінки, чиї очікування щодо материнства зазнали краху. Суб'єктивно вони переживають відмова від багатьох сфер життя, вимушену ізоляцію та зосередженість на дитині, рутинність та буденність перших місяців піклування про дитину. Труднощі, що пов'язані з турботою про немовля, легше переносять жінки, які з прийняттям ставляться до компонентів материнської ролі: до себе в ролі матері, материнських функцій і до самої дитини.Документ Шляхи формування у старшокласників ціннісного ставлення до власного здоров’я(Хмельницький національний університет, 2021) Міхеєва, Л.В.; Mikheieva, L.Стаття присвячена виявленню особливостей ціннісного ставлення до здоров’я та визначенню шляхів формування ціннісного ставлення старшокласників до власного здоров’я. Автором розкрито сутність понять «цінність», «ціннісні орієнтації», «ціннісне ставлення», «здоров’я», «ціннісне ставлення до здоров’я». Встановлено, що структура ціннісного ставлення старшокласників до власного здоров’я включає когнітивний, емоційно-оцінний і поведінковий компоненти. Виявлено, що у старшокласників найбільш вираженим виявився когнітивний компонент, менш сформованим є емоційно-оцінний компонент, а найменш розвиненими виявилися практичний і поведінковий компоненти. З метою формування ціннісного ставлення старших школярів до здоров’я запропоновано здійснювати психолого-педагогічну роботу в наступних напрямах: робота з батьками учнів; робота з учителями, які навчають школярів; безпосередній вплив на ціннісну систему старшокласників.Документ Когнітивно-поведінкова терапія як метод корекції самоушкоджень підлітків(Хмельницький національний університет, 2021) Ігумнова, О.Б.; Михайлов, А.Р.; Igumnova, O.; Mikhaylov, A.У статті проаналізовано особливості самоушкоджень у підлітковому віці. Визначено рівень розповсюдженості проблеми самоушкоджень серед підлітків та встановлено основні вікові, соціальні та психологічні фактори, що провокують навмисні самоушкодження підлітками. Виявлено особливості застосування когнітивно-поведінкової терапії як методу, що дозволяє працювати з ірраціональними, неадаптивними думками і переконаннями підлітка, та методу корекції ірраціональних стереотипів мислення і поведінки. Описано механізми, що забезпечують виникнення та підтримку неадаптивних стереотипів мислення та аутоагресивну поведінку особистості. Процес роботи з аутоагресією в рамках когнітивно-поведінкової терапії охоплює чотири етапи: етап аналізу, що полягає у виокремленні складових проблеми самоушкодження та усвідомленні підтримувальних процесів та механізмів її виникнення; етап конфронтації, що полягає у критичному аналізі складових проблеми та пошуку шляхів її вирішення, альтернативних способів поведінки і мислення; етап експерименту, що полягає у перевірці на практиці нових способів мислення і поведінки; заключний етап, де підліток вчиться самостійно справлятись з різними ситуаціями використовуючи набуті знання та формувати нові поведінкові стереотипи. Були виявлені особливості корекційної роботи з аутоагресивною поведінкою підлітків та надані рекомендації, щодо реагування і роботи з підлітком, який завдає собі фізичної шкоди.Документ Психологічний тревелог: походження та історичний розвиток(Хмельницький національний університет, 2021) Джигун, Л.М.; Берегова, Н.П.; Dzhigun, L.; Beregova, N.У статті представлено аналіз психолого-педагогічних досліджень щодо історії виникнення психологічних тревелогів. Висвітлено зміст поняття тревелог як форми творчого субєктивно- емоційного освоєння фізичного або психічного простору шляхом переміщення в ньому . Розглянуто поняття тревелогу як одної з найдавніших форм творчості людини. Розкрито елементи травелогу:чужий національний наратив . Тревелог повинен пропонувати погляд зсередини – уявлення про чуже нам місце від людей, які там живуть;свій національний наратив, характер, темперамент. Через спостереження чужого наративу та порівнняння з власним, можна краще зрозуміти та відчути свій;політична проблематика. Порівняння «своє-чуже» неминуче веде до політичних висновків. Необов’язково акцентувати на суто політичних питаннях, краще показати, як впливає інша форма правління на виразні особливості життя людей та культурний феномен цієї країни, етнопсихологію;побутова панорама. Гумус, на якому виростає тревелог – це побут країни – звички, страви, одяг, преференції в уявленнях тощо;злам стереотипів. Чим більше ми дізнаємося, тим більш «захитаними» стають типові погляди, й сталі стереотипи піддаються сумнівам;біографічна панорама. В тревелозі обов’язково повинен бути особистий погляд дослідника, що вирізняє його серед інших. Проаналізовано, що емотивні конструкції свідчать, що дослідник моделює образ дороги крізь призму сприйняття аномальності часу, за умов викривленого континууму. У такий спосіб розкриває модель часово-просторового континууму, позначеного втратою сенсу свого існування, свій обсяг і значення для «Я»-его. Психологічна творчість освітлює синтез поглядів, переконань, принципів, оцінок, життєві позиції, програми поведінки та діяльності дослідника. Доведено, що саме концепт «тревелог» з його архетипними елементами (Подорожній, Шлях, Пригода) виявляється найбільш «зручним» інструментарієм на даному етапі проникнення в сутність психічного (свідоме-несвідоме).Документ Психологічні особливості професійно-педагогічної культури майбутнього педагога(Хмельницький національний університет, 2021) Гомонюк, О.М.; Онишко, О.Г.; Homoniuk, O.; Onyshko, O.У статті розкрито погляди науковців на важливу складову професійно- педагогічної культури педагога – психологічну культуру. Доведено, що психологічна культура педагога характеризується складністю, інтегративністю, структурністю. Її компоненти – це різні властивості особистості, що вдосконалюються й формуютьсзід впливом загальної культури людини. Ступінь вияву основних психологічних властивостей і якостей є критерієм визначення рівня психологічної культури. Встановлено, що психологічна культура, як показник високого рівня розвитку педагогічних здібностей, складається із глибоких знань із основ психології, володіння арсеналом діагностичних методик, всебічного вивчення особистісних і діяльнісних характеристик тих, кого навчають, комплексу професійно-значущих якостей і гуманістичного типу педагогічної свідомості. Провідними елементами її є емпатія, рефлексія, інноваційно-творчі й комунікативні якості, що допомагають педагогу здійснювати особистісно- орієнтоване навчання й виховання учнів. Встановлено, що психологічна культура є тільки однією гранню такого комплексного явища як професійно-педагогічна культура педагога. Наявність професійно значущих особистісних якостей, стиль діяльності педагога, його темпераменту, інші компоненти психологічної культури багато в чому сприяють ефективності роботи педагога, але не є визначальними. Особливість професійно- педагогічної культури полягає в її інтегрованості, складній структурній організації й існуванні системи багатопланових взаємин між її компонентами.Документ Компоненти професійної готовності майбутніх психологів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами(Хмельницький національний університет, 2021) Руденок, А.І.; Гуляк, І.Р.; Rudenok, A.; Hulyak, I.У статті висвітлено актуальність підготовки майбутніх психологів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. В роботі здійснено теоретичний аналіз понять «готовність», «діти з особливими освітніми потребами», «психологічний супровід». Також представленні компоненти професійної готовності майбутнього фахівця та показники готовності майбутнього психолога. У роботі проаналізовано негативні особистісні якості, що заважають формуванню готовності майбутніх фахівців та пріоритетні шляхи розвитку компонентів готовності.Документ Особливості вибору професії психолога студентами закладів вищої освіти(Хмельницький національний університет, 2021) Василенко, О.М.; Vasylenko, O.У статті розглянуто проблему вибору студентами закладів вищої освіти професії психолога, а також тих мотивів і чинників, що впливають на цей вибір. На основі аналізу емпіричних даних встановлено, що молодь, яка обирає професію психолога керується здебільшого внутрішніми мотивами, прагненнями до спілкування та допомоги іншим, а також побудови відповідної кар’єри за цією професією. З’ясовано, що при виборі спеціальності «Психологія» студентів найбільше приваблювала можливість особистісного розвитку, покликання і здібності до цієї професії. А основним чинником, що ускладнював вибір майбутньої спеціальності стала платіжна неспроможність їхніх родин. У статті встановлено, що студенти, обираючи професію психолога ще не володіють достатніми знаннями, уявленнями та професійною мотивацією, тому за час навчання у закладі вищої освіти переосмислюють своє ставлення до цієї професії.Документ Емпіричне дослідження інноваційного потенціалу педагогів закладів освіти(Хмельницький національний університет, 2021) Варгата, О.В.; Цимбалюк, Г.Р.; Varhata, O.; Tsymbaliuk, H.У статті розкрито сутність інноваційного потенціалу педагогів. Досліджено необхідність розвитку інноваційного потенціалу педагогів, від яких залежить ефективність впровадження інновацій у навчальну діяльність. Уточнено сутність понять: інновація, потенціал, інноваційний потенціал, творчий потенціал, критичне мислення,інновації в освіті, інноваційне навчання, інноваційна професійна діяльність педагога. Визначено, що інноваційний потенціал – це інтегральна характеристика особистості педагога, яка виявляється у здатності генерувати нові ідеї або вдосконалювати вже існуючі, використовуючи творчі можливості, результатом чого є ефективна педагогічна діяльність з використанням інноваційних методів і технологій навчання. Приділено увагу творчому потенціалу особистості та наголошено на важливості створення необхідних умов для його розвитку. Визначено сутність критичного мислення, що виявляється у здатності аналізувати, продукувати та організовувати, порівнювати, оцінювати різні явища та факти, що є надзвичайно важливим у професійній діяльності педагога. Розглянуто поняття інноваційного навчання, як процесу, що забезпечує емоційне включення та сприяє формуванню стійкого інтересу, що спонукає особистість до самоосвіти. Висвітлено результати емпіричного дослідження інноваційного потенціалу педагогів закладів освіти за розробленим нами авторським опитувальником «Дослідження інноваційного потенціалу педагогів», за результатами якого визначається високий, середній та низький рівень інноваційного потенціалу. За результати дослідження визначено, що у переважної більшості педагогів середній рівень інноваційного потенціалу у професійній діяльності. Перспективою подальшого дослідження вбачаємо у розробці та впроваджені технологій розвитку інноваційного потенціалу педагогів.Документ Особистісна тривожність психолога та її вплив на результативність професійної діяльності(Хмельницький національний університет, 2021) Берегова, Н.П.; Джигун, Л.М.; Beregova, N.; Dzhigun, L.У статті представлено аналіз психолого-педагогічних досліджень щодо особистісної тривожності психолога та її вплив на результативність професійної діяльності. Висвітлено зміст поняття тривожність як стан підготовчого підвищення сенсорної уваги та моторного напруження в ситуації можливої небезпеки, який забезпечує відповідну реакцію на страх. Розглянуто поняття особистісна тривожність яка може виступати як сигнал неадекватності структури діяльності суб'єкта стосовно ситуації. Проаналізовано, що підвищена тривожність найчастіше може виникати при впливові на людину стресів різного характеру і реалізується в результаті складної взаємодії когнітивних, афективних і поведінкових реакцій. виявляється у почутті невпевненості в собі, беззахисності, безпомічності, безсилля перед реальними об’єктивними чи уявними, зовнішніми чи внутрішніми факторами, які містять небезпеку і загрозу самооцінці, рівню домагань, задоволенню основних потреб. Доведено, що тривожність впливає на результативність професійної діяльності.Документ Теоретичний аналіз психологічної структури уявлень молоді про сімейні ролі(Хмельницький національний університет, 2021) Потапчук, Є.М.; Карпова, Д.Є.; Potaphuk, Y.; Karpova, D.Стаття присвячена дослідженню психологічної структури уявлень молоді про сімейні ролі. Результати теоретизації предмету дослідження дозволяють стверджувати, що найважливішою функцією уявлень є те, що вони служать інструментом пізнання. Тобто за допомогою уявлення ми спочатку описуємо, потім класифікуємо і, лише тоді пояснюємо об’єкти уявлень. Уявлення студентської молоді про сімейні ролі є складним психологічним феноменом, що формується на основі їхніх знань про рольовий розподіл у системі сімейно-шлюбних взаємин. Наявність таких уявлень спонукає молодь формувати звички до гармонійних моделей поведінки у майбутньому сімейному житті. Поняття «уявлення молоді про сімейні ролі шлюбних партнерів» відображає стійкі переконання молодої людини, які забезпечують типове реагування на ситуацію рольового розподілу сімейних обов’язків відповідно до сформованої в неї життєвої позиції.З’ясовано, що психологічна структура уявлень студентської молоді про сімейні ролі відображає три взаємопов’язаних компоненти: когнітивний компонент – система знань про сімейні ролі як моделі поведінки шлюбних партнерів (знання функцій сім’ї; знання сімейних ролей за інтелектуально-світоглядним чинником; знання сімейних ролей за морально-психологічним чинником; знання сімейних ролей за інтимно- сексуальним чинником; знання сімейних ролей за матеріально-фінансовим чинником; знання сімейних ролей за господарським чинником; знання патологізуючих сімейних ролей та причин їх появи); емоційно-оцінний компонент – ставлення до сімейного життя та обов’язків у майбутній сім’ї (сприймання та оцінка моделей поведінки батьків як шлюбних партнерів; емоційна ідентифікація з батьками; сприймання та оцінка моделей поведінки друзів як шлюбних партнерів; сприйняття та оцінка майбутнього шлюбного партнерства; сприйняття та оцінка свого ставлення до дітей; сприйняття та оцінка себе в ролі сім’янина; сприйняття стереотипних думок щодо ролі жінки та чоловіка у сім’ї); поведінковий компонент – ідентифікаційна поведінка в ролі майбутнього шлюбного партнера (вияви моделей поведінки, що відображають важливі сімейні ролі; розвиток свого шлюбного потенціалу; пізнання шлюбного потенціалу можливих майбутніх шлюбних партнерів).Документ До проблеми методудослідження творчого потенціалу особистості(Хмельницький національний університет, 2021) Комар, Т.В.; Афанасенко, В.І.; Komar, T.; Afanasenko, V.У статті аналізується можливість використання біографічного методу для дослідження проблеми творчого потенціалу особистості. Науково-психологічна рефлексія ґенези біографічного методу дозволяє розглядати його способом змістовного наукового дослідження становлення і розвитку творчого потенціалу особистості на основі системного аналізу значущого психосоціального досвіду творчої особистості: мікро-, та макросередовища творця, ексквізитних ситуацій та суб’єктивних труднощів, творчих планів та стратегій, індивідуального стилю творчої діяльності.